Український транспорт і коронавірус: як впливає карантин на ключову галузь економіки

Обмежити пасажирське сполучення в Україні – це одне з головних рішень уряду для протидії поширенню коронавірусу. Наразі в Україні зупинили авіаційні, залізничні та автобусні пасажирські маршрути, як міжміські, так і транскордонні. Частково продовжує ходити лише наземний транспорт у містах. Як наслідок, експерти прогнозують значні збитки для транспортної галузі, проблеми для інших сфер економіки, а то й банкрутство низки пасажирських операторів. Втім, чимало фахівців вважають «пасажирські» обмеження в цілому адекватними і пропонують готувати програми державної підтримки для транспортників.

Між українськими містами і селами не ходять потяги, не літають літаки, не їздять пасажирські автобуси. Регіони України – майже повністю ізольовані одне від одного. Таке рішення уряду набуло чинності з середини дня 18 березня, повідомив журналістам міністр інфраструктури Владислав Криклій. Відповідні пропозиції напередодні вносило Міністерство охорони здоров'я.

Обмеження охопили і весь приміський транспорт, а у найбільших містах закрили метро, і зобов'язали водіїв наземного транспорту брати в салон не більше від 10 пасажирів водночас. Однак вантажний транспорт працює без особливих обмежень.

Радіо Свобода зібрало основну інформацію про ситуацію у транспортній галузі та опитало експертів щодо можливого розвитку подій.

Залізниця

Із 12:00 18 березня українці втратили можливість сісти на потяг і поїхати в інший кінець країни, вокзали стоять незвично порожні, в них працюють лише каси для повернення квитків. Втім, потягам, які рушили до цього моменту, дали змогу довезти пасажирів до пунктів призначення: для цього «Укрзалізниця» причепила до поїздів рекордну кількість вагонів.

Що ж далі? Рух пасажирських потягів та електричок можуть відновити через два тижні, якщо карантин не продовжать на квітень, а потім і на травень: експерти припускають, що він не обмежиться двома тижнями. Між тим, уряд та українська залізниця нині використовують декілька нерегулярних потягів, які мають на меті вертати українців з-за кордону. Квитки на такі залізничні «чартери» можна придбати лише онлайн.

Колишній перший заступник міністра інфраструктури, а нині керівник програми «Інфраструктура майбутнього» в Українському інституті майбутнього Володимир Шульмейстер наголошує: більшість пасажирських перевезень «Укрзалізниці» були збитковими, на противагу прибутковим вантажним потягам. Однак їхня зупинка не зменшить збитковості залізниці, а скоріше навпаки.

«Збитковість пасажирського сегменту, на жаль, нікуди не подінеться. Бо основні витрати – це зарплатня провідників, машиністів та іншого персоналу, і все це залишається. Водночас припинилися навіть ті доходи, які були (від продажу квитків) – тож ситуація точно не покращиться. Зазвичай пасажирський сегмент приносить до 15 мільярдів гривень збитків на рік. Через карантин ці збитки виростуть», – підсумовує транспортний експерт.

Збитки залізниці зростуть через карантин, спричинений коронавірусом, але цей ефект можна було мінімізувати, застосувавши досвід країн ЄС, пояснює Радіо Свобода колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Україна могла би застосувати досвід Польщі. Там кількість випадків захворювання на COVID-19 – значно більша, ніж в Україні, проте вони не припиняли ані залізничного, ані автобусного сполучення всередині країни. Обмежили лише міжнародне сполучення», – зауважує ексміністр, і пропонує застосовувати інші стримувальні заходи проти епідемії, не пов'язані з повною транспортною ізоляцією українських міст між собою.

Авіація

Україна за рішенням Кабміну припинила міжнародне авіасполучення. Виняток – чартери та нерегулярні рейси, які мають на меті евакуацію українців з інших держав, а іноземців – з України. Ціла низка експертів говорить про майбутні критичні збитки для українських авіаперевізників, аж до банкрутства частини компаній. У цій ситуації українська влада мала б системно підтримати авіаперевізників, але на це, імовірно, забракне фінансового запасу міцності та політичної волі, припускає Володимир Шульмейстер.

«Цивілізовані країни підтримують своїх авіаперевізників. В Україні – це, на жаль, не передбачається. Тож ситуація для авіакомпаній залишатиметься поганою, і виходу я поки не бачу. Я б це назвав «форсмажор» із великої літери «Ж». Ситуативні нерегулярні перевезення з інших країн до України (для евакуації українців), на які триває продаж квитків – на загальну ситуацію не вплинуть», – визнає Шульмейстер.

Більшість експертів говорять, що продаж квитків на такі «евакуаційні чартери» може дещо зменшити збитки для конкретної компанії, але не більше.

Український Кабмін міг би зарадити ситуації, але для цього треба було б розпочати з переговорів із авіаперевізниками, закликає екміністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Урядові було б варто провести перемовини з національними авіакомпаніями, яких насправді не так і багато. Треба було оцінити їхній реальний фінансовий стан і розробити дієві заходи їхньої підтримки, як роблять зараз США та країни ЄС. Це можуть бути і непрямі заходи, як-от надання пільг та скасування мит на пальне. Це треба робити в короткий проміжок часу, щоб ці компанії не втратити. Для України це неприпустимо, бо тоді українці втратять право вибору, а на ринку не буде конкуренції», – прогнозує Володимир Омелян. Він додає: єдині у світі авіакомпанії, які готові вивозити українців із охоплених коронавірусом країн – українські, тож було б логічно, щоб уряд теж подбав про них.

Що зараз відбувається всередині українських авіакомпаній? Радіо Свобода опитало їхніх працівників на правах анонімності. Один із них, співробітник компанії «МАУ», яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським, розповів про те, як вплинуло на компанію фактичне припинення польотів.

«Екіпажі літаків та ще частину персоналу відправили у неоплачувані відпустки. Це зробили примусово, але змусили оформити «за сімейними обставинами». Піди у відпустку «через форсмажорні обставини» – не дозволили. Оскільки в такому разі ми мали б право вимагати компенсацію за вимушений простій. А її, я так розумію, платити ні з чого. Деякі наші фахівці неофіційно говорять, що наша компанія, найімовірніше, закриється, і, ймовірно, не лише вона. Бо попри зупинку польотів, треба платити за обслуговування літаків, за їхній простій та за все інше, а платити за це фактично ні з чого», – пояснив пілот авіакомпанії «МАУ», який попросив не називати його імені.

Міський і приміський транспорт

Метро в Києві, Харкові та Дніпрі зачинили, для наземного транспорту встановили межу: 10 пасажирів у салоні, але якщо вони мають асептичні пов'язки чи респіратори. Попри це, городяни продовжують їхати на роботу в умовах фактичного транспортного колапсу.

Урядові транспортні обмеження в містах запровадили без необхідних розрахунків, відтак вони не досягнули мети, натомість паралізували життя міських громад, каже Радіо Свобода Володимир Шульмейстер.

«Перед тим, як закривати метро, треба було переконатися, що зменшиться попит на перевезення у місті, що люди відмовляться від послуг транспорту, що вони перейдуть на віддалений режим роботи. Так роблять в інших країнах. Що відбулося в Києві? Перекрили одну з артерій, і критичне навантаження пішло на інші. З точки зору протидії інфекції стало навіть гірше».

Що ж до зупинки приміського сполучення поблизу великих міст, то, на думку експерта, це рішення взагалі не продумали. І в підсумку воно призведе до того, що частина працівників критичної інфраструктури не встигатимуть на роботу, зрештою передмістя втрачатимуть робочі місця й біднішатимуть, або люди намагатимуться перебиратися до міст.

Відтак і Шульмейстер, і ще низка експертів радять уряду і муніципалітетам переглянути свої рішення щодо метрополітену і приміського руху. Вони ставлять у приклад Німеччину, яка в частині своїх міст закрила менш важливі станції «підземки», а на решті – запровадила протиепідемічний контроль.

Інакше дивиться на ситуацію експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко. Він вважає транспортні обмеження в містах в цілому адекватними. Головний пріоритет – обмежити поширення небезпечної інфекції, наголошує Матвієнко.

«Метрополітен – має однозначно ліпші умови для поширення вірусу, ніж наземний транспорт. Те, що не вдалося забезпечити норму про 10 осіб в наземному транспорті – суто логістична проблема. Тут провина рівною мірою лежить на владі, яка не прорахувала своїх можливостей та не забезпечила достатньо рухомого складу, і на громадянах. Вони ігнорують цілком правильні санітарні вимоги, намагаючись забезпечити собі якісь власні преференції ціною безпеки себе і оточуючих, – стверджує експерт. – Тоді як приміське сполучення – це переважно літні пасажири. Саме вони в групі ризику щодо коронавірусу; тому, зупинивши міжміське сполучення, ми зменшуємо загрозу саме для них. Водночас активна частина населення може пересуватися на автівках, за умови дотримання вимог безпеки», – наголошує експерт. Що ж до працівників критичної інфраструктури та медиків, то влада і муніципалітети мають окремо подбати про їхнє підвезення, і це питання вже частково вирішене, зазначає Костянтин Матвієнко.

Опитування у соцмережах, яке провело Радіо Свобода, засвідчило:

• В усій Україні приміський транспорт не працює. Навіть міста-супутники Києва не мають сполучення зі столицею, хоча більшість їхніх мешканців працюють у ній. Ті, хто не змогли лишитися вдома — добираються на таксі чи на попутках.
• Попутки у київських передмістях подорожчали удвічі-утричі.
• Маршрутки у більшості міст — теж підвищили розцінки.
• В невеликих обласних центрах, як-от в Ужгороді, а також у райцентрах на зразок Ірпеня, повністю спинився і міський транспорт.
• У більшості міст діє офіційна вимога «до 10 осіб на маршрутку» і створює труднощі через те, що самих маршруток не побільшало. Але у Києві ця норма здебільшого не дотримується, хоча поліція втручається у деяких випадках.
• У Кривому Розі зупинили швидкісний трамвай, що сполучав усе місто, яке вважається найдовшим в Україні. Через труднощі, які це викликало, міська влада обговорює відновлення його роботи.

Вантажні перевезення

Вантажний транспорт в умовах «карантину по-українськи» працює без особливих обмежень, за винятком суворих вимог до протиепідемічної безпеки: водіїв фур та персонал вантажних потягів і суден, які перетинають кордон, перевіряють на стан здоров'я, звітує Державна митна служба.

Вантажні перевезення не зазнають значних збитків, але певні обмеження теж відчують, оцінює ситуацію провідний консультант «Центру транспортних стратегій»​ Андрій Ісаєв.

«Вантажні залізничні перевезення – залишаються без змін. Але вантажні автомобільні можуть постраждати через обмеження руху між областями. Повністю рух не зупинять. Але блокпости і перевірки зменшують вантажопотік: це згаяний час, і все залежить від того, наскільки оперативно перевірку організують. Порти відчують посилення контролю для моряків, але зменшення потоку товарів навряд чи буде», – зауважує Ісаєв.

Він вважає малоймовірним транспортний колапс і масові банкрутства, але за умови, що держава не обмежуватиме вантажних перевезень. У найгіршій ситуації в цьому випадку опиняється авіація: в ній основна частина – пасажирські рейси, вантажні та чартерні борти – маленька частка, констатує експерт.

Карантин як вікно можливостей для інфраструктури

Єдина транспортна сфера, яка переживає «економічний ривок» через карантин – це служби таксі. У Києві та ще в низці міст «телефонні» служби таксі та індивідуальні перевізники скористалися нагодою для підвищення цін. Водночас онлайн-таксі підвищили тарифи незначно, і залишилися доступними, визнають кияни та жителі столичних передмість, опитані Радіо Свобода.

Тим часом є випадки, які вибиваються із загальної картини. Так, одна зі служб таксі Чернігова після початку карантину пропонує надавати свої послуги безкоштовно для тих, хто потрапив в екстрену ситуацію. Ця програма, яку назвали «Соціальне замовлення», стосується тих, хто не може собі дозволити скористатися послугами таксі, але має доїхати до лікарні, забезпечити доставку ліків, продуктів тощо до квартири і не має змоги зробити це самостійно, повідомляють місцеві медіа.

Після 18 березня, коли пасажирські перевезення обмежилися містами, саме час – лагодити інфраструктуру, пропонують експерти. Зокрема, Володимир Шульмейстер закликає державу терміново взятися за капітальний ремонт доріг, метрополітену і злітних смуг аеропортів. Цей момент він вважає найкращим.

В ситуації, коли Україна закрила кордони, можна було б частково переорієнтувати авіакомпанії та навіть залізницю на ключові внутрішньодержавні маршрути, за умови жорсткого протиепідемічного контролю, наголошує Володимир Омелян.

«В такому рішення була би певна логіка. Водночас рішення уряду про припинення внутрішнього авіаційного, залізничного і автобусного сполучення – непродумане. Це була панічна спроба «припинити будь-що». До того ж, значна частина залізничних перевезень, крім окремих напрямків та приміського сполучення, були прибутковими. Тому їхнє припинення є ударом для залізниці, а найбільше – удар для логістики та для економіки всієї країни. Українці в останні роки стали дуже мобільною нацією. І припинення всіх поїздок та контактів, з одного боку – це обмежує поширення коронавірусу. А з іншого – спричиняє велику кризову ситуацію в економіці», попереджає експосадовець.

Є висока імовірність того, що карантин не обмежиться двома тижнями, і тоді Україна вийде з нього країною-банкрутом, через малий «запас міцності» та спробу влади «зробити total shutdown» у транспортній сфері, попереджає Володимир Омелян.

Експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко, зі свого боку, наголошує, що існують випробувані у світі механізми підтримки транспортної сфери.

«Так, ми матимемо критичні збитки для транспорту, і для економіки загалом. Але давайте спершу подолаємо епідемію, а тоді подбаємо про допомогу економіці! Механізми у світі існують, і в них немає нічого неможливого, тут Україні не доведеться винаходити велосипед», – запевняє аналітик.

Напередодні Міжнародний валютний фонд заявив, що передбачив один трильйон доларів для підтримки країн, що розвиваються, в умовах пандемії коронавірусу.

Тим часом, український уряд веде переговори з МВФ задля отримання Україною допомоги для підтримки фінансової стабільності, одночасно – Нацбанк провів із фондом перемовини про отримання допомоги у зв'язку з коронавірусом. Результати стануть відомі в найближчі тижні, повідомив голова Нацбанку Яків Смолій на зустрічі з українськими банкірами.

Увечері 16 березня Кабінет міністрів запровадив низку обмежень для протидії поширенню коронавірусу SARS-CoV-2, що викликає захворювання COVID-2. Зокрема міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив про заборону міжміського сполучення та обмеження користування громадським транспортом, зокрема зупинку роботи метро.

За даними МОЗ, в Україні, за станом на вечір 19 березня офіційно було підтверджено 26 випадків інфікування коронавірусом, три людини померли.

МОЗ закликає при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково звертатися до свого сімейного лікаря, а також залишатися вдома, оскільки самоізоляція – найкращий спосіб убезпечити себе від інфікування.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Людство зіткнулося з викликом небезпечного вірусу. Поради глави ПЦУ в час пандемії