Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко засудили утиски журналістів у Білорусі. Спільну заяву урядовці оприлюднили 21 лютого.
«Весь демократичний світ визнає засоби масової інформації четвертою владою та не втручається у їхню професійну діяльність. Наступ на свободу слова, життя та здоров’я журналістів у Республіці Білорусь відкрито порушує ці базові принципи», – йдеться в заяві.
Читайте також: У Білорусі судять журналістку і лікаря, обвинувачених у розголошенні обставин вбивства Романа Бондаренка
Як зазначають міністри, Україна долучається до міжнародної спільноти в осуді дій білоруської влади щодо представників медіа. Окрему увагу вони звернули на дії Москви.
«Особливе занепокоєння викликає деструктивна діяльність Росії, яка з використанням своєї армії пропагандистів повністю узурпувала інформаційний простір Білорусі, позбавивши білорусів права на вільний доступ до різних джерел інформації», – зазначають вони.
18 лютого суд у Мінську засудив до двох років колонії журналісток каналу «Белсат» Катерину Андрєєву (Бахвалову) і Дар’ю Чульцову – за стрім з акції протесту 15 листопада. За версією слідства, журналістки організовували акцію протесту і створювали її масовість, щоб протистояти співробітникам міліції. Правозахисники визнали Чульцову і Андрєєву політичними ув’язненими.
16 лютого у всій Білорусі відбулася серія обшуків щонайменше у 25 журналістів і правозахисників. Влада пояснила обшуки наміром «встановити обставини фінансування протестної діяльності». Дії білоруської влади викликали жорстку критику в Євросоюзі.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
