Про «кадровий голод» і чому мистецтво може стати підрозділом... ЦК Компартії України, розповідає в газеті «День» кінознавець Сергій Тримбач. Він пояснює відсутність в уряді, зокрема, і міністра культури кількома причинами. Головною є та, наголошує дописувач, що культурна спільнота хоче бачити в Міністерстві культури й в особі його очільника самостійну державницьку інституцію, а їй пропонують стати підрозділом ЦК Компартії України.
«Це не випадкова обмовка, – наголошує кінокритик, – іноді складається враження, що нині Офіс президента України виконує ті самі функції, що й пріснопам’ятне ЦК... Тобто керує всім і вся, у тім числі й добираючи кадри – такі, щоб тримали «лінію партії». У процесі пошуку-добору оту саму «лінію» роз’яснюють – і в такий спосіб, схоже на те, кандидатові на міністерську посаду стає зрозуміло: його запрошують не в міністри, а в заступники міністра, в ролі якого виступає сам пан Зеленський».
Нині чинній владі не потрібні самостійні політики, їй потрібні технічні виконавці. Про конкретні приклади Тримбач розповідає в статті «Міністр культури у нас є? Знаєте його прізвище?»
(Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (фракція «Слуга народу») пояснив позицію владної партії з приводу того, що в уряді досі не призначені три міністри тим, що підбираються найбільш ефективні кандидатури – ред.)
В Україні відбувається повернення до кулуарного добору керівників і розподілу фінансових потоків, до ручного режиму керування. Це спільна проблема в охороні здоров’я, економіці, митниці, освіті та оборонній сфері, стверджує в тижневику «Країна» соціолог Михайло Винницький.
Він зазначає, що «відповідальність за відкат реформ лежить на президентові Володимирові Зеленському».
Соціолог вважає, що зараз на фінансові потоки впливають не олігархічні клани, як раніше, а нові обличчя, які взяли під контроль певні галузі. За часів Януковича влада була зосереджена в Адміністрації президента, у так званій сім’ї. Плюс три-чотири бізнесмени з фракції Партії регіонів. Зараз немає єдиного центру, вважає дописувач.
Утім, на думку експерта, є в Україні і зміни на краще. Зокрема, відбувається передання повноважень і бюджетів від державних органів місцевому самоврядуванню. Зростає якість освіти через залучення незалежних експертів для оцінки освітніх програм. Процеси стають менш ієрархічні й більш колегіальні.
«Ми відходимо від індустріального суспільства, стаємо конструкторами нового світу. Перетворення є у структурі економіки. До Майдану великий бізнес був сконцентрований у промислових олігархічних групах. Але ми почали платити ринкові ціни за газ і значною мірою обірвали зв’язки з Росією. Тож бізнес, базований на сировинних галузях і дешевих енергоресурсах, сильно постраждав. Говорити, що Україна – олігархічна економіка, стало абсурдно», – переконує соціолог.
«Зеленський за рік змінився. Зазнала краху романтична візія, що все можна вирішити в турборежимі», – зазначає Михайло Винницький. Утім, соціолога лякає те, що перша особа держави планує максимум на три місяці наперед.
Винницький переконаний, що XXI століття буде українським. «Побачимо падіння великих компаній, бірж, транснаціональних корпорацій. Світова економіка отримає нові сенси – трохи бунтівні, козацькі, господарські. Цінності нашого генофонду стануть затребувані», – вважає експерт.
«Бойовиків не допускають до високоточної зброї» – у статті під таким заголовком «Газета по-українськи» стверджує, що «росіянам на Донбасі не вистачає людей. З початку травня до лав незаконних формувань призивають резервістів. Мобілізують співробітників так званої «народної міліції», шахтарів, металургів і комунальників».
«Мобілізовані козачі формування ввійшли до складу «народної міліції». Через «військові комісаріати» формують «шахтарські роти», – пише газета, посилаючись на інформацію у Східній правозахисній групі. – Оголосили збір добровольців через «Союз добровольців Донбасу» в Росії».
Заклики їхати воювати на Донбас з’явилася і в російських ЗМІ.
Росія утримує на Донбасі угруповання чисельністю понад 35 тисяч осіб, каже командувач операції Об’єднаних сил Віктор Кравченко. При цьому на окупованому Донбасі постійно на ротаційній основі перебувають майже 2 тисячі кадрових російських офіцерів.
Місцевих бойовиків не допускають до високоточної зброї та систем радіоелектронної боротьби. Саме кадрові військові використовують високоточну зброю, стріляють по українських вантажівках із ракетних комплексів і влучно б’ють із мінометів. Так само вони і на комплексах протиповітряної оборони, що прикривають Донецьк, додає офіцер.
