Уряд повинен найближчим часом спростити порядок руху товарів через лінію розмежування на Донбасі. Таке доручення Кабінету міністрів дав своїм указом президент України Володимир Зеленський. Чи стосуються ці зміни лише простих українців, які купують і везуть додому найнеобхідніше через лінію фронту? Чи йдеться про підготовку до припинення торговельної блокади окупованих районів, яка фактично триває з кінця 2016 року? Частина експертів, а також колишні та нинішні посадовці, що опікуються прифронтовими районами, говорять, що це – шанс виправити чинні правила для місцевих мешканців, що перетинають пункти пропуску, та поліпшити умови їхнього життя в окупації. Однак є й ті, хто бачить ризик поновлення комерційних товарних перевезень через лінію фронту та де-факто початок легалізації окупаційних адміністрацій на Донбасі.
Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів розглянути питання спрощення в’їзду та виїзду осіб і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях.
Таке рішення міститься в указі президента про відновлення мосту в Станиці Луганській (у прикінцевому пункті) та стосується всіх пунктів пропуску на лінії розмежування.
«Кабінету Міністрів України невідкладно вжити заходів щодо […] спрощення в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій», – ідеться в указі глави держави.
У президентському указі, судячи з формулювань, мовиться не про відновлення масштабної торгівлі з окупованими Донецьком та Луганськом, а про легші умови для перевезення того, що українці купують для власного вжитку, пояснює фінансовий аналітик, автор видання «Деловая столица» Олексій Кущ.
Це стосується переміщення побутових речей та вантажів через контрольні пункти. Переважно це продуктиОлексій Кущ
«В указі Зеленського – не зовсім про системну товарну деблокаду. Це здебільшого стосується переміщення побутових речей та вантажів через контрольні пункти. Переважно це продукти, які везуть люди на приватному транспорті. І тут є речі, які можна вдосконалювати», – пояснив Олексій Кущ Радіо Свобода.
Він наголошує: для локальних конфліктів у світі існує звична практика, коли влада визначає список заборонених речей, які не можна перевозити через лінію зіткнення. Всі інші особисті речі й товари, яких немає у списку, громадянам можна везти. В Україні ж діє протилежна практика: через КПВВ на Донбасі дозволяють перевозити лише те, що є в урядовому списку. А багатьох товарів, які не можуть мати подвійного призначення, там взагалі немає: зокрема, кави чи дитячих іграшок, наводить приклади Олексій Кущ. Він закликає український уряд запровадити докорінно нову систему: список заборонених речей і дозвіл перевозити все, чого в ньому немає.
Навіть якщо українці повезуть на приватному транспорті в ОРДЛО українські товари для перепродажу – це не завдасть шкоди національним інтересам, натомість буде досить корисним для економіки та допоможе виживанню людей на Донбасі, упевнений аналітик:
«Це елемент такого собі підприємництва на мікрорівні, елемент гуманітарного виживання... Світова практика показує, що в зонах конфлікту, де занепадає легальна економіка, це частково компенсується таким мікропідприємництвом. Якщо людина закупить 200-300 кілограмів продуктів і повезе на неконтрольовану територію на продаж – не завдасть шкоди економіці. Більше того, збільшить обсяг торгівлі в Україні та забезпечить виживання тим місцевим мешканцям, які перевозять товари в ОРДЛО, та їхнім родинам».
Уряд найближчим часом спростить перевезення товарів для простих громадян, і це не має жодного стосунку до торгівлі з ОРДЛО, пояснила Радіо Свобода координатор політики щодо тимчасово окупованих територій урядового Офісу з розробки гуманітарної політики Олександра Дворецька.
«З 29 жовтня – набуває сили новий порядок перетину лінії зіткнення (вже затверджений урядом – ред.). Для нього буде ухвалено новий перелік товарів, які заборонено перевозити через пункти пропуску. Найімовірніше, в указі мова саме про це. А крім того – про спрощення порядку перетину (для громадян)».
Олександра Дворецька уточнює: йтиметься лише про рух приватного транспорту, а не вантажівок із товаром. І вона підтверджує думку, яку висловив Олексій Кущ: список дозволених товарів скасують, а замість нього діятиме список заборонених речей і товарів, які не можна возити.
Решту майна люди зможуть провозити легально, за умови, що вони не братимуть більше за максимально дозволену вагу. Зараз це 75 кілограмів на кожну людину, яка перетинає лінію зіткнення, і вартість товару не може бути більшою за 10 тисяч гривень. Однак цю кількість можуть збільшити до 150 кілограмів та 20 тисяч відповідно, як це пропонувало Міністерство тимчасово окупованих територій ще у липні. Олександра Дворецька каже, що нерідко на КПВВ виникають абсурдні ситуації через необґрунтовані заборони: зараз у «списку дозволеного» немає кави та дитячих іграшок, відтак місцеві мешканці не можуть провозити ці речі хоча вони не мають жодного подвійного призначення, наголошує посадовець.
Ексголова Луганської ОВЦА Георгій Тука, зі свого боку, пропонує дочекатися рішення уряду і вже тоді оцінювати: йдеться про дозвіл возити необхідні товари для простих українців, чи де-факто відновлюється торгівля з окупованим Донбасом.
Тука припускає, що таку торгівлю чинна влада дійсно може розблокувати – з політичних міркувань.
«З точки зору політичних рішень – це можливо. В президента Зеленського є ідея-фікс: провести зустріч у «нормандському форматі», і його на цьому гачку тримають. Я впевнений, що якщо таке рішення (відновлення торгівлі з ОРДЛО) ухвалять – воно однозначно викличе обурення українського суспільства», – попереджає Тука.
Політолог Сергій Таран бачить у президентському указі про спрощення руху товарів через фронт саме такі наміри влади. Але він попереджає, що поновлення торгівлі стане одним із етапів легалізації окупаційної влади в українському правовому полі.
«Політично це означатиме, що ми визнаємо торгівлю з ОРДЛО. Але ми маємо розуміти, що на тій території все повністю контролюють окупанти. Легальна торгівля – це крок до визнання окупантів легітимною місцевою владою. Це у підсумку негативно вплине на рейтинг влади. Бо частина українського суспільства ніколи не визнає торгівлі з окупантами», – вважає Таран.
«Червоною лінією» для України в цьому напрямку має бути призначення товарів. Так, можна дозволяти те, що громадяни везуть для власного вжитку: вони мають на це повне право, наголошує політолог. Все ж, те, що мають намір перепродати в ОРДЛО, або навпаки – вивезти виготовлене в окупації для продажу на звільненій території – цей потік в жодному разі не можна легалізувати, вважає Сергій Таран.
Щомісяця лінію розмежування в обох напрямках перетинають 1,3 мільйона українців, такою є урядова статистика. З них близько 300 тисяч проходять через напівзруйнований міст у Станиці Луганській.
В районах, які нині окуповані, до окупації проживало 3,9 мільйона українців. Як свідчить Держстат, населення до війни там скорочувалося приблизно на 8% на рік через смерті та міграцію.
Окупаційна адміністрація на Донбасі говорить про 3,7 млн населення ОРДЛО, однак це приблизно відповідає кількості зареєстрованих, а не тих, хто реально живе за лінією фронту. Насправді ж понад 1,7 мільйона з цієї кількості, за даними українського уряду, виїхали на підконтрольні території. Ще понад 1 мільйон – до Росії, однак українське МЗС цю російську статистику спростовує.
Вся ця кількість (за винятком вимушених переселенців) споживала товари, завезені з підконтрольних районів, меншою мірою – з Росії, або ж виготовлені в самих ОРДЛО. Після початку торговельної блокади наприкінці 2016 року потік українських товарів зменшився, однак люди стали більше завозити особисто – через КПВВ. Ця ситуація попервах негативно впливала на українську економіку, однак вона поступово переорієнтувалася, визнають експерти, опитані Радіо Свобода.
