(Матеріал доповнений після того, як Джо Байден офіційно став кандидатом на посаду президента США)
Демократична партія висунула Джо Байдена своїм кандидатом у президенти США, на крок наблизивши політика із багаторічним політичним досвідом до здійснення мрії, яку він переслідував понад три десятиліття.
77-річний колишній американський сенатор від штату Делавер раніше вже двічі балотувався у президенти – у 1988 та 2008 роках, і так йому двічі й не вдавалося завоювати серце Демократичної партії, яка мала висунути його кандидатом.
Є думки, що він хотів знову взяти участь у виборах у 2016 році, прослуживши вісім років на посаді віцепрезидента за часів правління президента США Барака Обами. Але він залишився осторонь, коли Гілларі Клінтон того року швидко перетворилася на фаворита демократів.
Деякий час здавалося, що заявка Байдена на номінацію у 2020 році може стати ще однією невдалою спробою.
Він оголосив свою кандидатуру у квітні 2019 року. Це стало результатом кількох місяців нерішучості та виходу з гонки майже двох десятків інших кандидатів, більшість з яких молодші, ліберальніші та свіжіші у політиці, ніж Байден, який був сенатором понад 35 років.
Байден прагнув представити себе як джерело стабільності для країни, яка, за його словами, після трьох років правління президента Дональда Трампа перетворилася на «поле битви». Байден звинуватив чинного голову держави у розподілі населення та підданні небезпеці «основних цінностей цієї нації, нашої позиції у світі, нашої демократії».
«Ми боремося за душу цієї нації, – заявив Байден у відео, в якому оголосив про свою кандидатуру. За його словами Трамп, у разі обрання на ще один президентський термін, «назавжди і принципово змінить характер цієї нації, те, ким ми є». Він додав, що не може «стояти поруч і спостерігати за цим».
Але судячи з результатів опитувань, Байден на початку року в умовах конкуренції з найбільш різноманітними кандидатами – від жінок індійського та африканського походження до гея та соціаліста – був дещо затьмарений.
3 лютого Байден отримав 16% в Айові, першому штаті, де перевіряли підтримку людей. Через тиждень у Нью-Гемпширі, другому штаті, він посів п’яте місце, набравши 8,4%.
Байден також мав слабкі показники серед молодих виборців-демократів, які схилялися або до більш ліберальних кандидатів, таких, як Берні Сандерс та Елізабет Воррен, або ж до більш молодших.
Його слабкі позиції в найперших праймеріз частково стали причиною приєднання до перегонів колишнього мера Нью-Йорка, мільярдера Майка Блумберґа.
Однак наприкінці лютого нарешті стався прорив, коли Байден зайняв перше місце у Південній Кароліні, четвертому штаті. Це було обумовлено здебільшого сильною підтримкою з боку афроамериканців.
Суперники Байдена, побачивши, що їхні шанси на перемогу в номінації від демократів стають слабшими, поступово почали виходити з перегонів напередодні 3 березня – дня, відомого як «Супервівторок», коли 14 штатів і одна територія голосують одночасно. Їхній вихід з перегонів розчистив шлях для перемоги Байдена, який того дня виграв у 10 штатах.
Байден обрав віцепрезидентку
Кандидат у президенти США Джо Байден нещодавно оголосив свою номінантку на пост віцепрезидента. Нею стала темношкіра сенаторка від Каліфорнії Камала Гарріс, яка на праймеріз Демократичної партії була суперницею Байдена і також змагалася за президентське крісло.
Планується, що як партнерка Джо Байдена на президентських перегонах Гарріс в жовтні проведе дебати з Майком Пенсом, теперішнім віцепрезидентом США.
Камалі Гарріс 55 років. Вона – донька іммігрантів з Індії та Ямайки. У 2016 році її обрали до Сенату США, до того була головною прокуроркою Каліфорнії та прокуроркою Сан-Франциско. Сама ж вона називала себе «прогресивною прокуроркою».
Протягом своєї передвиборчої кампанії на посаду президента Камала Гарріс рішуче засуджувала російську агресію.
Дізнатися більше про Гарріс можна тут.
Найстарший президент?
Якщо Байден виграє президентські вибори 3 листопада, він стане найстаршою людиною, яку коли-небудь обирали на найвищу посаду в країні. Через пару тижнів після виборів йому виповниться 78 років.
Наразі найстаршим став Трамп, коли у 2016 році виграв вибори у віці 70 років.
Байден старший за Трампа на менш ніж чотири роки, і поза тим, його вік може стати проблемою в перегонах.
Справа у тім, що він відомий не лише своєю широкою, яскравою усмішкою, а й тим, що часто міг переплутати якість статистичні дані чи імена.
Байден також часом звучав непослідовно, наприклад, рекомендуючи під час однієї дискусії сім’ям разом слухати музику на «програвачі», який ніхто не використовує вже десятиліттями.
Критики кажуть, що такі словесні помилки викликають питання щодо його розумової придатності. Байден посилається частково на заїкання, яке має ще з юності.
Незалежно від перешкод чи недоліків, Байден зрештою переміг на переповненому полі і став кандидатом.
Його перемога на демократичних праймеріз «може зводитися до простого факту, що більшості людей подобається «дядько Джо», писав оглядач Макс Бут для американської газети The Washington Post. «Не дуже хочеться визнавати, що президентські вибори, ніби вибори до студентських рад, є по суті змаганням у тому, хто популярніший, але це правда».
Аналітики вважають, що Байден, який народився в католицькій родині середнього класу під час Другої світової війни, здатен будувати зв’язки з виборцями через труднощі, які пережив у своєму житті. Його перша дружина Нейліа загинула в автомобільній катастрофі під час різдвяних покупок із їхніми трьома дітьми, і сталося це лише через кілька тижнів після того, як Байдена, якому тоді було 29 років, вперше обрали сенатором у 1972 році.
Їхня однорічна дочка Наомі тоді також померла, тоді як сини Гантер і Бо отримали важкі травми. Бо помер від раку мозку в 2015 році у віці 45 років.
Байден розповів, що майже відмовився від свого місця в Сенаті через трагедію, але потім вирішив залишитися. Щоб працювати, допомагаючи при цьому піклуватися про своїх синів, він почав їздити щоденним 90-хвилиннім маршрутом – потягом з їхнього будинку в штаті Делавер до Вашингтона, що зрештою призвело до того, що йому дали прізвисько «Амтрак Джо». («Амтрак» – Національна залізнична пасажирська корпорація).
Щоденні поїздки зрештою мали вплив і на його політику. Байден став прихильником залізничного транспорту, і в рамках своєї кампанії 2020 року закликав до «залізничної революції», яка, за його словами, боротиметься зі змінами клімату та допомагатиме людям робітничого класу, які покладаються на громадський транспорт.
Досвід у зовнішній політиці
Байден у 2008 році відмовився від участі у виборах ще до початку праймеріз. Обама виграв номінацію і отримав перемогу над сенатором Джоном Маккейном на президентських виборах.
Обама, вперше сенатор від штату Іллінойс, мав менше досвіду у зовнішньополітичних питаннях, ніж Маккейн, 71-річний республіканець з Аризони, і Байден «прикрив» цю діру, адже працював в комітеті з міжнародних зв'язків Сенату понад десять років, в тому числі в як його голова.
Байден створив собі репутацію людини, здатної владнати зв’язки із закордонними лідерами навіть у часи напружених відносин зі США. Він накопичив багатий зовнішньополітичний досвід, зустрічаючись із сотнями лідерів протягом майже пів століття своєї політичної кар’єри.
У 1979 році Байден прилетів з делегацією до Пекіна на зустріч з китайським лідером Деном Сяопіном, а пізніше того ж року він став частиною групи, яка зустрілася з радянським лідером Леонідом Брежнєвим, щоб обговорити контроль над ядерною зброєю.
Після розпаду Радянського Союзу Байден виступав за розширення НАТО в Центральній та Східній Європі, і підтримав Грузію та Україну в ідеї приєднатися до західного військового союзу.
У 2014 році в Україні скинули проросійського президента Віктора Януковича, на що Москва відповіла анексією Криму та ініціюванням війни шляхом допомоги сепаратистським силам в отриманні контролю над частинами східної України. Тоді Байден став активно працювати з Україною.
Віцепрезидент підштовхував новий прозахідний уряд у Києві на продовження ухвалення реформ. Він погрожував позбавити державу позик на 1 мільярд доларів, якщо уряд не виконає обіцянку звільнити тодішнього генерального прокурора Віктора Шокіна, який на думку багатьох західних чиновників перешкоджав зусиллям з подолання поширеної в Україні корупції. Зрештою цей крок Байдена мав чималі наслідки в США.
Робота Байдена та його сина Гантера в Україні потенційно можуть опинитися в центрі уваги кампанії 2020 року.
У 2014 році Гантер Байден зайняв вигідну позицію в правлінні компанії Burisma Group, а його батько тоді саме був віцепрезидентом США.
Трамп стверджував, не маючи доказів, що Байден вимагав звільнення Шокіна, щоб зупинити розслідування справи щодо компанії Burisma та його сина. Гантер Байден заперечив будь-які правопорушення, але заявив, що погоджуватися на цю посаду було помилкою.
Україна, Росія, Китай, Афганістан
Під час кампанії Байден заявив, що зробить Україну «пріоритетом зовнішньої політики США» і буде співпрацювати з європейськими союзниками, щоб переконатися, що Росія заплатить високу ціну за свої дії в Україні.
Він звинуватив Трампа в підриві НАТО і в потенційній шкоді інтересам і цінностям США, шукаючи при цьому теплих відносин з президентом Росії Володимиром Путіним та іншими авторитарними лідерами.
У рамках своєї політики щодо Росії Байден заявив, що буде домагатися продовження дії нового договору» про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь СНО-III – за російським скороченням СНВ-III, а англійською він відомий як New START. Трамп заявив, що хоче, щоб New START включав Китай, який теж має ядерну зброю.
Хоча Байден надавав підтримку Києву і пообіцяв співпрацювати з союзниками з НАТО, щоб переконатися, що «Росія заплатить більш високу ціну за продовження своєї війни в Україні», аналітики вважають, що його позиція щодо одного питання, а саме: зміни клімату, може зрештою сподобатися Москві.
Спроби Байдена допомогти стримати зміни клімату, ймовірно, «ускладнюватимуть дослідження, видобуток та транспортування нафти з боку нафтових компаній США, підвищуючи таким чином ціни і потенційно граючи на руку Росії, економіка якої значною мірою залежить від нафтових прибутків», – писала аналітикиня з питань енергетики Еллен Волд у статті для видання Forbes.
Байден заявив, що хоче, щоб США знову приєдналися до Паризької угоди, яка прагне різко скоротити глобальні викиди парникових газів.
Ще одна міжнародна угода, до якої Байден хотів би приєднати США – це угода 2015 року про обмеження ядерної діяльності Ірану. Байден розкритикував рішення Трампа вивести Сполучені Штати з пакту та ввести нові санкції проти Тегерану, назвавши це «необачним».
Іран посилив свою ядерну програму у відповідь на санкції США та здійснив атаки проти нафтових танкерів у Перській затоці.
Угода мала на меті збільшити кількість часу, необхідного Ірану для потенційного виготовлення ядерної зброї. Вона була підписана адміністрацією Обами і включала Росію, Китай, Британію, Німеччину, Францію та Європейський союз.
Байден зауважив, що якщо Іран скасує свою ядерну програму і знову стане поступливим, США зможуть повернутися до цього договору як до відправної точки. Однак він намагатиметься «посилити та розширити» початкову угоду.
Що стосується війни в Афганістані, яка почалася з вторгнення США з метою вигнати талібів від влади після терористичних атак 11 вересня 2001 року, то Байден заявив, що поверне назад деякі війська, але залишить при цьому достатню кількість на місцях, щоб бойовики не змогли перегрупуватися та відновити контроль над країною.