Іван Воронін
У Росії розпочалася кампанія з масового набору резервістів. Їх залучать до захисту критично важливих об’єктів. За вступ до лав резервістів пропонують щедрі виплати. Зазвичай до мобілізаційного резерву входять колишні контрактники.
Заступник начальника головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу Збройних сил РФ Володимир Цимлянський стверджує, що резервістів не залучатимуть до участі у війні та виконання завдань за межами РФ.
Одним із завдань резервістів стане захист ТЕЦ та НПЗ від дронів.
Вікові обмеження для резервістів залежать від військового звання:
- для солдатів і сержантів – до 50 років;
- для молодших і старших офіцерів – до 60-65 років.
Про те, як Путін захищатиме НПЗ, та про те, які хитрощі вигадує влада, щоб заманити громадян на війну, Російська служба Радіо Свобода поговорила з військовим аналітиком Давидом Шарпом та прессекретарем руху «Ідіть лісом» Іваном Чувіляєвим. А телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, – з директором правозахисної групи «Громадянин та армія» Сергієм Кривенком.
Згідно з даними видання «Комерсант», підготовка до набору резервістів ведеться майже у двадцяти російських регіонах. Формування загонів розпочалося ще до набрання чинності поправок, які російський керманич Володимир Путін підписав 4 листопада. Як правило, резервістів набирають для охорони нафтових об’єктів, які все частіше стають цілями для українських БПЛА.
Директор правозахисної групи «Громадянин та армія» Сергій Кривенко каже, що закон про мобілізацію резервістів з’явився череззагальну нестачу військовослужбовців у Росії.
– Загальне вербування на контракт іде з дуже великими проблемами. До другої хвилі мобілізації російська влада не вдається поки що з політичних причин. Перша хвиля мобілізації залишила великий слід у російському суспільстві. І, судячи з усього, російська влада не хоче випробовувати долю цього разу. А військовослужбовців-строковиків масово не відправляють на війну. Іде постійне вербування на контракт, але воно, як ми бачимо, не приносить результатів. Тому влада скребе вже для вирішення якихось певних завдань, зокрема, для охорони атак дронів, що посилилися, вдається до допомоги резервістів.
Прессекретар фонду «Ідіть лісом» Іван Чувіляєв говорить, що закон про набір резервістів почав виконуватися ще до того, як його підписав Путін.
Людей активно схиляють до того, щоб вони ставали резервістами
– Раніше з'явилися повідомлення, що в Ярославлі вже формують такі загони резервістів для охорони стратегічно важливих об'єктів. Ми вже можемо впевнено говорити, що людей активно схиляють до того, щоб вони ставали резервістами та записувалися в цей мобілізаційний резерв. Військкомати їм активно це пропонують. Це означає, що цих резервістів явно не вистачає. Швидше за все, закон передбачає значно більшу кількість резервістів, ніж є в реальності, хоча ми не знаємо навіть порядку цифр.
Головне полягає в тому, що ці самі резервісти насправді можуть дійсно охороняти якісь стратегічно важливі об'єкти у своєму регіоні, але що робити з тими резервістами, які записані до мобілізаційного резерву, наприклад, в анексованому Криму? А там такі, швидше за все, є, як і в прикордонних Бєлгородській, Брянській чи Курській областях. Очевидно, що ці резервісти займатимуться обороною стратегічно важливих об'єктів у зовсім інших умовах. Одна річ – обороняти який-небудь НПЗ у Хабаровську, і зовсім інша – охороняти точно такий самий об'єкт у Криму – очевидно, це небезпечніше.
Люди, які підписують контракт із загоном БАРС, регулярно переходять на контракт до Міністерства оборони
Є приклади, як використовуються подібні резерви на кшталт загону БАРС, який існує в деяких регіонах. До нього протягом тривалого часу активно вербували людей. Важливо зазначити, що люди, які підписують контракт із загоном БАРС, регулярно переходять на контракт до Міністерства оборони. У нас і дезертири такі були, які підписали контракт із БАРСом, але в підсумку якимось складним чином, абсолютно незрозумілим для самих себе, перейшли у зовсім іншу частину, у зовсім інші підрозділи і опинилися на контракті в місцях бойових дій.
Сергій Кривенко не виключає, що резервісти можуть потрапити на фронт. Каже: закон не забороняє.
Немає жодних гарантій, що за ці два місяці людину не відправлять на війну. Жодних заборон
– Контракт резервіста відрізняється від контракту тих, хто йде на «СВО» (так в Росії називають війну проти України – ред.). Цей контракт справді укладається на два місяці, але його можливо розірвати. Це не так легко, але цілком можливо. Підписавши контракт на «СВО» і ставши військовослужбовцем-контрактником, людина не може його розірвати, а підписавши контракт на перебування в резерві, є можливість його розірвати.
Немає жодних гарантій, що за ці два місяці людину не відправлять на війну. Формулювання там такі, що [резервістів вербують] або для охорони важливих об'єктів, або для участі в бойових діях. Жодних заборон відправити їх на війну в Україну немає. Резервіст може бути відправлений не лише захищати об'єкти на території того регіону, де він підписав контракт, але й для участі у війні.
Військовий експерт Давид Шарп розповів Радіо Свобода, як конкретно влада могла б задіяти резервістів проти безпілотників:
Необхідні сили для забезпечення логістичних, ремонтних та інших потреб російської армії
– Російські збройні сили як повітря потребують особового складу для вирішення своїх завдань наступального характеру. Люди потрібні не лише на лінії фронту для штурму українських позицій. Необхідні сили для забезпечення логістичних, ремонтних та інших потреб російської армії. Потрібно прикривати кордони там, де активні бойові дії ведуться меншою мірою. Для цього можуть бути задіяні строковики, резервісти, у будь-якому випадку, люди дуже потрібні. Звісно, потрібні люди й для прикриття важливих об'єктів. Якщо не добирати людей до збройних сил, то доведеться використовувати тих, хто зараз безпосередньо воює, і це призведе до ще більшого дефіциту особового складу.
Щодо використання резервістів для боротьби з дронами – російська система ППО як така з цією загрозою справляється непогано, і ми практично щодня бачимо відповідні результати. При цьому протистояння загрозі застосування далекобійних дронів – це цілий комплекс заходів. Це дуже серйозна загроза, яка є викликом для країни навіть із сильним ППО. Тут важливо своєчасно виявити ціль, класифікувати та вирішити, чим її знешкодити. Це можуть бути як засоби бойової авіації, так і вогневі мобільні групи зі спецспостереження. Вони можуть бути досить ефективні проти тихохідних дронів, що низько летять, із застосуванням стрілецької зброї, із застосуванням легкої зенітної артилерії чи великокаліберних кулеметів.
Буде ще ефективніше, якщо в цих групах будуть певні системи наведення, бажано прилади нічного бачення, прожектори, мобільні зенітно-ракетні комплекси. Ми неодноразово мали можливість спостерігати відео з Росії, коли серед білого дня на відносно невеликій висоті летить великий тихохідний безпілотник, прямує до своєї цілі і холоднокровно її вражає. Очевидно, що якби цей безпілотник за якийсь час до ураження цілі був зустрінутий ефективним вогнем навіть стрілецької зброї чи легкої зенітної артилерії, то він би, з великою ймовірністю, міг бути збитий.
Ба більше, український досвід у всьому, що стосується протистояння безпілотникам у мобільних групах, є позитивним.
Для цього потрібні люди, потрібна організація, потрібне навчання та екіпірування
Звісно, це не вирішення проблеми як такої, але це додає можливостей для успішного перехоплення БПЛА. Тому подібне й напрошувалося, але для цього потрібні люди, потрібна організація, потрібне навчання та екіпірування. Одна справа – роздати погано стріляючим і погано організованим людям автомати Калашникова, і нехай вони збивають безпілотники. Інша справа – навчити, екіпірувати, створити певну систему, зокрема аж до постів спостереження, швидкого реагування, ураження цілей, що летять. Це досить складний процес, проте теоретично його можна організувати. Але вважати, що саме резервісти у вигляді вогневих мобільних груп і постів спостереження повністю вирішать проблему атак безпілотників, не можна.
Росія продовжує атакувати об'єкти енергетики України, внаслідок чого люди в багатьох областях країни залишилися без електрики й тепла. До чого призведуть ці атаки і як це позначиться на ході війни – розмірковує військовий експерт Давид Шарп.
Росії хотілося створити паршиві умови життя для громадянського населення
– Росія почала дуже інтенсивно атакувати українську енергетику ще у 2022 році, вважаючи, що це доцільно як з точки зору завдавання економічної шкоди Україні, так і з точки зору перешкод військово-промисловому комплексу. Звісно, також хотілося створити паршиві умови життя для цивільного населення, тобто стимулювати втечу з країни, тиск людей на владу тощо. Звісно ж, ці атаки завдають прямої та непрямої економічної шкоди, зокрема й ту, яку мають компенсувати західні партнери України. Тобто якщо припустити, що вони змушені компенсувати економічні втрати від атак на енергетику, то, можливо, вони дадуть менше коштів на війну.
На початку війни підхід Росії до цих атак був саме таким, але потім вона його періодично змінювала. Надалі ми бачили, що не завжди атаки носили настільки інтенсивний характер, але, можливо, до цього підходу знову повністю повернулися. У будь-якому випадку, коли Україна почала інтенсивні атаки зі свого боку, важливо підкреслити, що вона зробила це у відповідь на російські удари. Я маю на увазі, насамперед, по НПЗ та інших об'єктах енергетичної паливної інфраструктури. Загалом це паливо призначене для танків, і це, зрозуміло, військова ціль України. Але тут важливо розуміти, що удари у відносно обмеженому режимі не призведуть до прямого дефіциту палива для російської військової техніки.
У громадянському суспільстві дефіцит палива можливий, але військові своє отримають. Тобто тут, в ідеалі, йдеться про завдання істотної економічної шкоди, яка повинна змусити російську владу замислитися про те, що постраждає рівень життя населення і будуть дуже суттєві економічні збитки. Так ось, українці ухвалили стратегічне рішення завдавати суттєвих ударів по цій інфраструктурі Росії. Я не знаю, чи був у росіян план вдарити по українській енергетиці цієї зими. Але в той момент, коли почалися інтенсивні українські удари, це стало абсолютно неминучим.
Форум