Чорнобиль знову виробляє енергію – щоправда, не ядерну, а сонячну.
У тіні закритої АЕС, яка понад 30 років тому стала місцем найбільшої ядерної катастрофи у світі, побудували ряди сонячних батарей. Вони виробляють достатньо енергії для освітлення сотень будинків.
Це все – частина сміливого плану України щодо розвитку альтернативних джерел енергії.
Після здобуття незалежності для задоволення більшої частини своїх енергетичних потреб пострадянська Україна покладалася на Росію. Але цю стратегію супроводжували певні ризики. Наприклад, у 2006 та 2009 роках суперечки з Росією призвели до того, що вона тимчасово зупинила транзит газу через Україну, що поставило під загрозу європейський імпорт газу.
Залежність від російського природного газу та нафти також стала більш помітною після того, як у березні 2014 року Росія анексувала Крим та через місяць почала підтримувати «сепаратистів» на сході України.
Потреба Києва у використанні альтернативних джерел енергії стала ще більш помітною тепер, коли будівництво нового газопроводу «Північний потік-2» (який обходитиме Україну в постачанні російського газу до Європи через Балтійське море) вже майже завершене. «Північний потік-2» може почати працювати вже наступного року.
Це загрожує відсторонити Україну від газотранзитного бізнесу. Це, в свою чергу, ще більше підірве важелі впливу Києва у відносинах з Москвою щодо енергетичних питань.
Україна намагалася забезпечити себе газом та нафтою з інших джерел, навіть з таких далеких, як США. Та вона все ще сильно покладається на ядерну енергетику. В усьому світі лише Франція підтримує атом як енергетичний ресурс більше, ніж Україна. Але, враховуючи своє скрутне становище, Україна все ж прагне шукати інших джерел.
Сьогодні вітряна, сонячна, гідроенергія та енергія біомаси привертають не лише увагу, але й інвестиції.
У 2019 році Україна розраховує більш ніж удвічі збільшити потужність відновлюваної енергії, повідомила у вересні урядова комісія. Компанії із США, Німеччини, Норвегії, Фінляндії, Франції, Канади та інших країн беруть участь у проектах з відновлюваної енергії. Їх привабив «зелений тариф», який гарантує виробникам фіксовану ціну.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), кількість джерел відновлюваної енергії, особливо вітряної та сонячної, «значно зросла за останнє десятиліття» в східноєвропейській країні із населенням у близько 45 мільйонів. Один український чиновник повідомив Радіо Свобода, що понад 100 проектів з екологічної енергетики вже завершені, і ще понад 100 перебувають у стадії планування.
Однак, незважаючи на шквал фінансування та весь супроводжуючий галас, відновлювана енергетика все ще далека від тих 25 відсотків, які Україна встановила як ціль для виробництва відновлюваної енергії до 2035 року. Зусилля України з відновлюваної енергії не справили враження на деяких експертів, і поважний світовий енергетичний індекс дав їй низьку оцінку. Ба більше, президент України Володимир Зеленський говорив про зниження зеленого тарифу, який є одним із найвищих у світі.
Чорнобильська Terra incognita повертається до життя
Сонячна електростанція у Чорнобилі – місці сумнозвісної ядерної катастрофи 1986 року – вперше почала постачати електроенергію в енергомережу України 1 липня 2018 року. 3 800 панелей, розташовані на площі у понад 1,6 гектара, виробляють достатньо енергії для живлення близько двох тисяч квартир. Сонячна електростанція на 1 мегават (МВт) коштує близько одного мільйона євро.
Це спільний проект української компанії Rodina та німецької компанії Enerparc AG.
«Аварія на Чорнобильській АЕС була найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Протягом 33 років Чорнобильська зона була terra incognita (незвіданою землею) України з екологічної, соціальної та економічної точки зору. У нас була можливість надати забрудненій території другий шанс», – сказав Євген Варягін, генеральний директор і засновник Rodina – консорціуму, що здійснює нагляд за проектом «SOLAR CHERNOBYL» (у перекладі – «Сонячний Чорнобиль»).
«Стратегія консорціуму – розширити проект «SOLAR CHERNOBYL» до 100 МВт. Цього року Rodina виграла тендер на будівництво наступних 7 МВт у Чорнобилі», – додав Варягін.
Один із багатьох проектів
У липні американська компанія General Electric (GE) та українська компанія LongWing Energy S.C.A. оголосили пакет фінансування у розмірі 150 мільйонів доларів для першої фази будівництва Запорізької вітро-електростанції. Очікується, що установка потужністю в 98 МВт запрацює вже до 2020 року.
Фінансування для проекту надала Американська корпорація приватних інвестицій за кордон (OPIC). Він стане вже четвертим проектом GE в Україні.
«OPIC з гордістю підтримує цей проект, який сприятиме підвищенню енергетичної незалежності та безпеки в Україні», – заявив 25 липня виконувач обов’язків президента і генеральний директор OPIC Девід Бохігіан.
«Завод допоможе Україні задовольнити свої енергетичні потреби та зменшити залежність від імпортних джерел, забезпечуючи енергією будинки та підприємства по всій країні», – сказав він.
Датська компанія Vestas, німецька NOTUS Energy та ірландська Altostrata – лише кілька інших компаній, які оголосили про свої проекти вітряної енергетики в Україні у 2018-2019 роках. Українська компанія DTEK – найбільша приватна енергетична компанія в країні – є ключовим гравцем у галузі відновлюваної енергетики. Вона охоплює майже половину всіх інвестицій.
Стійка відновлювана енергія
Поточний 2019 рік можна вважати вдалим з точки зору відновлювальної енергетики в Україні. Сукупна потужність нових об’єктів відновлювальної енергетики, запущених лише в третьому кварталі 2019 року, становила 956 МВт, що є шестикратним зростанням у річному обчисленні. Про це свідчать дані, оприлюднені наприкінці вересня Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). За цей період потужність сонячної енергії зросла більш ніж у п’ять разів і сягнула 780 МВт. На основі оновлених даних, відновлювані джерела енергії наразі становлять 4,9 відсотка загального виробництва енергії в Україні.
Міжнародне енергетичне агентство (IEA) взяло до уваги такий прогрес України. «Окрім гідроенергетики, за останнє десятиліття значно зросли вітряна та сонячна енергетики», – заявила представник установи Мерве Ерділь у письмових коментарях Радіо Свобода.
Міжнародне енергетичне агентство прогнозує глобальне зростання відновлюваних джерел енергії у 2019 році, здебільшого – сонячної. Це пов’язано із вартістю. Із 2010 року вартість сонячної енергії знизилася на понад 80 відсотків.
За словами радника голови Державного агентства з енергоефективності Костянтина Гури, із 2015 року Україна встановила об’єктів відновлюваної енергії потужністю у майже 4000 МВт, залучивши близько 3,3 мільярда євро інвестицій.
Відновлювальні джерела енергії мають підтримку і в новому уряді Зеленського. Олексій Оржель – новий міністр енергетики та охорони навколишнього середовища, який раніше обіймав посаду голови Української асоціації відновлюваної енергетики.
Життєздатні цілі?
Згідно з Енергетичною стратегією України, до 2035 року відновлювані джерела енергії мали б становили 25 відсотків від загального енергетичного балансу.
Гура запевняє, що Україні потрібно буде подолати чимало перешкод, щоб досягти такої амбітної мети.
«Для досягнення цієї мети необхідно залучити інвестицій розміром у 30 мільярдів доларів, впровадити ефективні фінансові інструменти, сприятливу правову базу та плідну співпрацю всіх державних органів та учасників ринку», – пояснив він у письмовому коментарі Радіо Свобода.
Україна тим часом продовжує видобувати та імпортувати велику кількість вугілля, незважаючи на те, що багато шахт захопили підтримувані Росією «сепаратисти».
Попри вже досягнуті успіхи, Україна все ще покладається на «стару енергію», яка включає вугілля. У 2018 році Україна імпортувала 21 мільйон метричних тонн вугілля, що поставило її на 10-е місце серед найбільших імпортерів вугілля у списку Міжнародного енергетичного агентства.
Також домінуючою є ядерна енергетика. Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2018 році Україна отримала 55,4 відсотка електроенергії з атома. Вищі показники лише у Франції, покладання на атомну енергію якої складає 71,5 відсотка від загального обсягу виробництва електроенергії країни.
Значна частина прогресу відновлювальної енергетики в Україні може залежати від долі «зеленого тарифу». Затверджені в 2009 році під час президентства Віктора Ющенка, встановлені ціни послабили занепокоєння виробників щодо ринкових коливань.
«Зелений тариф» в Україні є одним з найвищих у світі, що робить інвестиції в цей сектор дуже привабливими, йдеться в звіті консультаційної фірми «Бейкер Маккензі» за 2018 рік.
Однак під час свого пресмарафону із 300 журналістами на київському фуд-корті 10 жовтня Зеленський припустив, що, хоча зелені тарифи і є хорошими, вони навантажують державні каси, і, можливо, їх потрібно знизити, щоб «був ринок».
«Посилання Зеленського на «зелений тариф» під час пресмарафону вже викликало занепокоєння в екологічному русі», – пояснює Ілля Єременко, активіст енергоорієнтованої екологічної громадської організації «Екоклуб». Він додає, що станом на 2020 рік Україна визначатиме енергетичні показники на відновлювані проекти через «аукціони».
Єременко обережно ставиться до майбутнього відновлюваної енергетики в Україні, заявивши, що попереду ще довгий шлях.
«Рух вперед щодо відновлюваних джерел енергії не має і не дозволить різко зняти енергетичну залежність країни. Минуть роки, перш ніж постачання відновлюваної енергії стане важливою часткою в нашому енергетичному балансі», – пояснює Єременко.
«Конфлікт з Росією спричинив зусилля з енергоефективності, що призвело до меншого використання газу, а також підписанню нових контрактів із європейськими постачальниками газу, які все ще перекачують російський газ, але вже не за російськими правилами. Нагальна потреба в енергетичній незалежності – лише додатковий аргумент для відновлюваних джерел енергії», – вважає Ілля Єременко.
