1 травня 2025 року Україна та Сполучені Штати Америки підписали історичну угоду, що передбачає створення спільного Інвестиційного фонду реконструкції. Цей крок відкриває нову сторінку в економічному та політичному партнерстві двох країн, особливо на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Проте, попри значний економічний потенціал, угода не містить прямих гарантій безпеки для України.
Що ця угода означатиме для України та чи наблизить вона припинення бойових дій та обстрілів?
Документ угоди, з яким ознайомилося Радіо Свобода, має правовий характер міжурядової угоди, яка набирає чинності лише після ратифікації Верховною Радою України. Ймовірно, питання ратифікації буде розглядатися парламентом уже завтра – 2 травня.
Зміст та структура угоди
Сторони домовилися про створення Фонду у формі обмеженого партнерства, з американською стороною, яку представляє Агентство з фінансування міжнародного розвитку, та українською – державною Агенцією з державно-приватного партнерства.
Серед основних положень:
- 50% роялті та прибутків від використання українських надр скеровуються до державного бюджету через механізм «Узгодженого з Україною доходу»;
- відсутність «права першої руки» для американських компаній на видобуток: але їм гарантується участь у перемовинах і аукціонах на рівних умовах, з можливістю вести переговори про закупівлю продукції на ринкових умовах, без отримання гірших фінансових пропозицій, ніж інші інвестори;
- пільгове оподаткування: держава зобов’язується звільнити партнерство від будь-яких зборів, податків або утримань;
- пріоритет дії угоди над українським законодавством у разі суперечностей;
- захист інвестора: Україна зобов'язується відшкодовувати збитки у разі затримок чи обмежень переказу валют.
На думку експерта Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Їжака, який також ознайомився із документом, схема у 50 на 50 не виглядає економічно невиправданою для України. Щоправда, цих, акумульованих в результаті реалізації угоди коштів, навряд чи може вистачити для повної відбудови України.
Якщо говорити чи нормально 50 на 50? Так, це нормальноОлексій Їжак
«Якщо мова йде про те, що прийдуть американські інвестори, вкладуть додаткові кошти, вкладуть технології, отримують за це половину доходів від видобутку – це не нова ідея в комерційному праві України. Чи цього вистачить для повного відновлення України? Ну, важко сказати. Просто я не впевнений, що хтось це прораховував. Я думаю, для повного відновлення України потрібно значно більше, ніж можна отримати з цієї угоди. Але якщо говорити чи нормально 50 на 50? Так, це нормально. Таке було», – сказав Їжак в коментарі Радіо Свобода.
Як зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко і Міністерство фінансів США угода також передбачає створення Інвестиційного фонду реконструкції, який буде спільно управлятися Україною та США.
Зокрема йдеться про:
- Спільне управління фондом: обидві країни мають рівні права голосу та спільно приймають рішення щодо інвестиційних проєктів.
- Збереження контролю над ресурсами: Україна зберігає повний контроль над своїми природними ресурсами, включаючи надра та інфраструктуру.
- Фінансування відбудови: зібрані кошти будуть інвестуватися виключно в проєкти відбудови України, без створення боргових зобов'язань для української сторони.
Ці положення стали результатом тривалих переговорів, під час яких Україна відстояла свої інтереси, відмовившись від початкових пропозицій, які передбачали більший контроль США над ресурсами.
Зокрема, у попередніх варіантах пропонованої США угоди, мова йшла про повернення за рахунок угоди вже наданої допомоги адміністрацією Джо Байдена.
У підписаній угоді цього немає.
Так само вже не йдеться про обмеження України у її прагненнях вступити в ЄС. Якщо це й трапиться, як зазначається в документі, положення угоди зі США мають бути переглянуті.
«Угода виглядає, на мою думку, цілком розумною, зовсім не такою, як на початкових етапах лунала з боку Сполучених Штатів і викликала дуже негативну реакцію і в Україні, і серед друзів України. Зараз це так не виглядає», – розмірковує Їжак.
Крім того, американські компанії не отримують пріоритетного права на ліцензії з видобутку мінеральних ресурсів в Україні, як це було в попередніх версіях, запропонованих США.
Водночас їм має бути забезпечений рівноправний доступ до участі в аукціонах або перемовинах щодо закупівлі цих ресурсів – на умовах, не гірших, ніж для інших потенційних покупців.
Щодо роботи фонду, то, за словами міністерки, США роблять внесок у нього коштами або новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Україна вносить 50% доходів державного бюджету від «нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки».
Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що ця угода «чітко сигналізує» Росії, що адміністрація президента Дональда Трампа налаштована на мирний процес, «зосереджений на вільній, суверенній і процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі».
«Президент Трамп побачив у цьому партнерстві між американським і українським народами свідчення взаємного прагнення до тривалого миру і процвітання в Україні. І щоб було зрозуміло – жодна держава чи особа, яка фінансувала або постачала російську військову машину, не зможе отримати вигоду від відбудови України», – цитує слова Бессента Міністерство фінансів США.
Економічна вигода для України
Угода, на думку Їжака, може відкрити нові можливості для економічного розвитку України. Зокрема створення фонду сприятиме залученню іноземних інвестицій у видобуток та переробку рідкоземельних металів, таких як літій, графіт, титан та манган.
Також угода може сприяти відновленню промислового потенціалу країни та підвищенню її ролі на глобальному рівні.
Видобуток рідкісних мінералів, включно із газом та нафтою, на думку експерта теж має залучити американські інвестиції і технології. Адже досі, з його слів, процес видобутку надр Україною був або застарілий, або там були, зокрема, й російські інвестиції.
«Це не те, що Україна раніше й сама видобувала в достатній кількості і могла з цього отримувати великий дохід. Насправді там або були російські інвестиції, або взагалі не було жодних інвестицій, або були схеми й реального видобутку майже не було. Можна значно більше. Певних матеріалів взагалі не було видобутку, тому що технології немає. Наприклад, уран і титан перероблялись повністю тільки в Росії. Там був експорт, він зараз припинений. В угоді дійсно згадана газ і нафта, але треба сказати, що той видобуток, який у нас є, він технологічно застарілий. У нас з розпаду Радянського Союзу до сьогодні там було стрімке падіння», – зазначає експерт.
Поки що немає всього бачення. Далі мають бути ще угоди, власне, інвестиційніЇжак
Зокрема видобуток та обробка того ж урану, зазначає Їжак, при успішній співпраці України та США, може одразу йти в атомну енергетику, «чого раніше не було».
Щоправда, підкреслює експерт – це лише перша з трьох підписаних угод.
«Якщо говорити про економічну ефективність, треба говорити про весь комплекс угод, але решта угод може бути підписана після того, як буде ратифікована ця угода. А в ній поки що немає всього бачення. Далі мають бути ще угоди, власне, інвестиційні. Між суб'єктами, які будуть займатися цією діяльністю. Її ще немає. Є лише поки припущення й очікування», – каже Їжак.
Відсутність прямих гарантій безпеки
Попри економічні переваги, угода не містить чітких гарантій безпеки для України, на яких протягом довгих місяців наполягала Україна.
У тексті угоди немає прямих зобов'язань США щодо надання військової допомоги або гарантій безпеки для України.
Віцеспікерка Верховної ради України Олена Кондратюк у своєму дописі на Facebook зазначила, що підписання угоди є плюсом, однак «є важливим, чи буде ця угода впливати на систему гарантій безпеки України».
Колишній Міністр праці та соціальної політики України (2014-2016) Павло Розенко у дописі на Facebook поставився критично до підписання угоди, зазначивши, що «угода про надра гірше ніж Будапештський меморандум».
На думку Олексія Їжака, позицію США можна зрозуміти в контексті того, що вони хочуть розділити комерційну та військову співпрацю з Україною. Однак, на думку експерта, ознаки непрямих гарантій в угоді все ж є.
Можна зрозуміти логіку Сполучених Штатів, які говорять, що питання військової співпраці потрібно відрізняти від комерційноїОлексій Їжак
«Якщо в цій угоді написано, що ніяким чином країна-агресор не може перебрати на себе активи України, то, звичайно, це не пряма гарантія безпеки. Тобто неможлива така ситуація, щоб інтереси Сполучених Штатів у разі продовження російської агресії не постраждали. З іншого боку, можна зрозуміти логіку Сполучених Штатів, які говорять, що питання військової співпраці потрібно відрізняти від комерційної. Хоча, знову ж таки, в цій угоді говориться про те, що військова допомога може розглядатися як інвестиція. Додаткова чи подальша, а не минула. Це також, в принципі, мабуть, треба віднести до таких прямих гарантій», – резюмує експерт.
Вже 2 травня очільник українського уряду Денис Шмигаль має виступити перед українським парламентом із доповіддю про деталі угоди для її подальшої ратифікації Верховною Радою.
Напередодні агенція Bloomberg з посиланням на джерело повідомила, що Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси, а міністерка економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який минулого тижня був із візитом у США, вчора озвучив очікування, що цю угоду підпишуть протягом найближчої доби.
У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилися медіа. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до ЄС.
Форум