В умовах неоголошеної війни Росії проти України лінія фронту проходить не лише на сході, а й на заході, наголошує газета «Голос України». Тут, як стверджує видання, головною ударною силою агресора є УПЦ (Московського патріархату), яка на Тернопільщині перетворила один з найвідоміших монастирів на світі – Почаївську Свято-Успенську лавру – на форпост «русского мира».
«Сьогоднішній Почаїв – це потужна пропагандистська вежа, що з високої Кременецької гори посилає певний запрограмований Росією сигнал», – наголошує дописувачка видання Світлана Чорна.
Усі, з ким їй довелося поспілкуватися в обителі й за її стінами – охоронці, прихожани різного віку, зокрема молоді дівчата, жіночки, що торгують на сходах до монастиря продуктами, вважають, що війна на Донбасі розв'язана українськими політиками (олігархами, мародерами і далі по списку), а Росія та Путін тут ні до чого.
Авторка статті наголошує, що церква, як і будь-яке інше громадське об'єднання, бере активну участь у суспільному житті та є одним із потужних джерел впливу на політичні та суспільні установки своїх прихожан. «Недооцінка владою загроз, які несе УПЦ (МП), нехтування тим, що в Почаївській лаврі, підпорядкованій цій російській структурі, виховують і множать п'яту колону, проводять діяльність, скеровану на деконсолідацію та розбрат у суспільстві, це також пряма загроза соціальній та національній безпеці нашої держави», – наголошує авторка статті «Почаївська лавра – форпост «русского мира».
«Російський сценарій... або Про небезпечні заяви Вітольда Фокіна та можливу десакралізацію Біловезьких угод». У статті під таким заголовком газета «День» коментує останню заяву заступника глави української делегації в Тристоронній контактній групі Вітольда Фокіна. Він, зокрема, заявив, що для того, «щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».
Усього цього домагається Росія, наголошує видання. Тим часом, президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що не буде ніяких виборів, поки Росія не виведе свої війська з України і поки Київ не контролюватиме власний кордон. Невже Фокіну не знайома позиція української сторони? – запитує видання. І наголошує, що «так відверто підігрувати Москві та їхнім маріонеткам на окупованих територіях треба ще постаратися».
Взагалі, після призначення як Леоніда Кравчука головою української делегації в ТКГ, так і Вітольда Фокіна, вони за нетривалий період вже встигли наробити різних гучних заяв, які, м’яко кажучи, були сприйняті в Україні далеко неоднозначно і критично, – зазначає видання.
У Криму розпочалася нова серія репресій проти активістів «Кримської солідарності», інформує газета «День». Російські силовики провели серію нових обшуків та затримань в оселях кримських татар у Судаку, селищі Совєцьке і Нижньогірському районі. Чотирьох кримських татар затримали і доправили в будівлю УФСБ в Сімферополі.
Автор статті Микола Семена стверджує, що нова осіння активність силовиків в окупованому Криму пов'язана з твердою позицією української сторони на переговорах в Мінському форматі, а також з пошуком Україною ефективного міжнародного майданчика для тиску на Росію з метою деокупації Криму. У зв’язку з цим Росія також затягує новий тур обміну полонених, який ніби мав відбутися наприкінці серпня, і чинить спротив включенню в списки обміну представників кримських татар, заарештованих та засуджених в Криму та в Ростові. Заголовок статті – «Осінь окупантів. Знову обшуки і арешти».
Газета «Україна молода» інформує про ситуацію у двох антикорупційних органах, які призначалися ще за часів Петра Порошенка: НАБУ та САП.
Наприкінці минулого тижня стало відомо, що похитнулося крісло під Артемом Ситником, очільником НАБУ. Адже, як нагадує видання, Конституційний Суд визнав його призначення неконституційним. Пояснили судді свій вердикт тим, що тодішній президент Петро Порошенко згідно з Конституцією не мав повноваження призначати Ситника.
І ось тут виникає колізія, пише далі газета, адже в законі про Національне антикорупційне бюро йдеться, що голову НАБУ призначає ніхто інший, як глава держави, а на той момент ним був Порошенко. У чому ж проблема? А в тому, що депутати тоді не внесли ці зміни до Конституції. Про те, чому так сталось – питання до депутатів, але восьмого скликання. Мабуть, як і в більшості історій українського законодавства, вони дали собі можливість на маневр, яким сьогодні скористалися опоненти. Чи піде Ситник із займаної посади і чи існують вагомі підстави для його звільнення йдеться в публікації «Чуби тріщать: чому КСУ визнав незаконним призначення Артема Ситника директором НАБУ».
