«Перший київський машинобудівний завод» (колишній «Більшовик») – це велика територія майже в центрі Києва, надзвичайно цікава для забудовників. І це перше велике держпідприємство, яке вдалося продати за останні півтора десятиліття. І якщо у Фонді держмайна вважають цю угоду успіхом, то недержавні експерти бачать у цьому ознаки змови. Антимонопольний комітет – розслідує можливу змову та призупиняє угоду про продаж, однак ці проблеми не надто сприяють інтересу інвесторів до великої приватизації в Україні, визнають фахівці.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) заблокував продаж київського заводу «Більшовик», найбільшого об’єкта української приватизації, «пущеного з молотка» за останні 15 років. Він залишив без розгляду заявку на купівлю пакету акцій АТ «Перший київський машинобудівний завод» (колишній «Більшовик») від ТОВ «Дженерал Коммерс», яке стало переможцем конкурсу Фонду держмайна (ФДМ) України. Пресцентр АМКУ пояснив, що «заява не відповідає вимогам положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу АМКУ на концентрацію суб'єктів господарювання».
В АМКУ також пояснили, що аналізують обставини проведення аукціону. А паралельно 2 листопада комітет з власної ініціативи почав досліджувати факти про можливі порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях учасників аукціону з продажу «Більшовика».
В Офісі президента, тим часом, побачили недоліки в процесі підготовки цього підприємства до приватизації, яких нібито припустився Фонд держмайна.
Про це сказав на телеканалі «Україна 24» представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський.
Він уточнив, що має на увазі нерозв'язані судові спори щодо майна заводу – щодо передачі його в оренду та в суборенду.
Водночас Веніславський висловив думку, що приватизація «Більшовика» була прозорою.
«Вона відбулася у повній відповідності до тих правил, які застосовуються до інших об'єктів», – запевнив Веніславський.
Голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко тим часом заявив, що йде з посади – він визнав це 18 листопада на пресконференції в Києві.
Раніше ЗМІ повідомляли про це з посиланням на власні джерела.
Сенниченко стверджує, що відставка є його особистим рішенням, та що вона не пов’язана з подіями навколо підприємства «Більшовик». За його словами, за два роки на керівній посаді в ФДМУ він виконав усі свої плани, і настав «час рухатися далі».
Дмитро Сенниченко сам вирішив піти з посади голови Фонду державного майна України, звільнення не було. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода.
Однак частина експертів, серед яких співзасновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська, вважають, що проблемний продаж великого київського заводу дійсно став однією з причин відставки.
Тепер заяву Сенниченка повинна розглянути Верховна Рада, депутати мають проголосувати за це у сесійній залі.
Що треба знати про підприємство «Більшовик»
АТ «Перший київський машинобудівний завод» (також відомий за колишньою назвою «Більшовик») працює з 1882 року. Він починав з виробництва парових машин для цукроварень.
Машинобудування та металообробка залишаються його спеціалізацією і надалі. В радянський час завод став основою для створення всесвітньо відомого Інституту електрозварювання НАН України імені Патона. Він виготовляв великогабаритні шини для найбільших вантажівок, ескалатори та подібну продукцію. В останні роки підприємство перебуває у глибокій кризі. Виробничий процес частково продовжується в регіональній філії підприємства у Черкасах.
27 жовтня Фонд державного майна України продав «Перший київський машинобудівний завод» за 1,429 млрд грн. До аукціону долучилися три учасники (мінімально необхідна за законом кількість) Він тривав близько десяти хвилин, стартова ціна становила 1,39 млрд грн, учасники підвищували ціну лише двічі. Один з учасників аукціону, ТОВ «Дженерал Коммерс», пов’язаний з бізнесменами Василем Хмельницьким, Ігорем Хижняком та Олександром Барановим, запропонував ціну 1,429 млрд грн і виграв торги. За словами голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, подальша процедура передбачає 10 днів на підписання договору, ще 30 днів на сплату вказаної суми, а також погодження АМКУ.
Продаж «Більшовика»: «за ринковою ціною» чи «за безцінь»?
Площа виробничих потужностей АТ «Перший київський машинобудівний завод» біля метро Шулявка в Києві – близько 35 гектарів. Саме ця територія неподалік від центру української столиці, а не старі цехи та обладнання, найбільше приваблюють інвесторів. 1,429 мільярдів гривень за 35 га біля метро: чи є ця ціна ринковою, чи не «продешевила» держава? Думки експертів та посадовців щодо цього - розділилися.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса стверджує, що «Більшовик» продали, якщо оцінювати його територію, по «21 тисячі доларів за сотку». Стартову ціну він вважає достатньо високою. Але реальна конкуренція під час аукціону могла суттєво збільшити ціну підприємства, «якщо пощастить – то в рази», уточнює інвестбанкір.
«На мою думку, Фонд держмайна зробив чудову роботу. Але йому зовсім не допомагали інші органи влади... Майбутній покупець розлякав усіх потенційних інвесторів. Створив море проблем. Показав усім, що покупка підприємства – це не інвестиція. Це – квиток на війну. Чи міг Фонд держмайна щось зробити? Ні, адже він слабший за цю олігархічну групу», – пояснює Сергій Фурса.
Керівник Фонду держмайна Дмитро Сенниченко зауважує, що завод «Більшовик», у перерахунку на площу землі, продали найвигідніше за всю історію української приватизації.
«Завод «Більшовик» – це дірка в центрі Києва площею 35 гектарів, обплутана різними схемами. Її намагалися намагалися без конкурсу відокремити від держави. Накопичено 500 мільйонів гривень боргів, продовжуються судові справи – пояснює очільник ФДМУ – Найважливіше: ціна була визначена радником (представниками репутабельних компаній) як ринкова. Це перший об'єкт великої приватизації: чим вона відрізняється від малої? Немає хайпу і (великого) зростання ціни, бо вона вже встановлена виходячи з ринкової вартості об'єкта професійними радниками: з урахуванням боргів і стану цього об'єкта».
Дмитро Сенниченко згадує низку попередніх приватизованих об'єктів, у яких земельні ділянки були основною цінністю: в перерахунку на площі землі, вони були продані дешевше в рази, деякі з них – вдесятеро дешевше, ніж у випадку з «Більшовиком».
Виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик, між тим, згадує коментарі та оцінки фахівців, які за півроку до продажу «Більшовика» припускали, що його продадуть приблизно за півтора мільярди гривень та що ця ціна буде адекватною.
Співзасновниця «Ліги антитрасту», колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельська в розмові з Радіо Свобода зауважує, що ціна продажу «Більшовика» занижена принаймні вдвічі.
«На мою думку, «Більшовик» був проданий набагато дешевше, ніж він коштує насправді. Можемо говорити, що дешевше приблизно вдвічі. Щоб сказати точно – треба більше детально оцінювати. І в цього є причини. Перша і головна: Фонд держмайна неналежним чином приготував об'єкт до приватизації. Його виставили на продаж з незавершеними судовими процесами щодо будівель: на них оформлено право власності на структури, пов'язані з Василем Хмельницьким... Друга причина: радник, який презентував цей об'єкт для потенційних інвесторів, наголошував, що йдеться саме про земельну ділянку. Однак ні радник, ні фонд не зробили нічого для того, щоб її оформити, змінити цільове призначення і внести ці зміни в Генеральний план Києва».
На думку Агії Загребельської, це було необхідно зробити, бо збереження великої промзони біля центру Києва «виглядає нелогічно» для будь-якого потенційного інвестора, і на цю територію «проситься діловий квартал».
Що думає про вартість покупки та про її подальше використання її вигодоотримувач, бізнесмен Василь Хмельницький? Одразу після аукціону він підтвердив у коментарі «Економічній правді», що стоїть за компанією-покупцем. А також визнав, що планує на місці підприємства розбудовувати міську інфраструктуру.
«Як акціонер UDP я вітаю партнерів із перемогою на відкритому аукціоні… У Києві з'явиться інноваційна та комфортна для городян інфраструктура у центрі міста, ефективний власник та мільярдні інвестиції, нові робочі місця та перспектива розвитку», – сказав Хмельницький, – Прихід приватних інвесторів на занедбані підприємства може вивести економіку на новий рівень».
Як оцінює покупець звинувачення у змові під час аукціону та блокування покупки Фондом держмайна? З цими запитаннями Радіо Свобода звернулося до Василя Хмельницького та до його холдингової компанії UFuture. Однак на момент виходу цього матеріалу відповіді не отримало.
Чи є ознаки змови
Більшість експертів, з якими поговорило Радіо Свобода, називають кілька ознак змови під час аукціону з продажу «Більшовика» 27 жовтня:
- До аукціону долучилися лише три учасника, з яких двоє підвищували ціну, а один – не виявляв жодної активності.
- Підвищення ціни було мінімально необхідним для того, щоб аукціон вважався дійсним.
- До аукціону не були розв'язані ані судові спори щодо «Більшовика», ані питання зміни цільового призначення його землі, яка, найімовірніше, буде використана під забудову.
- Компанія-переможець аукціону пов'язана з бізнесменом Василем Хмельницьким, при цьому частину боргів підприємства та судову тяганину щодо його будівель – пов'язують з ним же.
- До аукціону Фонд держмайна говорив, що за «Більшовик» конкуруватиме безліч інвесторів, але коли цього не відбулося – ФДМУ все одно заявив про успіх цього етапу великої приватизації.
Сергій Фурса не сумнівається в тому, що змова під час купівлі цього об'єкту великої приватизації мала місце.
«На конкурс прийшли лише троє учасників, що змовилися між собою. Так виглядало принаймні для всіх, хто має очі. І в кого ще не атрофувалося почуття сорому. Бісить і те, що люди навіть не намагалися це приховати. Майбутній покупець розлякав усіх потенційних конкурентів. Створив море проблем. Із судами. З орендою. З тітушками, зрештою», – вважає інвестиційний банкір.
Виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик у коментарі Радіо Свобода визнає серйозні проблеми, які завадили конкуренції за «Більшовик», але сумнівається, що йдеться саме про змову центральної влади, ФДМУ та Василя Хмельницького.
«Те, що аукціон виглядав слабко, і підприємство залишилося з проблемами, з якими, скоріше за все його мало хто з бізнесменів хотів би придбати – це факт. Бо покупцю би довелося, зокрема, заходити у складні та тривалі судові процеси. Чи готувався цей об'єкт «під Хмельницького», – я сумніваюся. В такому разі навіщо іншим, навіть таким хлопцям, як Віталій Хомутинник та Леонід Черновецький, приходити на цей аукціон? Натомість могли б створити компанії-пустишки і провести «звичайний» для України аукціон, не залучаючи авторитетних радників та не відкриваючи всю наявну інформацію, як це зробив Фонд держмайна».
Агія Загребельська, зі свого боку, вважає основною ознакою змови відсутність конкуренції за об'єкт, який потенційно є цікавим для будь-якого забудовника української столиці.
«Земля під цим підприємством є дуже привабливою: близько до центру Києва більше немає таких великих ділянок під забудову. Отже, за цей об'єкт мала б бути дуже активна конкуренція, але ми її не побачили. Ми бачили трьох учасників: компанії Василя Хмельницького, Віталія Хомутинника та Леоніда Черновецького – це такий собі business as usual. Низка забудовників, які могли б поторгуватися за цей об'єкт, не прийшли через низку причин. Як наслідок, «Більшовик» продали практично за стартовою ціною», – говорить Агія Загребельська.
Чи причетні до змови Фонд держмайна, або ж керівництво держави? Тут Радіо Свобода не отримало однозначних відповідей.
За словами Сергія Фурси, Фонд держмайна якісно виконав свою роботу, а інші представники влади, зокрема СБУ та президент Володимир Зеленський – ні.
Що мав зробити президент? Вийти і сказати: «Я буду головною інвестиційною нянею для будь-якого покупцяСергій Фурса
«Що мав зробити президент? Вийти і сказати: «Я буду головною інвестиційною нянею для будь-якого покупця «Більшовика». Імена мене не цікавлять. Хто заплатить найбільше, той і переможе. І ми допоможемо йому з усіма проблемами, які, як ми бачимо, створені штучно». А після цього можна було б попросити керівника СБУ Івана Баканова розібратися з «чортами», які зривають велику приватизацію», – наголосив інвестбанкір.
Між тим, Агія Загребельська вказує на невідповідність обіцянок ФДМУ перед продажем «Більшовика» і тим, що потім сталося на аукціоні.
«До аукціону керівництво ФДМУ не говорив про проблеми об'єкту. Натомість говорив, що буде черга з інвесторів, що це дуже класний актив та вони очікують дуже активні торги за нього. А вийшло – навпаки. Я з імовірністю 99% впевнена, що керівництво Фонду знало про проблеми об'єкта і зрозуміло, що його зрештою придбає Василь Хмельницький та що активної конкуренції не буде. Чи представники ФДМУ є активними учасниками оборудки, чи їм хтось згори вказівки давав? Мені здається, це питання мають розглядати правоохоронні органи», – наголошує співзасновниця «Ліги антитрасту».
Радіо Свобода звернулося до Дмитра Сенниченка, щоб дізнатися його думку про ймовірну змову під час приватизації цього підприємства. Однак після своєї заяви про відставку посадовець та його речники не відповідають на дзвінки та повідомлення. Радіо Свобода сподівається, що Фонд держмайна та його керівник зрештою відреагують на звернення і висловляться щодо цих та інших думок, процитованих у публікації.
П’ять проблем приватизації по-українськи
Чому українська приватизація багато років гальмується, і навіть коли вдається продати такі великі об’єкти, як завод в центрі Києва, це відбувається без достатньої конкуренції?
Експерти, з якими поговорило Радіо Свобода, називають кілька з них
- Нереформована судова система та неможливість спрогнозувати, на чию користь будуть рішення щодо вже приватизованих об'єктів
- «Токсичність» більшості підприємств, які виставляють на велику приватизацію, через судові спори. Борги та менеджмент, пов'язаний з певними олігархами. Йдеться не лише про «Більшовик», а й про «Одеський припортовий завод», АТ «Центренерго» та «Об'єднану гірничо-хімічну компанію».
- Недостатній професіоналізм частини посадовців та органів, які дбають про приватизацію.
- Несприятливий інвестиційний клімат в Україні загалом, вибіркове застосування законів та недостатня захищеність приватної власності зокрема.
- Значний вплив на ключові державні активи певних політиків та олігархів.
Андрій Боровик озвучив свій погляд на те, як проводити приватизацію в цих умовах та мінімізувати ризики.
Або приватизувати об'єкт так, як він є, і хай ризики беруть на себе учасники ринку, або доведеться роками битися в судахАндрій Боровик
«Часу – мало, і якість деяких «влад», як от судової – залишає бажати кращого. Тому вибір часто стоятиме так: або приватизувати об'єкт так, як він є, і хай ризики беруть на себе учасники ринку, або доведеться роками битися в судах. Тому що за останні 30 років у багато об'єктів державної власності позапускали руки як бізнесмени, так і олігархи, а держава ними не займалася. Щоб «почистити» об'єкт до приватизації – потрібен час, щоб виграти суди та розірвати низку договорів щодо них.», – сказав у коментарі Радіо Свобода виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна».
Втім, він не виключає, що у випадку особливо цікавих об'єктів, таких, як «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» виникатимуть ситуації, коли нова інформація про борги чи зобов'язання ставатиме відома вже після приватизації.
Сергій Фурса, між тим, вважає, що велику приватизацію треба сприймати не як окремі угоди, а як комплексну реформу. І в ній ключову роль має відігравати політична воля, підсумовує він, згадуючи приклад продажу «Більшовика».
Агія Загребельська додає до цього, що потенційні інвестори повинні мати змогу передбачити і розрахувати свої витрати в разі придбання державних активів. А державні органи, від Фонду держмайна до Антимонопольного комітету, повинні працювати професійно та не залежати від політичних впливів.
Вона вважає, що дії АМКУ після продажу «Більшовика» стали негативним прикладом для інвесторів.
«Антимонопольний комітет залишив заявку покупця без розгляду і не пояснив, чим саме він керувався при цьому. Чи йдеться про невиконання якоїсь бюрократичної вимоги, чи про щось інше. Я вважаю цей крок не дуже вірним і з точки зору інвестиційного клімату, і з точки зору репутації великої приватизації. АМКУ мав право просто зупинити розгляд питання, доки не закінчить досліджувати ознаки змови. Тоді б це виглядало справедливо та логічно», – пояснює експертка.
І навпаки: залишення заявки покупця без розгляду і відсутність пояснень, чому це сталося – виглядають як політичне замовлення та «ручне управління» приватизацією. Так само, як це раніше відбувалося у випадку залишення без розгляду заявки на концентрацію акцій «Мотор Січі». Тоді причина була саме політичною: небажання передавати підприємство під контроль китайському інвестору, порівнює Агія Загребельська.
Такі проблеми ставлять під сумнів бажання цілої низки інвесторів брати участь в українській приватизації, підсумовує вона.
У жовтні 2021 року ФДМУ за 1,4 мільярда гривень на аукціоні продав Перший київський машинобудівний завод (колишній завод «Більшовик»).
Підприємство розташоване у середмісті Києва біля метро «Шулявська». Його площа у понад 30 гектарів, як вважають експерти, є привабливою для забудовників.
З урахуванням продажу «Більшовика» Україна виконала свій річний план отримання коштів від приватизації приблизно на 40%. У попередні півтора десятиліття – плани щодо приватизації виконувалися лише на кілька відсотків.
