Низка країн починає поступово й обережно послаблювати умови карантину. У Південній Кореї – одній з найуспішніших держав у боротьбі з коронавірусом – навіть відкрили нічні клуби. Але це призвело до появи нових випадків інфікування, тож розважальні заклади знову довелося закрити. Науковці застерігають: друга хвиля COVID-19 може стати більш небезпечною, ніж перша.
У Південній Кореї говорять про можливість появи другої хвилі коронавірусної інфекції – чиновники у неділю повідомили про щонайменше 35 нових випадків інфікування. Це найбільший щоденний приріст інфікованих за місяць. 29 із цих нових випадків пов’язують з послабленням карантину, а саме – з початком роботи столичних нічних клубів та барів, які тепер знову довелося закрити.
Як повідомляють, 29-річний чоловік обійшов три різні нічні клуби, перш ніж у нього виявили інфікування на COVID-19. Протягом позаминулих вихідних він відвідав кілька барів та клубів у популярному сеульському районі Ітевон. Тепер чиновники намагаються відстежити тисячі людей, з якими він контактував, щоб ізолювати їх. Влада відстежує дані розрахування кредитними картками та інформацію з мобільних телефонів та камер відеоспостереження для того, щоб відстежити тих, хто ходив до клубів, йдеться у статті AP.
«Наш головний пріоритет – мінімізувати поширення інфекцій у більших частинах Сеулу», – заявив 11 травня прем'єр-міністр країни на зустрічі з урядовцями.
Агентство «Ренхап» ще 9 травня повідомило про те, що влада Сеулу закрила клуби та бари в центрі міста після повторного спалаху коронавірусної інфекції. Корейські центри контролю та профілактики захворювань заявили, що загалом щонайменше 86 людей інфікувалися саме в Ітевонських розважальних центрах.
Південна Корея стала однією з перших країн світу, де було зафіксовано спалах коронавірусу. Однак його вдалося досить успішно локалізувати, і держава заслужила чимало похвали через ефективні дії стримування вірусу. Станом на 11 травня у Південній Кореї зафіксували всього 10 909 випадків інфікування.
Та Південня Корея – не єдина країна, в якій говорять про можливість другої хвилі інфікування. У Китаї, наприклад, повідомляють про п’ять нових випадків у місті Ухань, найпершому місці спалаху коронавірусу у світі. Це найбільша кількість захворювань у місті з 11 березня.
Уряд не припиняє нагадувати людям про необхідність залишатися обережними за дотримуватися правил особистої безпеки. Чиновники також занепокоєні потенційним імпортом інфекції з-за кордону, в тому числі з сусідньої Росії.
Науковці та політики здебільшого погоджуються: різкий вихід із карантину у будь-якій країні призведе до нового спалаху інфекції, яка поки що нікуди не ділася. І друга хвиля, як прогнозують, буде більш проблематичною, ніж перша.
Вчені вважають, що варто зберігати баланс між відновленням економічної активності і збереженням обмежень, поки не буде вакцини. Проте на практиці це завдання не виглядає легким.
Дехто висуває думку, що одним з варіантів може бути чергування між послабленням умов карантину і їхнім повторним впровадженням до тих пір, поки не винайдуть вакцину, яка має покласти останню крапку на пандемії коронавірусу.
Ситуація у Німеччині
6 травня канцлер Німеччини Анґела Меркель оголосила про нові заходи з ослаблення обмежень, запроваджених через епідемію коронавірусу. Але вже через кілька днів, станом на 11 травня на тлі повернення країни до «нормального життя», у країні протягом кількох діб фіксують збільшення швидкості, з якою заражена людина поширює вірус іншим особам. В Інституті Роберта Коха застерегли про те, що коефіцієнт зараження коронавірусом перевищує 1.
Коефіцієнт зараження – це індекс репродукції (R). 10 травня він становив 1,13, а напередодні був на рівні 1,1. Ці цифри означають, що статистично одна інфікована людина заражає більш ніж одну іншу людину. 20 квітня цей показник коливався на рівні 0,7, зауважують в Deutsche Welle та наголошують, що метою карантину у Німеччині було зменшення індексу репродукції до 1,0 й нижче.
Станом на понеділок 11 травня у Німеччині зареєстрували 171 879 підтверджених випадків зараження. Німеччина, згідно з даними Інституту Гопкінса, є сьомою найбільш ураженою коронавірусом державою у світі. Попри високу кількість інфікованих коефіцієнт смертності у порівнянні з іншими державами залишається на досить низькому рівні – в країні зареєстрували 7 569 померлих від COVID-19.
Європейські країни намагаються обережно підходити до скасування карантинів. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон повідомив про намір влади країни зняти деякі з карантинних обмежень, запроваджених для боротьби з коронавірусом, у відеозверненні 10 травня.
«Просто скасувати карантин ще не час, – заявив Джонсон у неділю увечері, – Натомість ми робимо перші обережні кроки, щоб змінити наші заходи».
Дані про кількість нових заражених і померлих з коронавірусом у Британії знижуються, але поспішне скасування карантину, застеріг прем’єр, було б «божевіллям», оскільки може призвести до нової хвилі епідемії.
За словами Джонсона, люди, які не можуть працювати з дому, «мають отримувати активне заохочення для виходу на роботу» вже наступного тижня. Водночас їм варто уникати використання громадського транспорту та дотримуватися приписів щодо фізичної дистанції. Очікується, що послаблення торкнуться лише Англії: уряди Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії подовжили карантин ще на три тижні. План подальших послаблень, за словами Джонсона, включає можливість повернення дітей до школи 1 червня.
Сполучене Королівство запровадило карантинні обмеження 23 березня. Станом на 10 травня у країні зафіксували близько 32 тисяч смертей від коронавірусної хвороби з понад 220 тисяч хворих. Це найвищий показник у Європі і другий у світі після Сполучених Штатів.
«Бумеранг» коронавірусу
Тим часом заступник генерального секретаря ООН Марк Лоукок звернувся до розвинутих країн із закликом: «Ніхто не буде у безпеці, доки всі не будуть у безпеці... Нам потрібні надзвичайні заходи».
Лоукок мав на увазі, що поширення пандемії коронавірусу у найбідніших країнах може «бумерангом» вдарити по США, Європі та інших державах. Щоб уникнути цього вони мають допомогти подолати вірус у країнах, які розвиваються.
«Ми можемо уникнути ситуації, коли однорічна проблема може перетворитись на десятирічну проблему з усіма прогнозованими наслідками: нестабільністю, міграцією, створенням умов для терористів, та інше», – сказав один з керівників ООН.
