Ольга Кацан
Медична документація в лікарнях вестиметься українською з 2020 року, а ЗМІ матимуть на встановлення української за замовчування 2 роки. Про це на першій пресконференції заявила новопризначений мовний омбудсмен Тетяна Монахова. Кабмін призначив її на посаду уповноваженого із захисту державної мови (таку посаду визначив новий закон про мову) два тижні тому. Її завдання №1, каже Монахова, – забезпечувати права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою. Однак не прямо сьогодні, адже де-юре вона вступає у повноваження через 6 місяців з моменту призначення. Півроку, за словами омбудсмена, треба, щоб запускати юридичну машину захисту української мови.
«16 липня цього року був прийнятий закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Довкола нього вже з’явилося чимало хибних тлумачень, негативних уявлень, побоювань. Я би радила всім громадянам України знайти текст закону в інтернеті й ознайомитися з ним, щоб не піддаватися на різні маніпуляції», – каже Монахова.
Ми обрали 9 ключових тез мовного уповноваженого. Чим вона збирається займатись?
У приватну сферу не втручаємось
– Якою мовою людина розмовляє з дітьми чи батьками, зі своїми друзями, якою мовою пише вірші чи листи, дописує в соціальних мережах, молиться Богові – це її особистий вибір. Однак якщо людина постає перед державою як громадянин і звертається до держави: «Захисти мене, навчи мене, вилікуй мене, дай мені роботу», то тут держава вимагає використання державної мови.
За статистикою, в школах з румунською мовою навчання 62% випускників не склали ЗНО з української мови, у школах з угорською – 55%. Це дані, здається, 2016 року, є й свіжіші, але вони не набагато покращилися. Тобто більше як половина випускників шкіл не складає ЗНО з української мови. Це до питання, чи треба нам українську мову захищати. Виходить, що треба, бо ці діти позбавлені можливості вступити в українські університети.
Кримінальної відповідальності за порушення цього закону немає, передбачена, передовсім, адміністративна. Це штрафи різного рівня: від 200 до 700 неоподаткованих мінімумів. На сьогодні це приблизно 9 тисяч 800 гривень –11 тисяч 900 гривень – потрібно за курсом стежити. Система штрафів не починає діяти прямо зараз, у законі ці штрафи відтерміновані в середньому на 2-3 роки: маємо час підготуватися до імплементації на практиці.
Це об’єднання, не розкол
– Усі європейські країни мають відповідні закони із захисту своїх національних мов. Щодо Донбасу, там існує проблема фактичної відсутності державної мови в публічних сферах. Ми будемо розробляти цілу стратегію гуманітарних, культурних заходів. Треба людей не тільки штрафувати, а ще й мотивувати.
Що стосується непідконтрольних територій, ви ж розумієте, треба глобально вирішити проблему, повернути території разом з людьми, разом з нашими громадянами, встановити контроль, безпеку. І зрозуміло, що мовна політика теж необхідна. Ми зараз усіма заходами, які зараз є в нашому арсеналі, будемо транслювати меседжі, розмовляти з цими людьми. Щойно з’явиться юридична можливість, політична можливість, ми будемо залучати їх в українськомовний простір. Я думаю, що не треба боятися, нам треба консолідуватися довкола української мови, це має бути фактор об’єднання, а не розколу.
Зауваження ще врахуємо
– Венеційська комісія погодилася з правом України на захист і популяризацію своєї державної мови. Відзначають позитивним в законі можливість будь-якого громадянина вивчити державну мову, адже будуть створені, зокрема, безкоштовні курси. Справді, є побажання, рекомендації комісії. Україна як правова держава буде до них певною мірою дослухатися у подальшій законотворчій роботі. Зокрема, готується закон про нацменшини, там всі ці побажання будуть прийняті до розгляду, очевидно, ще буде готуватися офіційна відповідь, наші репліки на ці зауваження.
ЗМІ поза загрозою
– Є три роки на те, щоб ЗМІ: друкована преса, онлайн-видання України, зробили україномовну версію своїх сайтів чи газет. Тобто ніхто їх не буде закривати, забороняти видавати пресу іншими мовами, однак кожен ресурс повинен мати версію державною мовою, причому в достатньому обсязі. Українська версія має бути, як то кажуть, за промовчанням, коли заходиш на сайт, а потім обираєш іншу мову, якщо так комфортніше.
Говорити вірменською з лікарем можна
– Штрафи за порушення закону в сфері обслуговування починають діяти через два роки. Коли людина приходить, наприклад, в заклади харчування і звертається українською, а їй не відповідають – це порушення закону. Якщо клієнт сам ініціює використання іншої мови, персонал може відповідати тією мовою, якою комфортно спілкуватися людині. Те саме стосується медичної сфери. Вже з липня 2020 року медична документація (картки хворих тощо) буде вестися українською. Якщо пацієнт з лікарем погодили, що їм комфортніше спілкуватися іншою мовою в усній формі – це не забороняється законом. Тобто прийшла людина і розпитує про своє здоров’я вірменською мовою, лікар знає вірменську і може це вірменською пояснити. Ми говоримо про документообіг. Головне – ми захищаємо право українськомовних громадян прийти до лікарні і отримати кваліфіковану допомогу державною мовою.
Як ми влаштовані?
– Ми стоїмо зараз на нульовій точці. Перше завдання – створити секретаріат. В бюджеті 2020 року на це закладено кошти. Буде потужний, я сподіваюся, юридичний відділ. Має бути відділ лінгвістичної експертизи, там де ми розбираємо, це висловлювання принижує державну мову в публічному просторі, чи не принижує.
Будуть створені офіційні сторінки в соціальних мережах, думаю, що і телеграм-канал. Ми збираємося встановити постійне інформування суспільства про нашу роботу, отримувати фідбек, вчасно відповідати, реагувати. Плануємо створити громадську колегію, куди запрошуємо всіх активістів із захисту державної мови – письменників, лідерів думок, всіх небайдужих до стану і перспектив української в цій державі.
Через 6 місяців прийму першу скаргу
– Зі створенням секретаріату ми створюємо офіційний портал, сторінку, тож і в електронному вигляді можна буде подавати скарги, і в письмовому. Зауважте, що я зможу на них офіційно реагувати через 6 місяців після призначення. Тобто влітку я вже набуваю повноважень для цього. Однак ми це все будемо фіксувати і будемо розглядати обов’язково. Якщо зафіксовано порушення, до нас надходить скарга, ми проводимо роз’яснювальну роботу з тим, на кого поскаржилися. Ми розказуємо, що ви порушили закон, вимагаємо усунути це порушення. Якщо вдруге за рік надходить скарга на того самого суб’єкта, отут уже починається судова історія, тут починаються штрафи і стягнення. Вже фінансова відповідальність.
Приватні заклади теж виконують закон
– Я хочу наголосити, що навіть, якщо ви приходите у приватні заклади освіти, чи в автошколу, де вони розташовані? На території держави Україна. Відповідно кожен громадянин України має право прийти і отримати послугу, інформацію державною мовою. Якщо громадянину чи громадянці відмовляють у цьому праві, людина може самостійно позиватися (це її право), може звернутися до нас, і оця процедура, ми проводимо роботу з тим, на кого поскаржилися, роз’яснюємо – можливо люди не знали чи досі не чули про мовний закон, можливо вони виправляться. Тобто можна самостійно боротися за свої права, можна за допомогою уповноваженого й секретаріату. Кому як прийнятно.
А якщо нам не подобається «етер, индик і радости»?
– Законом передбачено створення національної комісії зі стандартів мови. Це буде 9 компетентних осіб, доктори філологічних наук, кандидати, які будуть якраз розбиратися з правописом. Справді, затвердили новий правопис, але ніхто не вимагає, щоб ви прямо зараз, сьогодні або з завтрашнього дня почали вживати ці слова. Я думаю, що буде дискусія щодо правопису. Це не конституція, не категоричний припис – давайте дискутувати. Я вважаю, що суспільство має право долучатися, висловлюватися. І можливо треба знаходити компроміс, ми живемо в одній країні, треба розмовляти так, щоб всім було комфортно, це подобалося і всім було зрозуміло.
Чим займалась Тетяна Монахова раніше:
Народилася 2 липня 1980 року в Миколаєві. За фахом вона учитель української мови і літератури, а також англійської мови й зарубіжної літератури. Професію здобула в Миколаївському державному педагогічному університеті імені В. Сухомлинського.
Захистила докторську дисертацію у 2015 році в Одеському національному університеті імені І. Мечникова. Тема – «Сучасні стратегії текстотворення в українській мові». У своїх наукових працях (їх у Монахової понад 40) досліджує «лексико-семантичні особливості дублювання телесеріалу «Альф», «азірівку як соціолінгвістичний феномен», «постмодерністський кітч у лінгвістиці» та інші теми, що стосуються масової комунікації, мови ЗМІ й тележурналістики. Сфера наукових інтересів пов’язана з нинішньою посадою – завідувачки кафедрою журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили.
За словами Монахової, її трудова книжка нині перебуває в університеті, зараз вона приймає сесію у студентів і живе між двома містами – Миколаєвом та Києвом.
Новопризначена омбудсмен каже, що фактично імплементувала мовний закон до того, як він був офіційно ухвалений, адже приймала іспити у людей, які претендують на державну службу в Миколаєві.
«На жаль, не всі отримували сертифікати. Ми бачили запит «А де б у Миколаєві можна знайти мовні курси і вивчити українську? Тому що мені 50 років, я в університеті не навчаюся». Тобто на практиці я знаю цю ситуацію зсередини. Окрім того, як медіатренер, я працювала над підвищенням критичного мислення наших громадян, проводила і тренінги, і громадські лекції. Тобто певне уявлення, практичну роботу я все ж таки маю», – так відповіла Монахова на заувагу щодо дорікань пов’язаних із відсутністю правозахисного досвіду й наявності мовних кейсів.
