СOVID-19 забрав життя понад 60 медиків в Україні. Кілька тисяч захворіли, а десятки через коронавірус звільнилися з роботи. Відтак пандемія показала, що фах медика – це не лише велика відповідальність, але й ризик для життя і соціальна незахищеність у державі. Однак чи це позначилось якимось чином на бажанні молодих людей вступати у медичні університети і здобувати фах лікаря?
Львів’янин Дарій Децик вступає у Львівський медичний університет. Весна видалась для нього великим випробуванням. Адже у травні захворів на COVID-19, як і його тато-лікар, і мама-науковець. Хлопець найлегше переніс захворювання у родині, але тиждень перебував у шпиталі і жодного дня не пропустив занять.
У переддень зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з математики якраз отримав негативний результат ПЛР-тесту. Дарій склав іспити з високим балом. А ще під час хвороби чітко зрозумів, що хоче стати лікарем.
Це одна з найблагородніших професійДарій Децик
«Звісно, що на мій вибір мав вплив тато, який працює лікарем, і мої бабуся і дідусь були лікарями. З одного боку, я розумів, що хочу продовжити справу моїх рідних, а, з іншого, це було моє власне бажання. Це одна з найблагородніших професій. Коли я хворів, звісно, я себе запитував, чи варто йти, коли це ризик, коли коронавірус забирає життя. Я розумію, що зараз 20 мільйонів у світі хворіють на коронавірус і через 6 років ця хвороба буде неактуальна, але буде інше болячка. Я хочу допомагати людям. Під час коронавірусу зрозумів, що треба вчитись в університеті, а не вирішувати питання з професором у формі домовленості якоїсь і прогулювати пари. Бо пройде 6 років і це може коштувати життя людини, чи не знатимеш, як допомогти хворому», – каже абітурієнт Дарій Децик.
Наразі він не визначився, яку спеціальність хотів би обрати: кардіолог, нейрохірург чи цікавіше йому діагностуванням. Зрештою, має час на роздуми. Багато друзів Дарія теж вступають у медичні університети. Відтак пандемія не налякала молодих людей.
Популярна стоматологія
У приймальній комісії Львівського національного університету імені Данила Галицького повідомили Радіо Свобода, що цього року не зменшилась кількість охочих стати студентами. На «Медицину» є 440 бюджетних місць із 1000. На сьогодні подані 1859 заявок, з яких на бюджет – 1560. Популярною залишається спеціальність «Стоматологія» (10 бюджетних місць, 225 – платних), найменше заяв подають на «Педіатрію».
Відповідальний секретар приймальної комісії Роман Фафула розповів, що торік подали 4000 заявок вступники, зараз – понад 2600.
Ситуація з коронавірусом не вплинула на вмотивованість стати медикомРоман Фафула
«Із 13 до 22 серпня відбувається подача електронних заяв і на 5-й день, а це екватор вступної кампанії, бачимо, що кількість поданих заявок дещо вища, ніж минулого року. Фактично, ситуація з коронавірусом суттєво не вплинула на наміри вступників, вмотивованість стати медиком, показники на рівні минулого року, а може й дещо вищі. У 2019 році було визначено Міністерством освіти новий перелік конкурсних предметів. Зокрема, складніші предмети фізика і математика поставлені при прийомі і вступі на магістра медичного спрямування, а це не менше від 150 прохідний бал. Фактично, кількість вступників, яка могла претендувати на контрактне навчання торік суттєво знизилась.Те, що медуніверситети недобрали студентів, це, насамперед, за рахунок платників», – говорить Роман Фафула.
Цього року МОЗ запропонував знизити прохідний мінімальний бал ЗНО для вступу в медуніверситети на спеціальності «Педіатрія» та «Медико-профілактична справа» до 130 зі 150 минулорічних. Відтак може прийти слабший за знаннями студент.
Загалом інтерес до медицини у молодих людей не зник, зауважив Радіо Свобода відповідальний секретар приймальної комісії Тернопільського медуніверситету Ігор Драч. У цьому університеті 262 бюджетні місця.
Сьогодні у Львівський медуніверситет подав заявку лише один мешканець із тимчасово окупованої території України – з Криму. У Тернопільський медуніверситет – жоден.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголошує про те, що в Україні має бути високий рівень підготовки майбутніх лікарів. За словами посадовця, в державі близько 5 тисяч вакантних лікарських посад. Зокрема, є потреба в інфекціоністах, епідеміологах, вірусологах, педіатрах.
Голова Українського лікарського товариства, хірург-онколог Олег Дуда зауважує, що вакантні посади лікарів є не у великих містах, а, традиційно, у віддалених населених пунктах. Бо на місцях не підтримують молоду лікарську родину, тому туди не хочуть їхати працювати фахівці після навчання.
Молоді люди розуміють, що це ризиковано для життяОлег Дуда
«Мінімальна зарплата молодого лікаря трішки більша за 4 тисячі гривень, отримує на руки – 3730. Що можна говорити? Те, що подають документи, не означає, що після першого курсу навчання не поїдуть далі за кордон. Вони так роблять. Зараз COVID у Європі і не можуть вступити. Я моніторив ситуацію, і вже навіть у ЄС і США очікується зменшення набору на медичні факультети абітурієнтів. Бо молоді люди розуміють, що це ризиковано для життя. За кордоном немає проблеми з репутацією медпрацівників. У них це добра і високооплачувана професія. Але ніхто не думав, що це буде ризиком для життя. Вони реально почали це розуміти під час пандемії: лікар – престижно, але з ризиком для життя.
У нас в останні роки спостерігається зменшення кількості набору на медичні професії. Одна з причин, що не престижно, і українські діти стараються поступити на навчання у Польщі, Австрії, Німеччині. На жаль, вони не повертаються додому працювати», – говорить лікар Олег Дуда.
Під час пандемії зі шпиталів Львівщини звільнились десятки медичних працівників, які не захотіли ризикувати власним здоров’ям і життям, працювати у важких умовах. Чимало медиків з України працевлаштувались у Польщі.
У зв’язку з коронавірусом з’явилась повага суспільства до медичного працівника, але лікарі, медсестри не є соціально захищені, а почасти залежні від гаманця пацієнта.
