Сценарії виходу з кризи. Як може розвиватися економіка України після карантину

Міжнародний валютний фонд опублікував прогноз розвитку світової економіки в умовах пандемії коронавірусу. Замість очікуваного ще в січні зростання глобального ВВП – за підсумками 2020 року – на 3,3%, тепер маємо прогноз скорочення на 3%. Світ різко змінився за останні три місяці, говориться в доповіді МВФ. Вплив пандемії на світову економіку оцінювали і в попередній – січневій версії прогнозу, але ніхто тоді не розумів масштабів проблеми, що насувається. Цілком реально, що світова економіка у цьому році переживе найсильніший спад з часів Великої депресії, і він точно буде масштабнішим, аніж той, що був під час фінансової кризи десять років тому, сказано у доповіді.

Щодо України, то, за підсумками цього року, МВФ прогнозує падіння економіки на 7,7%. Рівень інфляції у 2020 році в Україні прогнозують у розмірі 4,5% – з подальшим зростанням до 7,2% у 2021 році.

Як може розвиватися економіка України у післякарантинний період та які сценарії виходу з економічної кризи наразі для України є найбільш імовірними? Ми запитали про це у п’яти провідних економістів.

• Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень:

«​Ми бачимо, що уряд анонсує з першої декади травня пом’якшення обмежень і дозвіл певних видів економічної діяльності. Якщо це дійсно відбудеться, то можна говорити, що в нас буде такий м’який сценарій виходу з кризи. Більшість експертів говорять, що руйнівних наслідків за цей період не настало. Але треба розуміти: у нас є такий глобальний чинник, як глобальна економічна депресія. Оскільки Україна є малою відкритою економікою, ми дуже залежні від глобальної депресії. Окрім власної, так званої, «коронакризи» в середині країни, у нас буде проблема, яким чином активізувати нашу діяльність у світлі того, що в нас явно впаде попит на український експорт. Явно ускладняться проблеми з надходженням до України капіталів для фінансування державного боргу, тобто дорожчі будуть запозичення.

Читайте також: «Бізнес можна трансформувати, кризу можна пережити, а себе потрібно берегти» – про бізнес в умовах карантину​

Дуже важливо сьогодні насамперед підтримувати малий бізнес, тому що в нього подушка безпеки набагато менша або взагалі відсутня. Конкретний приклад: ситуація, яка сьогодні склалася з реалізацією продукції фермерських господарств – ранні овочі, зелень тощо. Уже сьогодні є проблема того, що вони не зможуть реалізувати свою продукцію, а це означає, що вони уже матимуть серйозні економічні проблеми і не зможуть відтворити свій бізнес, а отже, це проблема і продовольча, це проблема добробуту десятків, а може й сотень тисяч людей. Чим далі ми продовжуємо карантинні обмеження, тим більше ми стикаємось з тим, що ті чи інші бізнеси будуть підходити до точки руйнування»​.

• Андерс Ослунд, старший науковий співробітник «Атлантичної ради» США:

«​Україні буде легше, ніж більшості інших країни. Зокрема, через те, що сільське господарство страждає найменше. Це головний продукт експорту. Так само, як і залізна руда – продається добре, а от сталь – погано. Це три головні продукти, які Україна експортує. Туризм у світі зупинився, але для України – це не головне. Україна досить швидко та рано почала запроваджувати заходи проти поширення коронавірусу – і це було правильно. Країну треба було закривати і брати ситуацію під контроль. Але є і негативний бік. Це – фінанси. Україна дуже сильно залежить від міжнародного фінансування. Фінансування від МВФ особливо важливе. І зараз, ймовірно, договір про співпрацю з МВФ буде. Якщо лише Верховна Рада ухвалить «банківський» закон. Це означатиме, що Україні буде легше виходити з кризи».

• Сергій Фурса, інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital:

«Якщо говорити про оптимістичний та песимістичний сценарії, то оптимістичний передбачає співпрацю з МВФ. Песимістичний каже про те, що її не буде. Це ключові відмінності, від яких усе залежить. Оптимістичний сценарій також передбачає падіння економіки, але помірну інфляцію. У той же час цей сценарій передбачає, що ми будемо починати швидке відновлення вже з осені. Коли скасують карантин, то і світова економіка, і українська економіка можуть почати відновлюватися вже у вересні. В результаті отримаємо падіння економіки десь на рівні 4,5% і курс гривні десь в районі 30-ти на кінець року (30 гривень за 1 долар – ред.) І наступного року знову повернемося до зростання економіки. Якщо наш сценарій без співпраці з МВФ, то він передбачає набагато глибше падіння економіки, яке не буде передбачати відновлення восени. Відмова від співпраці з МВФ означає або дефолт, або такі ж наслідки, як дефолт, без слова «дефолт», передбачає глибоку девальвацію, паніку серед населення, відтік інвестицій і дуже обережне ставлення всіх економічних агентів до українських перспектив у найближчі кілька років»​.

• Василь Фурман, член Ради Національного банку України:

«Банківська система України є зовсім іншою, ніж, наприклад, була в 2014–2015 роках, коли ми переживали значну банківську кризу. Нині банківська система є високоліквідною і на рахунках банків – більш ніж 180 мільярдів гривень і більш ніж 8 мільярдів доларів. Це така високоліквідна подушка, яка дозволяє банкам витримувати удар – з одного боку.

З іншого боку, як на мене, нам потрібно задумуватися, яким чином Національний банк зможе посилити свою роль в економічних процесах держави. Якщо подивитися, яку політику проводять центральні банки різних країн світу, то вони розробляють і фінансують через комерційні банки програми з підтримки малого та середнього бізнесу, вони полегшують доступ комерційних банків до програм рефінансування. І навіть якщо ми сьогодні чуємо від НБУ, що в нас є така програма, то вона є доволі жорсткою. Якщо ми говоримо про реструктуризацію (зміна договору з метою полегшення умов для позичальника – ред.) кредитів, то всі чітко мають розуміти, що всі ми – уряд, приватні підприємства – пливемо на одному кораблі.

Я сьогодні чую керівників деяких серйозних підприємств, наприклад, керівник бориспільського аеропорту говорить про те, що вони звернулися до державного банку з питанням реструктуризації боргу, і наглядова рада банку сказала їм працювати на ринкових засадах. На сьогодні є закон України, який дозволяє реструктуризацію кредитів для громадян України, але вже стало зрозуміло, що питання реструктуризації кредитів для певних галузей також потрібно поширити і для юридичних осіб».

• Анатолій Амелін, cпівзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього», директор програми «Економіка»:

«Україна – це країна, що є елементом глобальної економіки. Ми від глобальної економіки залежимо більше, ніж від дій нашого уряду. Зараз глобальна економіка залежить від формату карантинних заходів, які будуть застосовувати різні країни. Це впливає на логістику, на економічну активність, на попит, у тому числі попит продуктів харчування, які Україна експортує та виробляє. Важливим фактором будуть дії українського уряду щодо карантинних обмежень. Зараз, очевидно, економіка страждає. І ми очікуємо не менше ніж 300 мільярдів гривень дефіциту бюджету. І ефективність карантину, і відновлення економіки залежить від плану антикризових заходів – як підтримка економіки на період карантину, так і стимулювання економіки після карантину. Пакет заходів, за оцінками «Українського інституту майбутнього», має бути не меншим від 10% ВВП, тобто йдеться про мінімум 15 мільярдів доларів, які необхідно залучити в українську економіку. Це – не роздача пенсій, не соціальна допомога, а саме стимулювання розвитку економіки через кредитування, податкові канікули, створення робочих місць, через реалізацію інфраструктурних проєктів. Це зробити реально. Питання лише в ефективності українського менеджменту. Українська державна система показує низьку якість менеджменту. Країна не має ні стратегії розвитку, ні точок зростання української економіки, а саме такі речі є відповіддю на запитання: «Як буде розвиватися українська економіка після карантину?».

Читайте також: Якою буде Європа після коронавірусу?