Дарина Анастасьєва
Одразу три картини з «донецьким корінням» будуть показані в рамках 49-го кінофестивалю «Молодість», який пройде 22-30 серпня у Києві. Це роботи молодих режисерів з Донецька Корнія Грицюка та Євгена Кошина і короткометражна картина режисерки з Кривого Рогу Анни Морозової, яка екранізувала новелу з книги макіївського письменника Олексія Чупи.
У довгому списку цьогорічної «Молодості», що проходить під гаслом «Кіно не без питань», було декілька тисяч фільмів із географією у 91 країни, серед них – кілька сотень українських. Тут ви можете почитати, які ще фільми покажуть на цьогорічному київському кінофесті. Ми ж розповімо вам про три топові фільми «про» та «з» Донбасу.
Корній Грицюк, «Поїзд «Київ – Війна» / Train: Kyiv-War, Україна, 2020
Програма фестивалю: «Українські прем’єри».
Сценарист: Корній Грицюк.
Жанр: документальний фільм; повний метр.
Фінансування: УКФ.
Бюджет: 2 млн 200 тис гривень.
Мова фильму: російська, українська і суржик.
Документальна стрічка про людей, які вже 7-й рік змушені їздити Україною між миром та війною у нічному поїзді. Події фільму відбуваються у вагоні поїзду «Київ-Костянтинівка», який до початку війни мав сполучення «Київ-Донецьк» та відомий пасажирам як «угольок». Це друга повнометражна робота режисера, перша – мок’юментарі (ігровий фільм, що імітує документальний – ред.) «2020. Безлюдна країна», знята і випущена у 2018-му. Режисер розповідає: у поїзді багато різних людей та думок про те, що відбувається в Україні, тому час від часу було цікаво, а час від часу – сумно від того, що у людей відбувається в голові. Більше спостережень Корнія ви можете почути у його розмові з Радіо Донбас.Реалії (або почитати):
Цей фільм – роуд-муві про дуже різних людей, які їдуть пліч-о-пліч і мають абсолютно різне ставлення до подій в Україні й, зокрема, на Донбасі. Фільм знімався з серпня до жовтня 2019 року, і впродовж зйомок команда 30 разів проїхала маршрутом «Київ-Костянтинівка» в обидва боки і зібрала зріз думок про те, що хвилювало людей рік тому.
Знімальна група – це всього з 4 людини. У фільмі звучить музика групи «Лінія Маннергейма» («Південнозахідна залізниця» і «Їй 15»), автором слів і фронтменом якої є Сергій Жадан. «Ми сподіваємося, що використали музику групи і вірші Жадана концептуально. Починаючи від Жадана, закінчуючи співробітниками «Укрзалізниці» – нам всі допомагали. Знімати в українському нічному поїзді в плацкартному вагоні вночі – це завжди цікаво. Зйомки відбувалися настільки щільно, що 2 місяці мені здалися одним великим знімальним днем», – розповідає Корній Грицюк.
Подивитися: прем’єра фільму 23 серпня о 19:00 в кінотеатрі «Жовтень»; другий показ 29 жовтня о 16:00 в кінотеатрі «Жовтень».
Євген Кошин, «Ми більше ніколи не заблукаємо разом» / We’ll Never Get Lost Together Again, Україна, Туреччина, 2020, 35'
Програми фестивалю: національний конкурс; міжнародний конкурс, студентський конкурс.
Сценарист: Євген Кошин.
Жанр: романтична комедія; короткометражна картина.
Фінансування: власний кошт.
Бюджет: $ 22000.
Мова фильму: російська з українськими субтитрами.
Друга робота режисера і дебют у «Молодості» одразу у двох категоріях із фільмом про молодого закоханого аспіранта, який намагається розібратися у власних почуттях та почуттях двох жінок, які трапляються у його житті. Частково ідея фільму біографічна: юнак та дівчина знайомляться в аеропорті, де хлопець запізнюється на літак, який мав відвезти його до іншої дівчини, кохання всього його життя. І тепер хлопець і дівчина, які щойно познайомилися, проводять 24 години у великому місті в іншій країні без грошей, інтернету, натрапляючи на дивні пригоди і скелети у шафах одне одного.
В Україні пройшло 3 знімальні дні, в Туреччині – 5, знімальний процес відбувався із серіальним хронометражем – команда знімала по декілька сцен на день.
«Я повсякчас думав про те, що я бомж з Донецька, який міг би купити маленьку квартиру в Ірпені, замість того, щоб зняти фільм. Зйомки проходили дуже дивно і шалено, я цілий рік готувався до них, і дуже складно було організувати процес в чужій країні через обмежені кошти і бюрократію. Були варіанти знімати і на Північному Кіпрі і в Ізмірі, де мене кинув місцевий, який визвався допомагати; у мене двічі змінювався акторський склад, тричі змінювався оператор – все це було дуже довго і дуже важко, але врешті решт я зустрів правильних чудових людей, які в непростих умовах зйомок – відмінно впоралися із завданням», – коментує Євген Кошин.
Подивитися: прем’єра в рамках міжнародного студентського конкурсу: 23.08 о 16.00 в кінотеатрі «Жовтень»; покази в Будинку кіно: 24.08 об 11.30; 28.08 о 16.00 (прем’єра в рамках національного конкурсу); 29.08 о 10.00; 30.08 о 20.30.
Анна Морозова, «Дім, милий дім» / Home Sweet Home, Україна, 2019, 15’
Програма фестивалю: міжнародний конкурс, студентський конкурс.
Сценарист: Анна Морозова.
Жанр: чорна комедія; короткометражна картина.
Фінансування: власний кошт.
Бюджет: 160 тисяч гривень.
Мова фильму: український та вірменський суржик, російська.
Короткометражна картина знімалася режисеркою як дипломна робота в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Вона обрала дві новели із книги «Казки мого бомбосховища» макіївського автора Олексія Чупи.
«Я довго обирала оповідання, яке хотіла б екранізувати у своїй дипломній роботі, тому що нам поставили завдання: знайти сучасну українську драматургію і за нею зняли свій перший фільм. Як на мене, це було дуже крутим завданням від нашого викладача, тому що хто, як не українські молоді режисери, повинні підтримати сучасну українську літературу і робити щось сумісно. Я прочитала багато творів і натрапила на новелу «Квартира №13», після чого я придбала книжку Олексія Чупи «Казки мого бомбосховища», і з перших рядків у мене почала буяти фантазія, і я зрозуміла, що це та книжка, яку я хочу екранізувати і зняти ще декілька новел за нею, мені подобається, як автор розповідає історію», – згадує Анна Морозова.
Підготовка до зйомок була тривалою: продумування візуалізації, малювання розкадровок, тому на самому майданчику несподіванок майже не виникло – окрім того, що в останній день оператору потрапила чіпка в око, його відвезли до лікарні й фільм дознімав одногрупник режисерки.
Роман у новелах «Казки мого бомбосховища» вийшов у 2014 році, це опис життя мешканців сталінської чотириповерхівки, де кожна квартира – окрема новела, які у сукупності подають цілісну картину макіївських ландшафтів у передвоєнний і початок воєнного часу. «Йдуть роки, все стирається, а війна – є, і ми повинні про це розповідати. Не тільки про війну, а й про те, що є люди на сході: чим вони живуть і як вони живуть. Для мене ця історія, перш за все, про те, що, якщо ти не займаєшся своєю Батьківщиною, своєю землею, не приділяєш їй гідної уваги, то знайдуться ті люди, котрі знайдуть, що з нею робити, прийдуть на твою територію й робитимуть з нею те, що заманеться. Я родом не з Донецька, але мій тато з Луганської області, з Ровеньків, і я сама з Кривого Рогу, це теж Схід. Мені зрозуміло те, що автор хотів показати, мені знайомі ці вібрації і мені здається, що я вловила те, що розказав Олексій Чупа», – додає режисерка.
Подивитися: прем’єра 23 серпня о 13:00 в кінотеатрі «Жовтень»; 24 серпня 14:30, 25 серпня 16:00, 26 серпня 10:00, 30 серпня 11.30 – «Будинок кіно».
Фестиваль «Молодість» – одна з найбільших спеціалізованих кіноподій України та Східної Європи за версією Міжнародної асоціації кінопродюсерів (FIAPF). Приз у кожній категорії присуджується міжнародним журі кінофестивалю за найкращий студентський фільм, найкращий повнометражний фільм та за найкращий короткометражний фільм. У зв’язку із карантинними обмеженнями фестиваль частково переведений в онлайн формат, оффлайн покази відбудуться у кінотеатрі «Жовтень», Будинку кіно та кінотеатрі просто неба біля Арки Дружби народів.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ
