Велика Британія та Франція виступають за негайне пожвавлення військових зусиль альянсу, націлених проти збройних формувань Муаммара Каддафі.
Офіційний Париж, зокрема, заявляє, що недостатня мобілізація низки країн НАТО гальмує здійснення авіаоперацій для допомоги у просуванні лівійських повстанців.
Британські та французькі політичні чільники також вимагають скорочення часу між визначенням цілей на території Лівії та атаками по них.
Ці вимоги не знаходять підтримки серед деяких держав НАТО, зокрема, Туреччини та Німеччини.
Як подолати лівійську кризу: військово чи політично?
Міністр закордонних справ Франції Ален Жюппе тим часом намагається пом’якшити нинішній різнобій у підходах Берліна та Парижа до місії НАТО у Лівії.
«Наші позиції часом сприймають неправильно, – каже він. – Насправді у нас з Німеччиною єдина мета щодо Лівії: зробити можливим для лівійців впровадження демократичних свобод, на які надихають сьогодні всі арабські народи Середземномор’я. Тож щодо цієї мети між нами немає жодних суперечностей. Так само, як і щодо того, що присутність Каддафі перешкоджає досягненню цієї мети».
Голова німецького зовнішньополітичного відомства Ґідо Вестервелле уточнює, що щодо Лівії між країнами є тільки одна розбіжність. «Це питання, яким чином досягти спільної мети, – каже він. – Тільки єдина різниця. Німеччина вирішила не брати участі у військовій місії в Лівії, але це не означає, що ми нейтральні».
НАТО тим часом робить все можливе, щоб запобігти атакам сил Каддафі проти мирних громадян, і стежить за дотриманням ембарго на постачання зброї та безполітної зони над територією Лівії, кажуть чільники цього військового союзу. Але навіть генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен висловив переконання, що тільки воєнними діями вирішити лівійську кризу неможливо.
«Одна тільки військова міць не може вирішити цієї кризи, – зауважив керівник альянсу. – Громадяни Лівії повинні самі визначити своє майбутнє, а міжнародна спільнота й щойно створена «контактна група» мають сприяти політичному рішенню».
У перший день берлінського саміту міністри країн НАТО домовилися продовжувати військову місію для захисту мирного населення Лівії до того часу, коли небезпека повністю мине, тобто коли режим Каддафі припинить всі атаки проти людей, відкличе всі свої війська та нарешті якнайшвидше надасть доступ для гуманітарної допомоги своїм громадянам, що мають у ній потребу.
Хто надасть НАТО додаткові літаки-штурмовики?
Для успіху операції коаліції у Лівії НАТО бракує військових засобів. Їх наразі не можуть надати 34 держави, що беруть у ній участь.
Каддафі приховує свою важку військову техніку в густонаселених пунктах, а це значно ускладнює місію НАТО. Тож для цілеспрямованих атак альянсу потрібні додаткові літаки з високотехнологічним обладнанням.
«Раніше багато цілей атакувати було простіше, – пояснює Андерс Фоґ Расмуссен. – Щоб уникнути жертв серед мирного населення, нам потрібне дуже досконале обладнання. Тож ми потребуємо ще декілька високоточних штурмовиків для ударів по наземних цілях».
Водночас керівник НАТО висловлює впевненість, що держави, які нададуть цю техніку, знайдуться.
Офіційний Париж, зокрема, заявляє, що недостатня мобілізація низки країн НАТО гальмує здійснення авіаоперацій для допомоги у просуванні лівійських повстанців.
Британські та французькі політичні чільники також вимагають скорочення часу між визначенням цілей на території Лівії та атаками по них.
Ці вимоги не знаходять підтримки серед деяких держав НАТО, зокрема, Туреччини та Німеччини.
Як подолати лівійську кризу: військово чи політично?
Міністр закордонних справ Франції Ален Жюппе тим часом намагається пом’якшити нинішній різнобій у підходах Берліна та Парижа до місії НАТО у Лівії.
«Наші позиції часом сприймають неправильно, – каже він. – Насправді у нас з Німеччиною єдина мета щодо Лівії: зробити можливим для лівійців впровадження демократичних свобод, на які надихають сьогодні всі арабські народи Середземномор’я. Тож щодо цієї мети між нами немає жодних суперечностей. Так само, як і щодо того, що присутність Каддафі перешкоджає досягненню цієї мети».
Голова німецького зовнішньополітичного відомства Ґідо Вестервелле уточнює, що щодо Лівії між країнами є тільки одна розбіжність. «Це питання, яким чином досягти спільної мети, – каже він. – Тільки єдина різниця. Німеччина вирішила не брати участі у військовій місії в Лівії, але це не означає, що ми нейтральні».
НАТО тим часом робить все можливе, щоб запобігти атакам сил Каддафі проти мирних громадян, і стежить за дотриманням ембарго на постачання зброї та безполітної зони над територією Лівії, кажуть чільники цього військового союзу. Але навіть генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен висловив переконання, що тільки воєнними діями вирішити лівійську кризу неможливо.
«Одна тільки військова міць не може вирішити цієї кризи, – зауважив керівник альянсу. – Громадяни Лівії повинні самі визначити своє майбутнє, а міжнародна спільнота й щойно створена «контактна група» мають сприяти політичному рішенню».
У перший день берлінського саміту міністри країн НАТО домовилися продовжувати військову місію для захисту мирного населення Лівії до того часу, коли небезпека повністю мине, тобто коли режим Каддафі припинить всі атаки проти людей, відкличе всі свої війська та нарешті якнайшвидше надасть доступ для гуманітарної допомоги своїм громадянам, що мають у ній потребу.
Хто надасть НАТО додаткові літаки-штурмовики?
Для успіху операції коаліції у Лівії НАТО бракує військових засобів. Їх наразі не можуть надати 34 держави, що беруть у ній участь.
Каддафі приховує свою важку військову техніку в густонаселених пунктах, а це значно ускладнює місію НАТО. Тож для цілеспрямованих атак альянсу потрібні додаткові літаки з високотехнологічним обладнанням.
«Раніше багато цілей атакувати було простіше, – пояснює Андерс Фоґ Расмуссен. – Щоб уникнути жертв серед мирного населення, нам потрібне дуже досконале обладнання. Тож ми потребуємо ще декілька високоточних штурмовиків для ударів по наземних цілях».
Водночас керівник НАТО висловлює впевненість, що держави, які нададуть цю техніку, знайдуться.