Наприкінці квітня 2020 року місто Подільськ в Одеській області закрили на карантин, який тривав кілька тижнів. Тільки в червні влада дозволила відновити офіційне транспортне сполучення із 20-тисячним містом. Після закриття міста туди виїхала підсилена бригада медиків, одним з яких був Олександр Буднюк, анестезіолог Одеської обласної лікарні і професор кафедри анестезіології й інтенсивної терапії Одеського медичного інституту. Досвід роботи в Подільській інфекційній лікарні проаналізували і зараз застосовують в інших населених пунктах Одещини, де фіксують спалахи COVID-19. В інтерв’ю Радіо Свобода головний позаштатний анестезіолог обласного департаменту охорони здоров’я розповів про адаптацію до роботи в умовах пандемії, про медичні відкриття під час роботи із «ковідними» пацієнтами та про «спортивну реабілітацію» в умовах лікарні.
«Ця пандемія стала для нас першим досвідом з лікування такої кількості людей в настільки тяжкому стані. Ми не мали чіткого протоколу лікування. Ті, що надавав нам МОЗ, змінювались кожні два-три тижні. Напрацьовувався і змінювався досвід із лікування цих пацієнтів у світі і ми переймали цей досвід», – говорить Буднюк.
Зараз лікар у відпустці і зміг зустрітись із Радіо Свобода особисто. Але одразу говорить – записувати інтерв’ю ми будемо на вулиці, а не в кабінеті. Так безпечніше. Під час розмови зберігаємо соціальну дистанцію – метр-півтора.
Спільні труднощі згуртували медиків регіону, каже експерт. Всім разом довелось шукати рецепти лікування хвороби, інформації про яку майже не було. Так само не було етіотропної терапії – це лікування, яке бореться не із наслідками, а із причиною захворювання.
«За дорученням департаменту, була складена медична група підсилення і ми поїхали працювати в Подільську міську лікарню, в інфекційне відділення. Протягом цього часу напрацювали немалий досвід лікування, діагностики і ведення пацієнтів», – розповідає анестезіолог. Організувати роботу було непросто, результатів ПЛР-аналізів на ковід доводилось інколи чекати по 10-14 днів.
Подільськ був закритий на карантин через спалах коронавірусу. Два найбільших осередки – одна з міських церков і центральна районна лікарня. У ній захворіло близько 30 лікарів, медичних сестер і санітарок. Не було сортування пацієнтів за групами ризику, зазначав Буднюк після двотижневого відрядження до Подільська ще в травні.
Ціною великих зусиль групі експертів, разом із керівництвом міської лікарні і з місцевою владою, вдалося налагодити епідеміологічний процес і вибудувати алгоритми надання медичної допомоги. Жоден з тих, хто працював із нами в лікарнях, не підхопив коронавірус, зазначає Буднюк із гордістю. Тому що дотримувалися всіх епідеміологічних правил.
«Є психологічні бар’єри і у медичних працівників, і у пацієнтів. Ми надягали засоби індивідуального захисту і на шість, вісім чи навіть десять годин ми заходили в палати інфекційного відділення і в зали інтенсивної терапії. Пацієнти добре розуміють, що якщо лікарі одягаються в такі костюми, то це небезпечна хвороба. І лікарі розуміють, що не можуть через 5-10 хвилин вийти та попити водички, чи там перекусити. В нас деякі медичні сестри і санітарки навіть надягали памперси», – пригадує лікар.
Зараз після відпрацювання алгоритму такого вже немає – медичних працівників вистачає, щоб зміни були коротшими. Самі медики більше не підхоплюють ковід в лікарнях, можуть заразитися тільки вдома чи у громадському місті.
Чіткого протоколу лікування не було, його корегували на місці, говорить Буднюк. Вистачало двох тижнів, щоб зрозуміти, чи допомагає той чи інший препарат зі списку Міністерства охорони здоров’я.
«Ми на два тижні раніше МОЗ України ввели до свого протоколу лікування COVID-19 низькомолекулярні гепарини, які необхідні для профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень. Одне з ускладнень, від яких можуть помирати пацієнти із «ковідом», – це тромбоемболія легеневої артерії. В Подільську ми побачили високу ефективність цієї групи препаратів і весь наш регіон включив до протоколів цю групу препаратів», – розповідає анестезіолог.
Також лікарі побачили ефективність препаратів імунотерапії, а саме імуноглобулін G – «Біовен». Його клінічні випробування проходять зараз в Одеській інфекційній лікарні. Випробування оплачує компанія-виробник – одна порція препарату коштує декілька тисяч гривень. Радіо Свобода розповідало про одного з перших одеських пацієнтів, якому довелось оплачувати майже все лікування самотужки.
«У пацієнтів із «ковідом» виникає тяжкий імунодефіцит – низький рівень лейкоцитів, лімфоцитів тощо. Якщо такі пацієнти були, ми призначали по можливості імунотерапію і отримували гарний результат лікування. Йдеться про «Біовен». Також ми бачили позитивну динаміку від використання препарату, який інгібує цитокіновий шторм, – «Тоцилізумаб». Він не для всіх, тільки для тяжких і вкрай тяжких пацієнтів, але позитивний досвід від нього є», – говорить експерт.
Також робота лікарів показала ефективність так званої «проунпозиції» – кисневої терапії, під час якої пацієнт лежить на животі. Ця поза сприяє диханню «ковідних» пацієнтів.
«Більшість пацієнтів із COVID-19, яких госпіталізують до лікарні, мають двобічну полісегментарну вірусну пневмонію. І ці пацієнти в більшості випадків потребують кисневу терапію. В проунпозиції пацієнт може перебувати по 10-12 годин на добу. Така постава тіла дає гарні результати в плані підвищення насичення крові киснем, зменшення явищ гострої дихальної недостатності. В цій поставі розкриваються альвеоли, функціональні одиниці дихальної тканини, і додатково включається здорова легенева тканина в процес газообміну», – пояснює Буднюк.
У Подільську в інфекційне відділення потрапили декілька місцевих медиків. Потім їх навіть переводили до реанімації, але за декілька днів повернули до звичайної палати. За словами експерта, це були чотири жінки, які фактично просто очікували результатів ПЛР-аналізів – вони впоралися із пневмонією і одужували в одному з боксів інфекційної палати.
«Двічі на добу ми із завідувачем реанімаційного відділення проводили обхід. І ось ми йдемо, в захисних костюмах, звісно, і бачимо, що дівчата стоять і займаються аеробікою. Мені сподобалось, що ще тиждень тому вони лежали під кисневою терапією, а зараз четверо встали, включили музику і тренуються. Ми навіть зайшли, обняли їх і розцілували. Через маску, звісно», – пригадує Буднюк.
Він та інші експерти проаналізували досвід роботи в закритому на карантин місті і зараз готують матеріал для медичних досліджень і публікацій. Паралельно отримані навички і алгоритми застосовують в інших лікарнях. Їхні група вже тричі виїжджала до Ізмаїла, на південь Одеської області. Там для надання допомоги «ковідним» пацієнтам виділили дві лікарні, які приймають жителів 8 районів. Тамтешні медики працюють за правилами і алгоритмами, що напрацювали в Подільську.
