Ще минулого року Денис Шмигаль керував енергетичними структурами олігарха Ріната Ахметова на Івано-Франківщині, а віднедавна він – віцепрем'єр та міністр розвитку громад та територій, і на тлі обговорення можливих ротацій в Кабміні йому навіть пророкують крісло прем'єр-міністра замість чинного керівника уряду Олексія Гончарука. Чому? І чому Сергій Тігіпко відійшов на другий план?
Прізвище Дениса Шмигаля багатьом нині, мабуть, мало про що говорить. Хоча він не будь-хто, а цілий віцепрем’єр, а ще – міністр розвитку громад та територій.
Ось як він ще місяць тому – 4 лютого, – розповідав Радіо Свобода про призначення на цю посаду: «Це була пропозиція президента і прем’єра. Це не була традиційна співбесіда».
Саме тоді заговорили: Шмигаль може стати наступним прем'єром.
Так, зокрема, депутатка фракції «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар писала: «Обізнані в залі кажуть, що за три місяці він має змінити Гончарука, який за цей час має доконцентрувати на собі негатив і відставкою «випустити пару».
Нині ж – на тлі обговорень можливих ротацій в Кабміні – ці припущення лише посилились. Хоча, чинний голова уряду, як і раніше, запевняє: звільняти крісло не збирається.
«Я жодних заяв станом на цю хвилину не писав. І також багато знаю, чув. Очевидно, що у нас будуть з цього приводу консультації з президентом і з парламентом», – заявив Гончарук на брифінгу 2 березня о 10:31.
Водночас станом на полудень 2 березня одразу кілька співрозмовників зі «Слуги народу» зазначили Радіо Свобода: зміна прем’єра найближчим часом все ще можлива і кандидатура Шмигаля як наступника Гончарука Офісом президента обговорюється.
Сам віцепрем’єр на запитання Радіо Свобода про своє ймовірне підвищення до публікації цього матеріалу не відповів.
У будь-якому разі призначити когось на місце Гончарука без його, схваленої парламентом, заяви про відставку наразі неможливо. Адже у нього поки що є імунітет, який дійсний до 29 серпня.
Але якщо все ж таки уявити, що це станеться, і що замість нього урядом керуватиме Шмигаль, то для останнього це буде неабияким кар’єрним злетом.
У минулому науковець і бізнесмен, Шмигаль ще рік тому керував енергетичними структурами олігарха Ріната Ахметова на Івано-Франківщині: обіймав посаду заступника гендиректора компанії ДТЕК «Західенерго» і керував найбільшим в регіоні виробником електроенергії Бурштинською ТЕС, заробляючи близько 3,5 мільйонів гривень на рік.
У червні 2019-го Шмигаль хотів очолити Львівську область. Тоді він, щоправда, не отримав цю посаду, набравши найменший результат у фейсбук-голосуванні на сторінці президента.
Та вже у серпні Зеленський призначив Шмигаля керувати іншою областю – Івано-Франківською.
В інтерв'ю програмі «Без політики» він відзначав, що це стало сюрпризом для його родини.
«Пропозиція в Івано-Франківськ – сім’я та дружина дізнались з засобів масової інформації з інтернету. І поки я проводжав президента в аеропорту, просто на вайбер від жінки прийшло. Жінка написала: «Що це?» – жартома розповідав Шмигаль.
Минуло кілька місяців і 4 лютого завдяки 278 голосам депутатів він потрапив до Кабміну як віцепрм'єр і міністр розвитку громад та територій.
Ось такий стрімкий шлях людини зі структури Ахметова у «Зе!команді».
Сам Шмигаль, утім, запевняє: з олігархом особисто не знайомий і бачив його тільки по телевізору.
«У компанію ДТЕК і, зокрема в Бурштинську ТЕС, керівником якої я був два останні роки, я потрапив за відкритим конкурсом. Я заходив як заступник генерального директора АТ «ДТЕК Західенерго», а потім обійняв посаду керівника Бурштинської ТЕС. Рівень менеджменту, з яким я спілкувався – це керівник «ДТЕК Енерго» Дмитро Сахарук і керівник «ДТЕК» Максим Тімченко. Але навіть із ними я, за великим рахунком, перетинався лише на офіційних нарадах», – розповів Шмигаль в інтерв'ю «Укрінформ».
Чи може все ж таки бути взаємозв‘язок між віцепрем‘єром та олігархом і наскільки сильною є взажмодія впливових українських бізнесменів з нинішньою владою? Відповідь на це запитання дає професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
«Сказати, що Шмигаль є людиною Ахметова, я не можу. Але в цілому, безумовно, ми бачимо, що Зеленський зараз починає грати в старі ігри. Він намагається дистанціюватися від Коломойського, але з іншими олігархами (з Ахметовим, з Пінчуком) у нього налагоджуються стосунки», – говорить Гарань.
«А що ж із вічно молодим і перспективним Сергієм Тігіпком?» – запитаєте Ви, адже ще минулого тижня у тій же партії «Слузі народу» запевняли: він «найбільш серйозно» розглядався як наступник Гончарука.
У монобільшості Радіо Свобода пояснили: від його кандидатури поки що остаточно не відмовились, але після негативної реакції суспільства, певні висновки все ж таки зробили.
Окрім того, призначенню Тігіпка заважає люстраційний закон, згідно з яким він не може поки що обіймати будь-яку державну посаду через свою «реформаторську» кар'єру у часи Януковича.
Чи змінюватимуть очільника Кабміну, а якщо так, то на кого саме, остаточно стане відомо 4 березня.
Адже серед питань цього позачергового засідання хоч і вказаний розгляд декількох проєктів законів щодо уряду, однак деталей немає.
Наразі у «Слузі народу» хочуть щонайменше почути від Кабміну, чому люди не відчули результатів «правильного курсу президента».
«Я думаю, що цю розмову фахову ми у середу (4 березня, – ред.) проведемо, задамо конкретні питання, як так сталося, що курс, який обрало 73% населення, і потім підтвердило дуже великою підтримкою на парламентських виборах, це правильний курс, і довіра до президента зберігається, і до курсу зберігається, але по факту в кишенях люди не відчувають це, в платіжках люди не відчувають це, у системних реформах не відчувають це», – зазначив 2 березня під час погоджувальної ради голова партії «Слуга народу» та перший заступник голови її фракції Олександр Корнієнко.
Тим часом професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань «не певен, що дійде до відставки Гончарука». На його думку, нинішнього очільника уряду «зараз просто роблять хлопчиком для биття за зниження рейтингів всієї влади і, зокрема, президента».
