16 381. Cаме стільки правок отримав так званий «антиколомойський законопроєкт» про банки перед розглядом у другому читанні. Хто їхні автори? Чи планують вони наполягати на кожній із них? Та чи стоїть за цим олігарх і колишній власник «Приватбанку» Ігор Коломойський?
Кількість правок, яку отримав законопроєкт 2571-Д, для Верховної Ради усіх скликань – абсолютний рекорд.
Навіть щодо законопроєкту про ринок землі правок було вчетверо менше – 4 тисячі. Тоді цього вистачило, аби заблокувати роботу парламенту на понад 4 місяці і моментами перетворити розгляд документа на справжнє шоу:
Якщо орієнтуватись на голосування за ринок землі, то для розгляду 16 тисяч правок банківського законопроєкту депутатам може знадобитись понад рік.
Але ж ми пам’ятаємо, що нині в Україні коронавірус, карантин і Рада працює лише в режимі позачергових засідань.
Хто ж тепер може заблокувати роботу парламенту?
На відміну від земельного законопроєкту, коли головними авторами правок стали ОПЗЖ та «Батьківщина», нині це:
- ексслуга народу, а нині позафракційний Антон Поляков із понад шістьма тисячами зауважень;
- частина «слуг народу» (Дмитро Чорний, Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Сергій Демченко, Олександр Дубінський), у кожного з яких – понад тисяча правок.
- співголова групи «За майбутнє» Віктор Бондар із майже двома тисячами зауважень.
У згаданого «слуги народу» Дмитра Чорного правок майже 1800.
У коментарі Радіо Свобода він пояснив це так: «У запропонованому законопроєкті поняття приватної власності практично зводяться до нуля. НБУ, згідно з ним, отримує безмежні повноваження у відносинах із громадянами. Майже всі мої правки орієнтовані на виправлення обмежень, захист права на приватну власність та підтримку банківської сфери. А найголовніше – руйнування нової «рейдерської схеми», яку намагаються зараз узаконити».
За словами Чорного, всі правки у нього суттєві. А от у його колеги по фракції Ольги Василевської-Смаглюк не всі (хоча загалом її правок майже стільки ж, скільки й у Чорного).
У коментарі Радіо Свобода вона не змогла уточнити, скільки саме суттєвих, а скільки технічних правок подані нею. Каже: всі вони пов'язані, тому говорити про таке співвідношення не має сенсу.
І додала: усі її правки мають привести законопроєкт у відповідність до Конституції, а також Господарського, Адміністративного та Цивільного кодексів.
«Вважаю, що законопроєкт, який суперечить всім вищеназваним нормативним актам, взагалі не може бути прийнятий в такому вигляді, в якому він пропонується. Якщо він буде прийнятий, не тільки колишні власники «Привату», а й інші не зможуть реалізувати своє право на судовий розгляд і своє право на володіння майном, гарантоване Конвенцією з прав людини», – говорить Ольга Василевська-Смаглюк.
Тим часом лідером у змаганні «внеси правку до законопроєкту про банки» став колишній слуга народу, а нині позафракційний Антон Поляков. У нього їх понад 6 тисяч.
Радіо Свобода поцікавилось у Полякова, як всього за тиждень йому вдалося підготувати та внести на розгляд комітету такий об’єм інформації.
Він пояснив це так: «Ми працювали увесь тиждень: я повністю зі своєю командою. Плюс додатково консультувались з юристами, зі спеціалістами з банківської сфери. І навіть довелося елементарно з викладачами української мови, тому що там дуже багато правок справді технічних, тобто вони стосуються самого тіла законопроєкта».
Окрім Полякова, «слуг» та групи «За майбутнє», понад 400 правок до законопроєкту про банки внесла і «Батьківщина». Адже ще під час голосування у першому читанні за нього Юлія Тимошенко наголошувала: «Це законопроєкт, який де-факто демонструє відношення до України, як до бананової республіки третього світу, щоб ви це розуміли».
Цей виступ Юлії Тимошенко від 30 березня, як і виступ вищезгаданого Віктора Бондаря з групи «За майбутнє», дуже сподобався олігарху та колишньому власнику «Приватбанку» Ігорю Коломойському. Про це він розповів у коментарі Радіо Свобода.
Саме Коломойського називають головним зацікавленим у тому, аби цей законопроєкт не став законом. Інакше він не зможе повернути собі «Приватбанк».
Відтак, депутатів, які подали тисячі правок до цього документу дехто запідозрив у підіграванні олігарху. У коментарі Радіо Свобода Коломойський 16 тисяч правок назвав нормальною кількістю, а свій вплив на парламентарів заперечив.
Водночас визнав: із депутатами Бондарем і Дубінським спілкування підтримує, однак запевнив, що ними як парламентарями не керує: «Коли торгують Конституцією і країною за 30 срібників, я намагаюсь не впливати. Влаштували маніпуляцію, що цей закон або – Коломойський, або – Україна. І президента в цю теплу ванну посадили, якщо вона тепла... Написала його Рожкова разом зі своєю бригадою і через МВФ запустила це в уряд, Адміністрацію президента. Сказали: «Тисніть на них, тому що грошей не буде, якщо не буде цього закону». Але гроші закінчаться, а Конституцією ви уже знехтуєте».
Свої зв'язки з Коломойським автори тисяч правок до законопроєкту про банки у коментарі Радіо Свобода теж заперечили.
Так, наприклад, Ольга Василевська-Смаглюк каже, що бачила олігарха востаннє взимку, на дні народження свого однопартійця Олександра Ткаченка. А Дмитро Чорний стверджує, що взагалі з Коломойським не знайомий. Про це ж говорить і позафракційний Антон Поляков.
Сам Коломойський у коментарі Радіо Свобода підтвердив: Полякова особисто не знає, але назвав його «пристойним і чесним хлопцем, якого вигнали зі «Слуги народу» за правду».
Наразі комітет з питань фінансів, податкової та митної політики завершив прийом правок до законопроєкту про банки.
У коментарі Радіо Свобода його голова, «слуга народу» Данило Гетьманцев пояснив: нині всі вони будуть сформовані в таблицю, далі за їхній розгляд візьметься спочатку комітет, а згодом і сесійна зала.
«Законопроєкт неоднозначний, викликає дуже багато запитань. Я би не давав якихось політичних оцінок, тим паче, не називав би якихось прізвищ. Давайте зараз подивимось на ці правки. Якщо вони будуть дублюватися, як в ринку землі, то це безперечно затягування. Якщо ж вони всі різні, то як ми можемо звинувачувати депутатів у затягуванні», – говорить Гетьманцев.
На важливості ухваленні цього законопроєкту президент Володимир Зеленський наголошував ще під час голосування за документ у першому читанні.
Що буде, якщо тепер через тисячі правок розгляд документу, а відтак і голосування за нього у другому читанні, затягнеться? Відповідь на це запитання дає старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
«Це, дійсно, велика загроза, тому що у нас зараз така ситуація, що нам треба буде позичати кошти під те, щоб якось підтримувати людей під час кризи і якось покривати ці збитки, які карантин приносить економіці, а запозичувати не буде звідки. У нас, дійсно, нерідко приймаються якісь закони чи подаються законопроєкти з порушенням Конституції і з порушеннями кодексів, але незрозуміло, чому це треба правити от такою кількістю правок. Тобто от така кількість правок має сенс тільки з точки зору взагалі обструкції, саботажу цього законопроєкту», – говорить Дубровський.
За оцінкою заступника голови профільного парламентського комітету з питань фінансів, члена фракції «Голос» Ярослава Железняка, сам комітет зможе розглянути усі понад 16 тисяч правок доволі швидко. Далі усе залежатиме від того, наскільки швидко його обговорення відбудеться вже в сесійній залі.
Тим часом автор найбільшої кількості правок Антон Поляков каже, що готовий піти на поступки, але є кілька умов:
«Я готовий тільки в тій ситуації їх відкликати, якщо буде зроблено три кроки. Перший крок – скасування відкриття ринку землі. Другий крок – це перегляд, перенесення другого етапу медреформи. І третій – скасування антиФОПівських законопроєктів. Займайтесь, чим хочете, тільки не чіпайте наш бізнес. Наш народ і нашу державу. Тому що ось такі ігри з МФВ ні до чого хорошого фактично не приводять», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
Тим часом «слуга народу» Олександдр Качура звернувся до «Книги рекордів України» з пропозицією зареєструвати понад 16 тисяч правок, внесених до банківського законопроєкту 2571-Д як рекорд.
