Що ви чули про нового очільника Нацбанку?
Розпочнемо з довгоочікуваного кадрового призначення. Економіст та фінансист, який пропрацював в українському банківському секторі понад чверть століття, людина «зрозуміла для Заходу» – так відгукуються про призначеного Радою голову правління НБУ Кирила Шевченка. Його запропонував президент Зеленський, який до останнього тримав цю кандидатуру в секреті.
Водночас критики нового керівника НБУ називають Шевченка «найкращим із поганих варіантів», а то й звинувачують його у нібито відмиванні коштів та говорять про кримінальні справи й обшуки, начебто пов'язані з його діяльністю. В антикорупційних органах це спростовують. Ми зібрали основні факти з життя та кар'єри нового керівника Нацбанку, а також різні відгуки про нього.
Вбивство військового медика бойовиками на Донбасі
Російські гібридні війська обстріляли групу українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого, повідомив штаб Операції об’єднаних сил. За повідомленням, група отримала підтвердження режиму «Тиша» і намагалася евакуювати тіло солдата, який загинув, підірвавшись на вибуховому пристрої поблизу Зайцевого.
Розвідник, тіло якого йшла забирати група, – лейтенант Дмитро Красногрудь. Досвідчений сапер, він воював ледь не від початку бойових дій і до морської піхоти служив у мотопіхотному батальйоні 93-ї ОМБр «Холодний Яр». Він брав у полон росіянина Агєєва і був прикладом для всіх – так описують Дмитра Красногрудя знайомі нашій кореспондентці. Його поховали на Лиманщині Донецької області, звідки він родом.
«Та сторона»?
Але в цьому контексті ми звернули увагу на ще один важливий момент. «Та сторона», – саме так президент Володимир Зеленський назвав російські гібридні сили, які 13 липня обстріляли групу українських військових, внаслідок чого загинув військовий медик у процесі евакуації тіла загиблого перед тим українського воїна.
«Ця трагедія ще раз повертає нас до розуміння наших фундаментальних цінностей. Україна повинна жорстко охороняти свої території. Україна повинна жорстко відповідати на підлі дії бойовиків. Україна повинна чітко розуміти ризики, які несе існування сірих кримінальних анклавів. Україна повинна завжди знати ціну «обіцянкам» тієї сторони», – наголосив Зеленський, коментуючи трагедію.
Така заява очільника України та головнокомандувача обурила частину суспільства. Критики наголосили: замість формулювання «та сторона» вони хотіла б бачити в словах українського президента чіткі згадки про Росію, яка від 2014 року підтримує бойовиків на окупованій частині Донбасу. Чому ж Володимир Зеленський досі не зробив цього?
Бойова (не)готовність? Історія закуплених «бронежилетів, які прострілюються», та несподівані матеріали «справи Марченка»
А в продовження теми пропонуємо вам свіже розслідування програми «Схеми» про те чи надійно захищені українські військові на фронті? Чи забезпечують їм належне оснащення армійські генерали з мирного Києва? Наприклад, що відомо про бронежилети, які носять українські бійці?
Торік прогримів гучний скандал: ДБР звинуватило в «закупівлі 20 тисяч неякісних бронежилетів» чиновників Міноборони, серед яких і генерал Марченко. Експертиза слідчих показала, що при намоканні один із захисних елементів бронежилету прострілюються, а відтак може не повною мірою захищати життя українських бійців на фронті.
У нашому розпорядженні опинилися раніше неоприлюднені записи розмови із кабінетів посадовців Міноборони, які допомогли відтворити повну картину подій в гучній історії із закупівлею «бронежилетів генерала Марченка». Ми проаналізували їх, співставили із реальними подіями того часу й зв’язалися з основними фігурантами. Навіть провели власне журналістське випробування на міцність бронежилетів, які ставлять на оснащення українських військових.
То чи знали чиновники Міноборони про те, що за певних умов захисні елементи закуплених бронежилетів прострілюються? Що показали внутрішні випробування цих засобів захисту? Що кажуть експерти і фігуранти записів? Чому виробник «бронежилетів, що прострілюються» не вбачає тут своєї відповідальності? Та де ці бронежилети зі «скандальної» закупівлі зараз? Відповіді шукайте тут.
Водіння в нетверезому стані: яка відповідальність і чи потрібна кримінальна?
В гарячі дискусії повернула суспільство ще одна резонансна подія – дорожньо-транспортна пригода. У ДТП загинули 4 члени родини, а винуватцем, за повідомленням поліції, є водій у стані як мінімум алкогольного сп’яніння, правоохоронці не виключають і наркотичного.
На цю подію також відреагував президент Володимир Зеленський. Він вимагає жорсткішого покарання за такі порушення, аж до довічного ув’язнення, якщо є жертви. На тлі цих подій парламент швидко ухвалив у першому читанні відповідний законопроєкт 2695.
Втім, не так давно заголовки у ЗМІ рясніли повідомленнями, що «президент Зеленський скасував кримінальну відповідальність за водіння напідпитку».Тепер же у протестах під Верховною Радою лунають вимоги її повернути. Пропонуємо розібратися, що до чого, і чому ця історія виявилася настільки заплутаною.
Шості роковини збиття MH17. Що змінилося у справі впродовж року
Далі про дві сумні річниці. Шість років минуло з того часу як 17 липня 2014 року у небі над Донбасом був збитий «Боїнг» рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній», який летів з Амстердама (Нідерланди) в Куала-Лумпур (Малайзія). Тоді загинули 298 людей, які були на борту.
Журналісти спецпроєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» знайшли фігурантів справи МН17 і поспілкувалися з підозрюваними. Де вони зараз? Чи визнають свою причетність до катастрофи? В яку версію вірять родичі загиблих? Чого чекають від суду в Нідерландах?
Журналісти встановили ім’я одного з ключових фігурантів у справі MH17. Судячи з опублікованих аудіозаписів, він мав величезний вплив на хід бойових дій на Донбасі. Наприклад, займався постачанням військової техніки з Росії у липні 2014 року, коли і був збитий малайзійський «Боїнг». Але тут важлива не тільки роль, але і статус фігуранта. Наразі це – найвпливовіший російський силовик в справі MH17. За версією розслідувачів, його ім’я – Андрій Бурлака, посада – заступник голови Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації.
4 роки від трагедії: як змінювалися версії про вбивство Шеремета
І ще одна дата, про яку хочемо нагадати. Сьогодні виповнюється чотири роки від вбивства журналіста Павла Шеремета. Правоохоронці стверджують, що знайшли виконавців. Але справа досі не в суді, а версія слідства є суперечливою для суспільства. Давайте порівняємо у сюжеті проєкту «Коротка пам’ять»: що говорили посадовці про справу Шеремета – тоді і зараз.
А тепер стисло кілька політичних новин, якими запам’ятається минулий тиждень:
- Правляча партія «Слуга народу» визначилася зі своєю кандидаткою на посаду мера Києва – нею стала чинна народна депутатка Ірина Верещук.
- Фракція «Голос» заявила про перехід в опозицію.
- Парламент проголосував за скорочення кількості районів втричі - з 490 до 129.
Нова диво-схема на ринку електроенергії
Нова модель ринку електроенергії, запроваджена рівно рік тому, влітку 2019-го, мала б скасувати монополію єдиного оптового покупця цього товару (ДП «Енергоринок») та створити конкурентні умови для всіх його учасників, забезпечити вільне ціноутворення та якісніші послуги. Натомість, як виявили журналісти «Схем», внаслідок цих змін деякі постачальники та покупці електроенергії почали торгувати «повітрям» і заробляти на цьому мільйонні прибутки, у збиток іншим гравцям ринку, зокрема великим державним компаніям: «Енергоатом» та «Гарантований покупець». Можливим це стало через недосконале українське законодавство та, схоже, за мовчазної згоди влади. Хто, як і скільки заробив на енергоринку за допомогою таких «маніпуляцій».
Скандальний запрокопроєкт Бужанського
Куди ж без мовного питання? Протягом двох днів поспіль у Верховній Раді намагалися поставити на розгляд скандальний законопроєкт депутата від фракції «Слуга народу» Максима Бужанського, який повинен був змінити важливі норми закону про функціонування державної мови. Документ пропонує відтермінувати до 2023 року перехід школярів, які зараз навчаються російською мовою, на українську. Також законопроєкт скасовує правило про те, що щонайменше 80% освітнього процесу має відбуватися державною, українською мовою.
Два дні поспіль під стінами українського парламенту збиралися громадяни, які прагнули захистити рідну мову і свою державу від зазіхань тих, хто все ще сподівається на те, що ніякої України тут не буде.
Акція «Руки геть від мови!» біля парламенту України – фоторепортаж
«Буде ще чимало спроб торпедувати мовний закон усіма можливими засобами – за допомогою Конституційного суду, інших поправок, нових законів. Ті, хто не хоче, щоб українці розмовляли своєю рідною мовою, щоб Україна відрізнялася від Росії не тільки географічно, а й цивілізаційно, не заспокояться ніколи», – вважає політичний оглядач Віталій Портников. Свою оцінку подіям довкола законопроєкту на нашому сайті висловила й письменниця Оксана Забужко.
«Перший цвях в домовину СРСР»: 30 років Декларації про державний суверенітет України
16 липня минуло 30 років ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Історики вважають це першим кроком до незалежності України, яка була проголошена трохи більш як за рік, 24 серпня 1991 року.
«Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення. Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України», – ішлося в документі.
Більше про те, як з’явився та був ухвалений цей документ ми поговорили з народним депутатом кількох попередніх скликань Тарасом Стецьківим, який 30 років тому був одним із безпосередніх учасників тих подій.
Історії розкуркулення і виживання у Голодомор родів Стороженків, Божків, Бершадських
А на завершення маємо до вас прохання. Можливо, ви вже бачили та читали матеріали нашої колеги Ірини Штогрін, які вона готує в рамках спільного із Національним музеєм Голодомору-геноциду проєкту – «Розкуркулення: як сталінський режим нищив українське вільне селянство». Цього разу злочинний характер організованих Сталіним та компартією репресій проти працьовитих та заможних хліборобів підтверджують історії із Полтавщини та Кіровоградщини.
Відтак просимо тих із вас, чий рід був розкуркулений, розповісти нам усе, що ви знаєте. Зокрема, повідомити прізвище та ім'я ваших рідних, їхній вік, кількість членів родини і роки народження дітей, де вони жили (село район, область), що мали (земля, худоба, реманент, приміщення), як працювали (самі чи залучали працю найманих робітників) та історію їхнього розкуркулення. Важливі і факти, й емоції, які переживали люди. Якщо ви маєте фотографії чи документи, просимо їх також нам надіслати. Пишіть на адресу Radiosvoboda@rferl.org
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
