Правоохоронні органи під час карантину вдаються до порушень, зокрема, норм Конституції України. Це випливає з результатів моніторингу проведеного правозахисними організаціями Центр громадянських свобод та Асоціація УМДПЛ. Кабінет Міністрів України передбачив перелік обмежувальних заходів, які мали б допомогти в боротьбі з коронавірусом. Але після ухвалення урядом постанови «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» 11 березня 2020 року до документу неодноразово вносились зміни, якими суттєво посилювався режим ізоляції та обмежувались права людини, зауважують правозахисники.
Правовий режим, нині встановлений в Україні – «надзвичайна ситуація» – не передбачає можливості для обмеження конституційних прав і свобод людини. У аналізі Центру політико-правових реформ нагадують, що заходи, пов’язані з обмеженням конституційних прав та свобод, можуть запроваджуватися державою лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Крім того, постановою Кабінету Міністрів неможливо обмежити зібрання громадян, таке рішення може бути прийняте лише судом.
Тому працівники Національної поліції України у спробах забезпечити виконання Кабінету Міністрів громадянами неодноразово здійснили порушення і відійшли від норм визначених законами та Конституцією. Серед суперечливих ситуацій, в які потрапляли поліцейські, найбільш поширеними і типовими правозахисники назвали такі:
1. Зібрання, які відбулися без спроби притягнення до відповідальності учасників
Попри карантин і заборони час від часу вже ж відбуваються акції протесту. До окремих протестів поліція поставилася лояльно. Правоохоронці не намагалися припинити акції, їхніх учасників не розганяли і не затримували.
Прикладом такої акції є «Автопробіг проти розпродажу української землі», 30 березня у Києві. Автопробіг був організований одночасно організаціями «Традиція і порядок», політичними партіями «Національний корпус» та «Свобода». Поліцейські не пропустили колону автомобілів через кордон на вулиці Грушевського. Жодного протоколу щодо учасників акції чи організаторів складено не було.
Крім того, під час карантину у Києві відбуваються різного формату акції на підтримку Тетяни Чорновол, зокрема така акція відбулася 14 квітня під стінами ДБР та Печерського суду. Утім, невідомо про будь-яку ініціативу притягнення до відповідальності учасників
2. Зібрання, які завершилися після попередження поліції про можливе притягнення до відповідальності
У випадках деяких зібрань, що відбулися у період після 17 березня, стосовно організаторів та учасників не складалися адміністративні протоколи, але акції були припинені після вимог поліції й попередження про можливе притягнення до відповідальності.
Наприклад, 28 березня у Маріуполі поліція припинила акцію підприємців, які зібралися під стінами мерії з вимогою не зачиняти тамтешній продуктовий ринок на карантин.
Фоторепортаж: підприємці вийшли під Кабмін з вимогою рівності вимог до всіх під час карантину
3. Зібрання, стосовно яких було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення або кримінальне провадження
30 березня у Маріуполі підприємці незадоволені тим, що були закриті всі ринки, зажадали, щоб міська влада на період карантину або надала їм тимчасову роботу, або виплатила компенсацію і вийшли під стіни мерії. Зібрання для його учасників завершилося тиском з боку поліції, яка після вкції протесту почала приїжджати до учасників зібрання додому та складати протоколи за участь у масових заходах та «порушенні постанови КМУ» і «розпорядження міського голови».
8 квітня у Києві відбулося зібрання проти будівництва на вулиці Лабораторній. Відсутність відеозаписів з місця події безпосередньо до моменту затримань не дозволяє вповні проаналізувати всю ситуацію. Утім, деякі відеозаписи активістів з місця дозволяють встановити, що на силове затримання людей, які перебували поруч, відбулося раптово та без попередження. Після доставлення затриманих, на них було складено протоколи за порушення відповідно до статті 44-3 КУпАП.
4. Незаконні обмеження пересування
5 квітня в Києві поліція перекрила в’їзд по пішохідному мосту до Труханового острова, ніяк це не пояснюючи і не коментуючи. Слід зазначити, що через цей міст проходить єдиний магістральний веломаршрут з центру Києва до великого житлового масиву на лівому березі Дніпра — «Троєщина». Пересування за допомогою велосипеда уряд не обмежував і поліція не могла чітко сформулювати що і від кого вони захищають, забороняючи проїзд. Через піднятий резонанс у соціальних мережах та ЗМІ невдовзі поліцейські зникли з місця перекриття.
У подальшому поліція здійснювала затримання, або погрожувала затриманням людям, які перебували в парках та скверах. Іноді навіть тим, хто просто йшов додому. Особливого розголосу такі події набули в Києві, Львові та Харкові.
Також окремої уваги заслуговують повідомлення про те, що поліцейські зупиняють автомобілі на в’їздах до міст та перевіряють температуру тіла у водіїв та пасажирів. За результатами перевірки іноді поліція забороняє людям їхати далі. Жодних законних підстав для вчинення таких дій у поліції немає.
5. Припинення роботи торгівельних майданчиків
Постанова Кабімну забороняє роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування, торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення (окрім визначених категорій).
Відтак поліція мала на власний розсуд визначати яким видом діяльності займається той чи інший суб’єкт господарювання і на місці давала вказівку припиняти діяльність чи ні. Також на власний розсуд визначала чи потрібно складати протокол про притягнення до адміністративної відповідальності чи обмежитись усним зауваженням.
6. Порушення щодо носіння масок
Чимала кількість протоколів була складена на людей, які перебували без масок. Але при цьому постанова уряду не визначає, як саме має бути розміщена маска, а також не встановлює якими саме ці маски повинні бути. Разом з тим, держава не забезпечує людей засобами індивідуального захисту. Відтак, суди під час розгляду матеріалів справ неодноразово зазначали, що відсутність масок не є порушенням.
Також зафіксовані випадки, коли під час складання протоколу, підставою якою була відсутність маски, праціники поліції самі були без засобів індивідуального захисту.
Позитивні тенденції
Правозахисники відзначають і позитивні моменти в роботі органів правопорядку. Поліцейські Черкас у співпраці з доброчинним фондом «Черкаси проти COVID-19» налагодили видачу захисних масок тим, хто їх потребував. Такі випадки були також зафіксовані в Луцьку, Тернополі та Кривому Розі.
