Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов зробив заяву, що на півострові таки будуть зводити опріснювальну установку і вже вирішено, хто саме цим займеться. Але назву компанії він тримає в таємниці, посилаючись на санкційний режим. Каже тільки, що ці «організації всі з ім'ям».
«Всі організації розпочали роботи, навіть без укладання державних контрактів», – цитує Сергія Аксьонова агентство ТАСС. «Багато отримували звернень і письмових. Але тепер доходить до питання технологій, питання санкційного режиму. Питання – хто далі обслуговуватиме, запчастини де виробляють. Це викликає певну напругу», – сказав Аксьонов.
Дискусійними досі залишаються три питання: транспортування води з узбережжя, енергозатратність установок та утилізація розсолу, що залишається після опріснення. Найскладніше питання для Криму – це транспортування опрісненої води, вважає фахівець геоінформаційних систем Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку, кримчанин Сергій Гапон.
Воду потрібно транспортувати на десятки кілометрівСергій Гапон
«Проблеми, які можуть бути пов'язані з опрісненням води, стосуються саме не технології виробництва, а транспортування цієї води. Бо багато населених пунктів розташовані досить далеко від моря, воду потрібно транспортувати на десятки кілометрів і часто це досить незручно, тому що багато районів це гірські, і в ті частини Криму воду транспортувати буде особливо проблематично», – каже Сергій Гапон.
Друге питання, яке обговорюється в Криму, чи вистачить енергоресурсів для опріснення.
«По-перше, всі опріснювальні заводи – це дуже енергоємні виробництва. Чи є в Криму стільки енергії, чи немає – мені важко сказати. Але думаю, що знайти достатню кількість енергії досить важко буде», – вважає кандидат біологічних наук, провідний співробітник севастопольського Інституту біології південних морів Микола Шадрін.
Деякі кримські ЗМІ наводять цифри від російських експертів. «Якщо говорити про опріснення на зворотному осмосі, то це від 5 до 10 кіловат-годин на кубометр опрісненої води», – заявив програмі новин «Вести Крым» керівник проєктів інжинірингової компанії Олексій Ганнов.
Лідери технології
Ізраїль – провідна країна світу з опріснювальних технологій. Голова хімічної інженерної програми Ізраїльського технологічного інституту (Техніон), професор Рафаель Семіат стверджує, що заводи країни споживають менше електроенергії.
Ціна не така вже велика, врешті-решт, бо питання в тому, що ми втратимо, якщо не будемо цього робитиРафаель Семіат
«Ціна не така вже велика, врешті-решт, бо питання у тому, що ми втратимо, якщо не будемо цього робити. Так, для цього потрібна енергія. Але витрати енергії у нашому випадку – це менше 3,5 кіловат-годин на кубометр. Оскільки підприємцю це коштує дешевше, то ми вчимося виробляти 65 – 70 % води уночі, дешевою електроенергією. Загальне споживання енергії на опріснення в Ізраїлі становить менше ніж 1,3 відсотка від національного споживання енергії», – розповідає професор Рафаель Семіат.
Ще один важливе питання: що робити із розсолами, які залишаються після опріснення?
«Підходи теж є різні. Деякі країни скидають у море, мотивуючи тим, що в розмірах світового океану це не суттєво. Але при цьому виникають локальні проблеми, які дають негативні наслідки», – впевнений провідний співробітник Інституту біології південних морів Микола Шадрін.
Професор, завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів КПІ імені Ігоря Сікорського Микола Гомеля впевнений, що розсоли не завдають шкоди морю. До того ж, за його словами, ще до опріснення рідину глибоко доочищують.
Концентрат нічого поганого не робить, він складається з тих речовин, які були в морській водіМикола Гомеля
«Концентрат нічого поганого не робить, він складається із тих речовин, які були в морській воді, але просто концентрація їхня там значно вища. У всьому світі так роблять – концентрат повертають назад у море, тому що фактично, якщо порахувати об’єм моря і ту краплю солоної води, яку ми повертатимемо, то звичайно ніякої особливої шкоди довкіллю не буде завдавати», – впевнений професор Микола Гомеля.
Професор Рафаель Семіат розповідає про досвід Ізраїлю. Там сіль після опріснення повертають у море і моніторять вплив розсолу. Кожен рік публікують результати досліджень.
«Концентрація солі у воді там становить менше ніж 4 відсотки. Оскільки вода з труб спрямована вгору, на поверхню моря, а не на дно, вона не зачіпає рослинність на дні моря. Якщо риба відчуває, що осмотичний тиск занадто високий, вона звідти тікає. Небезпека не була помічена, жодних проблем виявлено не було», – каже професор Рафаель Семіат.
Підконтрольні Росії чиновники Криму ще не повідомляють, як вирішуватимуть усі ці питання. А заяви щодо підвищення ціни на опріснену воду вже робили.
«Вся проблема – дорожнеча виробництва. Якщо на сьогоднішній день вода коштує 31.55 рублів ($ 0,40; 11 грн – ред.), то при виробництві прісної води з морської вона буде коштувати близько 80 рублів ($ 1 або 29 грн – ред.)», – заявив 11 вересня голова підконтрольного Росії уряду Криму Юрій Гоцанюк в ефірі каналу «Крим 24».
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов пізніше запевнив, що серйозного здорожчання не буде.
«В середньому, по Південному федеральному округу вода сьогодні коштує 36 рублів, тобто ми сьогодні маємо найнижчі показники в Південному федеральному окрузі. Тому максимального зростання не буде. Навряд чи воно перевищить середню вартість по Південному федеральному округу», – заявив Сергій Аксьонов журналістам 31 жовтня 2020 року.
Що кажуть кримчани?
Ми спитали кримчан, чи готові вони платити більше за опріснену воду?
«У кого вода по 30 рублів, буде незадоволений, якщо вона буде по 60, наприклад. А мені і по 60 добре, це буде дешевше, ніж ми зараз витрачаємо. Привоз машини води коштує півтори тисячі на місяць ($ 19 або 550 грн – ред.). Влітку навіть більше у нас виходить», – розповів житель феодосійського регіону, який має тільки привозну воду.
«Я не готова до підвищення цін. Я пенсіонерка, для мене дуже важко, я ледь-ледь пораюсь з цим життям», – скаржиться жителька Сімферополя.
«Від того, як ми будемо до цього ставитися, нічого не зміниться. Розумієте, ми підкоряємося владі. В цій країні ми нічого не можемо зробити», – впевнена жителька Феодосії.
«Коли води не буде, я думаю, що це буде підйомна ціна. Будь-яка ціна буде підйомна, коли води не буде взагалі», – вважає ще один опитаний житель Сімферополя.
Українські вчені мають досвід будівництва опріснювальні установки. Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського розробив технологію очистки води для міста Алчевськ, там теж використали метод зворотного осмосу. Опріснювальний завод став єдиним постачальником для Алчевського металургійного комбінату і жителів міста. Якість води відповідала європейським стандартам, розповів професор Микола Гомеля.
«Останнім часом і мембрани стають дешевшими, і технологія стає досконалішою. Ми розробили свою технологію по попередньому пом’якшенню води перед зворотньоосмотичним процесом. І це все дозволяє отримати високоякісну воду. І на початку собівартість кубічного метру була приблизно 90 центів, 80 центів. Нам вдалось знизити собівартість води практично до 50 центів», – каже професор Микола Гомеля.
Зараз вчені КПІ беруть участь у підготовці будівництва опріснювальної установки у Маріуполі. Професор Микола Гомеля вважає, що зведення таких заводів в Криму – це цілком реально, і це питання політичного вольового рішення. Перемовини щодо такого будівництва в Криму були. У 2011 році, розповідає Микола Гомеля, делегація фахівців України з водних питань брала участь у нараді на півострові й обговорила його з урядом Криму.
«Ми представили свої матеріали і отримали підтримку. Потім так вийшло, що за два місяці Василь Джарти помер (Василь Джарти з 17 березня 2010 по 17 серпня 2011 року – голова Ради міністрів АР Крим – ред.). Потім війна, анексія Криму. І, звичайно, ми до цього не поверталися», – згадує професор Микола Гомеля.
За розрахунками підконтрольного Росії глави Криму Сергія Аксьонова, навесні в Сімферополь дадуть воду з нових свердловин, і це дозволить протриматися до моменту, коли будуть введені в експлуатацію опріснювальні установки. Призначений Москвою «куратором» Криму російський віцепрем’єр Марат Хуснуллін нові заяви Аксьонова щодо залагодження питання будівництва опріснювачів поки що не прокоментував.
