Чи потрібна сексуальна освіта у дитячих садках і школах? Фахівці планують запровадити програму безпеки дітей

У Львові група фахівців ініціює запровадження сексуальної освіти у дитячих садочках і школах. Окремі приватні дитячі заклади, зі згоди батьків, мають програму безпеки на попередження насильства над дітьми. Адже кожна 5-а дитина в Україні, а це торішня статистика Уповноваженого з прав дитини, зазнала сексуального насильства. Мова не лише про зґвалтування, але й домагання, сексуальне насильство онлайн. З якого віку говорити з дітьми про приватність і безпеку? Як із дітьми розмовляти про сексуальні речі?

30-річна Олена (ім’я свідомо змінене – ред.) розповіла Радіо Свобода свою історію з дитинства.

«Ми жили великою гучною родиною. Такою гучною, що мене ніхто і не чув. Коли мені було 4 рочки, до нашого родинного кола приєднався цей чоловік. Одного дня він запропонував мені мати з ним «секрет» (рухати його інтимне місце). Я плакала у ванній кімнаті. Це тривало пів року. Я відчувала, як рідні не сприймають мене через мою пасивність і дивакуватість. Далі це припинилось і я майже все затерла в пам’яті. Знову згадала про це все, коли мені було 13. Той чоловік притиснувся своїм тілом до мого, дихав у шию через волосся... У цей момент я чітко згадала історію з дитинства і відчула, що от я і попалась. Добре, що в домі з’явився інший дорослий, який запитав, що коїться, все припинилось і ніби забулось. Не забулось. Коли мені було 4, я не розуміла, що і для чого ми це робимо, чому це «секрет», відчувала тривогу, підозрювала, що ми не повинні це робити. У цьому страху я жила кілька років, поки не пішла з родини, щоб створювати свою власну сім’ю. У 17 років я розказала про це мамі, у відповідь вона захотіла скривдити мого кривдника, але я її зупинила. У помсті не було жодного змісту.

Я б хотіла, щоб та маленька дівчинка почувалась в безпеці і могла звернутись до батьків, сказати їм правду, що тривожить, щоб могла описати словами те, що відбувалось. А батьки б її вислухали, підтримали, подякували за щирість і довіру, а потім вирішили це питання на рівні дорослих. Я б відчула підтримку, яка додає впевненості. І, ймовірно, того чоловіка не було б у нашій родині», – поділилась гірким спогадом молода жінка.

Коли львів’янка Христина Шабат, яка відкрила у Львові дитячий садок «Пташеня. Дитячий простір»», почала писати у фейсбуці про необхідність запровадження сексуальної освіти для дітей, то їй почали писати десятки людей про свої пережиті історії, коли у дитинстві вони зазнали сексуальне насильство.

«Ми у наших приватних садочках давно запровадили програму безпеки, як дитині поводитись так, щоб жити безпечно: завжди їздимо в автокріслах, одягаємо шолом, коли на велосипеді, не граємося з вогнем, не йдемо у воду без дорослих і в контексті цього подається дітям про безпеку тіла, тобто, що ми не говоримо з незнайомцями, що ми не показуємо те, що є під купальником, не дивимося на інтимні частини інших людей. І, відповідно, якщо таке щось стається, і правила, про які дитина знає, ламаються, то вона знає алгоритм дій: розповідає дорослим, зупиняє ситуацію, кажучи «стоп, мені це не подобається, я скажу дорослим»», – говорить Христина Шабат.

Програму планують запровадити цього року

Христина Шабат спільно з міським управлінням освіти і фахівцями планує проводити тренінги для батьків, персоналу, вихователів, щоб вони вміли виявляти індикатори насильства та педофілії.

«Я два роки звертаюсь в управління освіти з тим, що важливо запровадити сексуальну освіту, програму проти педофілії, в садках і школах. Ми знайшли вже порозуміння», – зазначає Христина Шабат.

«Не маю конкретних даних щодо педофілії в Україні, але з тих історії, які мені пишуть, це поширена річ, – каже вона. – У США говорять про кожну 4-у дівчинку і кожного 9-го хлопчика, у Раді Європі кажуть, про кожну 5-у дитину. Є така програма про хлопчика Кіко для батьків і дітей, яку можна запровадити у садках. Мусимо розуміти, що сексуальне насилля над дітьми – це не є внутрішній вагінальний секс чи проституція, а це перегляд порно, ексгібіціонізм, повідомлення інтимного характеру. Все це робить психотравму. Ми думаємо, якщо про проблему не говоримо, то її немає. Сексуальна освіта – це про повагу до свого тіла, не про секс, а те, що з дітьми треба говорити. Я сподіваюся, що ми запровадимо в державних садках таку програму. Провели тестування і це сподобалось освітянам. На сьогодні створили робочу групу з методичним центром, розробимо тренінги для педагогів і в серпні, думаю, вийдемо на таку програму. Буде робоча група, яка ходитиме по садках. Побачимо, як це буде сприйнято», – каже Христина Шабат.

У 2010 році ВООЗ розробила «Стандарти сексуальної освіти в Європі», але Україна це не підтримала і на сьогодні немає офіційної концепції сексуальної освіти.

Минулого року у Львівській області було відкрито 15 кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей. Як розповів заступник прокурора Львівщини Микола Друзюк, 5 справ передали у суд, інформація щодо 5 не підтвердилась, а ще 5 розслідують. У цьому році порушено 4 кримінальні провадження, вже одну справу скеровано у суд, по двох інформація не підтвердилась і провадження закриті, а ще одна розслідується.

«Чоловік організовував табори, виїзди для дітей в оздоровчі заклади і під час них робив фото сексуального характеру. Відверті фото він зберігав на своєму комп’ютері. Діти не розуміли, що відбувається, не повідомили про це батьків і, як наслідок, про це стало відомо правоохоронним органам, коли одна дівчинка стала доросліша і усвідомила сама, що це збочені і незаконні дії, вона звернулася у правоохоронні органи. Ми цю ситуацію дослідили і найближчим часом будуть процесуальні рішення. Ця справа ілюструє, що дуже важлива просвітницька робота серед дітей і батьків. Мали теж випадок у Жовківському районі. Від сексуального насильства не захищені діти з різних родин», – наголосив прокурор Микола Друзюк.

Моральні цінності і сексуальне виховання

З одного боку, є чимало випадків переривання вагітності серед дівчат-підлітків, насильства над дітьми з боку дорослих, а з іншого, сексуальна тема залишається табу в багатьох родинах. Досить часто батьки не знають, як дітям пояснити певні речі. Ця тема не може бути закритою, але, водночас, якщо її подавати дитині, не враховуючи її психології, без закладених моральних засад, то можна травмувати дитину, зруйнувати фундаменти молодої людини, наголосив Радіо Свобода директор гімназії УГКЦ імені митрополита Андрея Шептицького, священник Олег Ландюк, який є випускником цього навчального закладу, де велику вагу приділяють самостійності і відповідальності учнів.

«Як можна говорити про сексуальне виховання, якщо ми не даємо часто моральний фундамент у школі. Зараз ніби повертають «Християнську етику» в школу. Спершу дитині потрібно закласти моральні цінності, а потім говорити про сексуальні речі. Це тема потрібна. Але якщо, наприклад, у школах хочуть запровадити предмет критичного мислення, який базується на філософії, а діти не вчили філософії, то, можливо, варто спершу дати філософію, а потім давати критичне мислення. Те ж саме і тут. Може, потрібно дітям закласти, що таке моральність, сім’я, любов, виховання, а потім говорити про якісь сексуальні речі. Мені доводиться працювати з молоддю, яким по 20 років і я бачу, як від цього народжується психологічні проблеми. Мають бути різносторонні фахівці для опрацювання такої програми», – говорить священник Олег Ландюк.

Коли починати з дітьми розмовляти про безпеку, зокрема її тіла? Про це часто запитують батьки у фахівців. Вже у 2-річному віці діти мають знати, що є хлопчики і дівчатка, які відрізняються не лише кольором шапочки, що небезпечно заходити у воду без дорослих, бавитись із вогнем, що їздити у машині можна лише в автокріслі. Найбільш уражена вікова категорія, яка зазнає сексуального насильства, це діти від 4 років, наголошує дитячий психолог Дана Яковенко. І дітям такого віку треба пояснити, що тіло – її власність і ніхто не може його торкатися. 5-річні дітлахи мають знати, як вони з’явились на світі, що для цього потрібні чоловік і жінка, які кохають один одного.

«Починати говорити з дитиною на такі теми потрібно тоді, коли в неї є питання про її тіло, а вони з’являються тоді, коли дитина вивчає себе і порівнює з іншими, розуміє, що інші люди від неї відрізняються. Дитячий інтерес виявляється під час ігор, для прикладу, у лікаря, а це сигнал, що дитина готова сприймати інформацію. У 3-4 рочки хороший вік для початку розмови.

Людей лякає слово «сексуальність», мовляв, воно про секс, але це також про тіло, як його приймати, як воно змінюється, чому. Якщо розглядати сексуальне виховання в широкому аспекті, то це не може зашкодити дитині ні в якому віці, ні в садочку, ні школі. Але треба пояснювати, враховуючи вік дитини, не випереджаючи розвиток, маємо говорити з підлітками без повчань. Важливіше не те, що буде в програмі, а хто і в який спосіб буде її викладати. Бо, насправді, проблема починається в голові у дорослого. Якщо дорослі розповідають матеріал, якого соромляться, вважають негідним, то діти відчитають це ставлення. Спершу треба підготувати фахівців, які можуть про природні речі говорити вільно, спокійно і діти це сприймуть, як нормальні речі», – каже дитячий психолог Дана Яковенко.

За спостереженнями фахівця, сучасні батьки більше говорять з дітьми на сексуальні теми, аніж з ними розмовляли їхні. Про сексуальне виховання дітей є чимало доброї літератури, звідки можна навчитись правильно говорити з дітьми на непрості теми. Психолог наголошує, що давно є потреба запроваджувати сексуальну освіту у школах і садочках. Адже згідно з дослідженнями, діти, з якими батьки довірливо говорили про сексуальні речі, є більш психологічно захищені та інтелектуально підготовлені, аніж ті, з якими таких розмов не вели.