Бігти для того, щоб врятувати дитину. Бігти, щоб відновитися після тяжкого поранення. Бігти, щоб довести собі, що ти все можеш. Бігти просто тому, що ти це любиш.
У кожного є своя причина, чому він щоразу взуває кросівки й виходить долати чергову дистанцію. Але всіх бігунів в цьому році об'єднало одне – через пандемію коронавірусу були скасовані всі міжнародні забіги, а більшість українських – була переведена в онлайн режим. Найбільший київський марафон – Wizz Air Kyiv City Marathon – який щороку збирав десятки тисяч учасників, цього разу також залишився без своєї рідної атмосфери: на київські вулиці не виходили люди з веселими плакатами «Біжи, немов ти – ракета», «Ти – вже супергерой, бо ти біжиш в таку погоду», не було кілометрів «п'ятюнь» та гучних оплесків протягом 42 кілометрів. Проте кілька тисяч учасників знайшли мотивацію, вийшли на ці забіги та долали свої дистанції на шести континентах, крім Антарктиди. Радіо Свобода поспілкувалося з такими біговими супергероями.
Бігти, щоб залишатися молодим
Йому незабаром виповниться 72 роки, за його плечима 3 марафони та близько десятка півмарафонів. Хоча бігає Микола усього 7 років. Зупинятися на такій кількості забігів він не збирається, до «пенсіонерів» себе не зараховує і просить не називати – «бо ще молодий душею».
Скільки тут пожити залишилося мені вже? Хочеться пожити для себе, в задоволення
«Скільки тут пожити залишилося мені вже? Хочеться пожити для себе, в задоволення. Проявити себе якось, хоча б у бігу. Звичайно, зараз забіги трохи інші, молоді не вистачає драйву, емоцій. Мені простіше – відчуваю свій внутрішній драйв, внутрішню енергію. Тож і біжу собі спокійнесенько – отримую задоволення від природи, погоди, оточуючого світу та й взагалі від того, що є сили бігати», – розповідає Микола.
На Wizz Air Kyiv City Marathon 71-річний Микола подолав дистанцію у 21,1 км. Каже, результат на 8 хвилин гірший, ніж зазвичай. Пробіг за 1 годину 48 хвилин. Але в цілому задоволений – карантин та травма збили графік тренувань, тож можна пробачити такий свій час. Тим більше, що лікарі порадили трохи зменшити бігове навантаження, адже Микола захопився бігом настільки, що почав долати по 15-20 км на день.
Інший час буде, але тільки тоді зрозумієте, що вже пізно. Починайте жити вже сьогодні
«Сказали «зупинитися». А ось молоді зупинятися не раджу. Навпаки. Зрозумійте. Треба жити! Треба займатися спортом. Треба любити людей і життя. Інший час буде, але тільки тоді зрозумієте, що вже пізно. Тож починайте жити вже сьогодні», – каже Микола.
Бігти, щоб зарядитися на день чи відновитися після роботи
У свій рік російсько-європейська лайка Тор – справжній непосидюка, який готовий цілий день гратися та ганяти, любить пошукові ігри та схованки, а також спостерігати за козами та курами.
Офіційним бігуном Тор став ще у лютому, коли йому було чотири місяці, розповідає Вікторія – «партнер по бігу» і господарка собаки. Тоді біг з собакою став не лише гарним способом зігрітися ввечері, але й зміною у прогулянках – тепер вони стали різноманітнішими та веселішими.
«Якщо мені необхідно, щоб собака біг поруч, наприклад, у людних місцях, то мотивую його чимось смачненьким, оскільки ми саме в процесі вивчення команди «Поруч». А для того, щоб просто бігти, Тору необхідні тільки підбадьорюючі слова «скоріш», «супер» та «молодець». Він дуже радіє, коли чує їх, та починає бігти ще швидше, навіть вуха притискає для кращої аеродинаміки», – розповідає Вікторія.
Сама Вікторія у бігу – не новачок. Виступала на змаганнях ще в школі. А зараз біг для неї – це можливість побути наодинці зі своїми думками, зарядитися на весь день або навпаки – відновитися морально після робочого дня.
Якщо починаєте бігати зі своєю собакою, то не будьте вимогливим до неї, починайте спочатку з маленьких дистанцій
На київському марафоні Вікторія та Тор бігли 3 км. Кажуть, час в цьому забігу для них не важливий, оскільки це нова локація для собаки.
«Всім, хто збирається тільки бігти, бажаю не зупинятися, брати участь у забігах та обов’язково нагороджувати свої старання медальками. А якщо починаєте бігати зі своїм собакою, то не будьте вимогливим до нього, починайте спочатку з маленьких дистанцій та обов’язково стежте за настроєм свого улюбленця», – розповідає Вікторія.
Бігти разом, бо так веселіше
Менша за розміром собака – менше й дистанція. Поки Тор підкорював 3 кілометри, коргі Джордж та його господарка Діана подолали 1 км. Кажуть, дистанція далася легко, адже Джордж любить таку атмосферу – нове місце, нові люди, купа емоцій. Але ще більше йому подобається, коли після фінішу його годують смаколиками та беруть на руки.
«Я взагалі давно мріяла, що у мене буде собака, і я зможу з ним бігати щоранку близько 10 кілометрів. Раніше я постійно брала участь у марафонах, але через травму закинула біг на рік. Потрохи відновлююся. А зареєструвалася на дистанцію ще до того, як забрала цуценя. Була впевнена, що у мене буде найяскравіший холерик, проте Джордж виявився собакою, який дуже любить валятися на диванчику», – розповідає Діана.
Друзі Діани жартують, що коргі – це не зовсім та порода, з якою можна бігати. Але Джордж і Діана знайшли один одного, каже дівчина.
Джордж з'явився в моєму житті саме для того, щоб трохи пригальмувати мене
«Я стала повільніше бігати, обирати менші дистанції, якось більш серйозно ставитися до своєї травми й не навантажувати організм так сильно. Тож Джордж з'явився в моєму житті саме для того, щоб трохи пригальмувати мене», – каже Діана.
Бігти, щоб допомогти
У 13 років Антон Гарбар дізнався, що у нього друга стадія раку – лімфогранулематоз. Хлопець, який ще вчора мріяв стати професійним футболістом, майже на пів року оселився у лікарнях. Коли Антон зміг перебороти хворобу, то виявилося, що повернутися до професійного спорту було місією нездійсненною, хоча Гарбар і виступав на Всесвітніх дитячих іграх серед онкопереможців та виграв «золото» у футболі й «срібло» у бігу.
Як мені тоді допомагали, коли боролися за моє життя, так і я можу пробігти та привернути увагу до якоїсь дитини, якій терміново потрібна фінансова підтримка
«Перемога над хворобою надихнула до життя – здорового, позитивного, спортивного. Я і до цього часу займався і плаванням, бігом, футболом, але після перемоги над раком я став займатися не професійно. Для себе. Крім того, я зрозумів, що своїм бігом я можу принести користь комусь. Як мені тоді допомагали, коли боролися за моє життя, так і я можу пробігти та привернути увагу до якоїсь дитини, якій терміново потрібна фінансова підтримка», – каже Антон.
Йому 19, а він вже вдруге біжить благодійний півмарафон. Цього разу заради маленького Данилка, який народився з деформацією черепа. Якщо дитину своєчасно не прооперувати та не встановити спеціальні пластини, то його патологія (краніостеноз) викликатиме симптоми, що суттєво вплинуть на життя хлопчика: від хронічних головних болей до нудоти та судом, а у найгіршому випадку – і до ушкоджень внутрішніх органів, перекосу щелепи та скул.
Минулого року Антон пробіг свій перший півмарафон (на фото)
Напередодні старту Антон сказав, що йому байдуже, з яким часом він подолає дистанцію. У нього немає мети – встановити рекорд. Головне, щоб про Данилка та його проблему дізналися більше людей. Проте фінішував хлопець з особистим рекордом – пробіг 21 км за 1 годину 24 хвилини.
Життя – це боротьба. Неважливо, боротися вам необхідно з важкою хворобою чи з самим собою
«Ніколи не зупиняйтеся. Життя – це боротьба. Неважливо, боротися вам необхідно з важкою хворобою чи з самим собою. Просто йдіть до своєї мети. Хочете пробігти півмарафон? Зверніться за підказками до професійних тренерів, почніть займатися під їхнім керівництвом і крок за кроком – до реалізації. Вам можуть казати, що нічого не вдасться, але боріться. Бо той момент, коли тобі вдається зробити те, про що мріяв, найцінніший», – розповідає Антон.
Також благодійні марафони заради маленького хлопчика пробігла «Банда Добра» (4,2 км), онкопереможниця Лілія Сидоренко та її тато Михайло подолали марафони.
Бігти, щоб знати, що ви все можете
Регбі, легка атлетика, велогонка – зі спортом Юрій Каламбет з самого дитинства. Проте почав удосконалювати свої бігові навички у 2015 році. Перед цим отримав контузію під Іловайськом. Було довге лікування, тривала реабілітація.
Неодноразово брав участь у заходах Run Ukraine, бо організатори надають можливість виступати безкоштовно, таким як я, які захищали або захищають Україну
«Починалось відновлення з якихось 400 метрів бігу, а зараз вже долаю 10 км. Цього року пробіг свій перший марафон, хоча й онлайн, але все ж таки 42 км. Неодноразово брав участь у заходах Run Ukraine, бо організатори надають можливість виступати безкоштовно, таким як я, які захищали або захищають нашу Україну. За це їм безмежно вдячний», – розповідає Юрій.
Загалом у «Ветеранській десятці», яку біг Юрій Каламбет, взяло участь близько 140 ветеранів АТО/ООС. Як пояснюють організатори, такі забіги – це вдячність українським героям, вклад в реабілітацію українських військових та «повернення до життя поза окопами».
Бігти для задоволення
Загалом у київському марафоні Wizz Air Kyiv City Marathon взяло участь близько 4300 бігунів із 43 країн і 6 континентах. Бігун Габріель Атанасіу каже, що через пандемію коронавірусу і в його країні були скасовані всі забіги. Крім того, Габріель збирався виступати на марафонах у Відні та Лімасолі, але і про ці старти був змушений забути. Від товариша дізнався, що є можливість взяти участь в онлайн забігах в Україні, й одразу зареєструвався.
Такі старти допомагають бігунам тренуватися та залишатися в своїй фізичній формі
«Віртуальні гонки – це найкращий варіант зараз. Замість того, щоб взагалі нічого не робити. Такі старти допомагають бігунам тренуватися та залишатися в своїй фізичній формі. Я думав, що пробіжу лише один старт, але вже завершив літні випробування Hero (300 км), Super Hero (1000 км), всі 10 змагань Dream Running Series на 10 км і 3 віртуальних змагання Ukrainian Majors Running League на 21 км. Сподіваюся, що одного разу я зможу брати участь в забігу в Україні. Я був в Україні, але ніколи не бігав тут марафони», – розповідає Габріель.
Каже, якби не перевірив власні сили в бігових челенджерах, то навіть не дізнався б, що може за літо подолати понад 1000 км. І сміється: чого не зробиш заради красивих медалей. На київському марафоні Габріель подолав 21 км.
«Для мене важливо, як завжди, отримувати задоволення від перегонів. Крім того, я беру участь в інших віртуальних забігах з накопиченням дистанції, і тепер я більше зосереджений на кількості кілометрів, а не на встановленні особистих рекордів», – каже Габріель.
Бігти, щоб розібратися в собі
Солістка гурту A.R.M.I.A Світлана Сафронова каже, кожна людина, яка хоче побути на одинці з собою та розібратися в собі, кінець-кінцем обирає біг. З такого вересневого ранку, перших 3 кілометрів розпочалася і її любов до бігу. За чотири роки це вже 13 півмарафон Світлани.
«Моя ціль – це отримати задоволення від бігу. Хоча я не поставила свій особистий рекорд – я задоволена результатом на 100 відсотків. Погода була для справжніх бігунів, тому що під такий дощ нормальна людина не вийде на пробіжку. Через 200 метрів від початку забігу ноги вже були повністю мокрі. Це дає трохи дискомфорт, але водночас заряджає на подолання себе. Тому отримати задоволення від бігу в таких умовах – це і є мета, якої я досягла!», – каже Сафронова.
Офіційних змагань не вистачає, визнає солістка гурту A.R.M.I.A, адже атмосферу, коли стартує декілька тисяч людей, коли протягом дистанції вас підтримують незнайомі люди, неможливо порівняти з віртуальними забігами. В іншому ж, карантин плани майже не змінив – тренувань не стало менше.
Усім, хто лише починає бігати, пораджу не ставити захмарну мету, якщо ви обрали дистанцію, яку вперше будете долати
«Усім, хто лише починає бігати, пораджу не ставити захмарну мету, якщо ви обрали дистанцію, яку вперше будете долати. Не намагатися за один раз підкорити всі можливі цілі. Бігти в комфортному своєму темпі, не швидше, ніж ви бігали на тренуваннях! Краще, щоб був тренер, який міг би простежити за цими нюансами. За день перед забігом добре відпочити та раніше лягти спати. І тоді хороші результати найближчим часом не змусять вас чекати», – каже Світлана Сафронова.
Якщо ви сумували за стартами чи лише зараз знайшли мотивацію, щоб пробігти 5, 10, 21 чи 42 км, у вас є шанс долучитися до бігової родини 21-22 листопада. Офіційно цей забіг вважається Дніпровським, однак, пробігти його можна в будь-якому місті.
