Шість трансплантацій нирки, дві серця і днями вперше в Україні підшлункової провели протягом п’яти місяців у Центрі трансплантології Львівської комунальної лікарні швидкої медичної допомоги. Посмертно донор врятував трьох пацієнтів. Львівські лікарі працювали разом із колегами з Києва та Німеччини. Втім така кількість операцій – це мізер від того, скільки хворих очікує на пересадку органів в Україні.

45-річний львів’янин уже самостійно піднімається, їсть. У нього стабілізувався рівень цукру, і він вже три дні без ін’єкцій інсуліну. Цукровим діабетом чоловік захворів у дитинстві і з 7 років не міг жити без інсуліну. П’ять років очікував на пересадку нирки і підшлункової. Буквально кілька днів тому знайшовся донор.

Родина 38-річного львів’янина, який помер внаслідок аневризми судин головного мозку, після розмови з лікарями, погодилась віддати органи рідної людини, щоб врятувати життя одразу трьом хворим. Протягом шести годин пацієнтові пересаджували підшлункову і нирку, іншому чоловікові – серце, а жінці, у якої внаслідок захворювання грипом розвинулась ниркова недостатність, – нирку.

«Це, дійсно, тяжка операція, реально – це вищий пілотаж. Підшлункова дуже чутливий і примхливий орган, може давати багато ускладнень, від звичайних дотиків може давати запалення різного ступеня, організм на них важко реагує, оскільки підшлункова має ферменти, які можуть впливати на весь організм.Тому готувалися, бачили такі операції, їздили. Переживали, як орган зреагує на сумісність. А ще німецький колега – Григорій Лапшин, який спеціально приїхав, щоб оперувати, мусив подолати 1200 км дороги і хвилювались, чи встигне.

Пацієнт почувається досить непогано, вже нирка включається в роботу, підшлункова почала працювати раніше. Підшлункова після смерті людини може перебувати якийсь час у шоковому стані, поки відійде, це може бути тиждень. Але цей орган уже на операційному столі почав знижувати цукор. Це дійсно чудо. Реально оцінити стан пацієнта можна буде через 3 тижні», – розповів Радіо Свобода керівник Центру трасплантології Львівської лікарні швидкої допомоги Максим Овечко.

В чотирьох операційних перебували близько 20 медиків, загалом 10 годин. Операція з пересадки підшлункової і нирки тривала 6 годин.

«Операція була важка і тривала довго. Два чужих органи пересадити – це стрес для організму, ми ще й давали тяжкі препарати. До того ж нирка і підшлункова були у стресі після ішемії донора, ще ми даємо багато препаратів, щоб органи не відчужились. Період ще гострий, але не маю якихось побоювань», – каже лікар.

Найважчим етапом у процесі трансплантації, за словами медиків, є розмова з родичами покійного. Не всі дозволяють забирати органи померлої людини для донорства. А на сьогодні – це єдиний механізм, коли рідні дають такий дозвіл на пересадку.

Нині в Україні близько 5 тисяч осіб очікують на трансплантацію. Список львівського Центру – понад 200 пацієнтів, але щодня приходять нові люди, дехто не дочекався і помер.

Львів має потенціал для розвитку трансплантації

26 -річний лікар-уролог Максим Овечко майже шість місяців працює у Львові. Він сюди переїхав із Ковельського Центру трансплантології, де також очолював установу. Наприкінці 2019 року у ковельському Центрі посмертний донор врятував життя трьох осіб, яким пересадили нирки і серце.

У місті Лева молодому лікареві довелось почати роботу Центру з нуля. Але, за його словами, Комунальна лікарня швидкої медичної допомоги має великий потенціал для розвитку трансплантації. Це найбільший шпиталь у регіоні, де розташовується велика реанімація і можна врятувати не одну людину, розвиваючи трансплантацію.

«Ця лікарня велика і обслуговує багато пацієнтів, основа для неї це посмертна трансплантація, як би то не звучало, це основа. Тут велика реанімація і потік пацієнтів великий, тобто тут потенційних донорів більше, ніж в Ковелі. Ми роботу налагодили у Ковелі, працювали над проєктом трансплантації більше року, ми її поставили на такий рівень, що, при нормальному керівництві, могла б спокійно продовжуватись. Там досить відпрацьовані механізми, всі етапи обстеження і оперативного втручання»,– говорить Максим Овечко.

Львівський Центр трансплантології, серед інших установ, які отримали відповідну ліцензію, увійшов у пілотний проєкт Міністерства охорони здоров’я, згідно з яким гроші пацієнтам на пересадку органів надаватимуть з державного бюджету. Медичні заклади повинні мати пакети ліків на операцію, які купує за власний рахунок, після трансплантації надсилає акт виконаних робіт в міністерство, де чітко прописує посмертна чи родинна трансплантація. Відтак, Центр отримує кошти по факту, а не наперед, пояснив лікар.

«Пацієнти нічого не платять, визначені суми. А ось щодо пересадки підшлункової тарифи не розроблені, бо не було пацієнтів, ніколи в Україні не проводили такої трансплантації, але в міністерстві пообіцяли допомогти. Попередні всі операції з пересадки нирок і серця ми робили за кошт лікарні, весь персонал отримав додаткове преміювання», – говорить керівник Центру трансплантології у Львові.

Щодня в Україні вмирає дев’ятеро людей, які не дочекались операції з пересадки органів, поінформував Радіо Свобода міністр Максим Степанов. За його словами, трансплантація серця за кордоном коштує близько 3 мільйонів гривень, а в Україні – 609 тисяч гривень. За кошти, які сплачуємо за громадян за кордон, в українських клініках можуть у п’ять разів більше вилікувати осіб.

«Ми хочемо, щоб за 2,5-3 роки Україна здобула трансплантаційну незалежність і громадяни України не їздили на операції за кордон, щоб їх оперували у нашій країні», – заявив міністр.

В Україні з січня 2019 року чинний новий закон про пересадку органів. Згідно з ним, трансплантологічна діяльність повинна базуватися на основі Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин (ЄДІСТ). Її міністерство планує запустити з 1 січня наступного року. Власне у цій системі будуть дані про донорів і пацієнтів.

Максим Овечко зауважив, що наступну пересадку підшлункової українські медики теж проведуть спільно з німецьким колегою, щоб отримати більший досвід. А ще не виключає, що їм вдасться зробити і трансплантацію легень, бо у світі це проводять, а в Україні ще не було жодної. А така трансплантація, зауважує лікар, дуже актуальна, з огляду, що коронавірус дає ускладнення на легені.