«Ворожий голос», «брехуни» – якими лишень епітетами не «нагороджували» Радіо Свобода радянські пропагандисти та спецслужби. Ефір радянська влада намагалася «глушити», а про керівників і журналістів поширювала відверту брехню. Але, попри це, «свободівська» інформація знаходила свого слухача, в Україні. А 24 серпня 1991 року Українська редакція Радіо Свобода була одним із перших закордонних ЗМІ, що повідомило про проголошення Незалежності України.
Радіо Свобода в день 24 серпня 1991 року
Cуботній день 24 серпня 1991 року у штаб-квартирі Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода в Мюнхені розпочався, як зазвичай у вихідні дні: чергові журналісти готували і читали випуски новин, чергові звукооператори у належний час запускали в ефір програми різних редакцій, записані заздалегідь. Але цього разу вони були здивовані появі співробітників Української редакції Радіо Свобода, які поспіхом збиралися в офісі.
Того дня тодішній директор Української служби Радіо Свобода (а згодом багатолітній співробітник ООН) Богдан Нагайло попросив кількох колег перервати свій вихідний день і прийти у бюро – за словами Нагайла, він очікував, що на позачерговій сесії Верховної Ради України заборонять діяльність Комуністичної партії, але аж ніяк не думав, що може йтися про проголошення Незалежності України.
Ми очікували, що буде заборона компартії, і це вже була би колосальна вісткаБогдан Нагайло
«Ми очікували, що буде заборона компартії, і це вже була би колосальна вістка. Новин з України впродовж дня фактично не було, і я близько 18-ї години за Києвом наполіг, щоб ми зателефонували до Києва. А там (колеги в Києві – ред.) мені сказали, що якраз Леонід Кравчук (тоді голова Верховної Ради України – ред.) ставить на голосування акт проголошення Незалежності. Я в це не повірив, але Світлана Рябошапка, яка була разом із Леонідом Мілявським і Сергієм Набокою у квартирі, що слугувала корпунктом, приклала телефонну трубку до телевізора і я сам почув, як Кравчук це робив», – згадує Нагайло.
За його словами, він побіг до студії, де за лічені секунди мав начитувати вечірній випуск новин Василь Дарчук, і простяг йому папірець із цією інформацією.
«Кажу: читай це, як перше: «За попередніми даними, Верховна Рада України щойно ухвалила Акт Незалежності України, подальшу інформацію слухайте в чергових передачах, – згадує свої розпорядження Богдан Нагайло. – Василь Дарчук, що сидів у кабінці й мав начитати текст, здивовано подивився на мене й покрутив пальцем біля скроні. Ми якийсь час сперечалися на жестах, але він таки прочитав це».
Богдан Нагайло впевнений, що того дня Радіо Свобода, повідомляючи про проголошення Незалежності України, випередило інші медіа, такі як ТАРС (Телеграфна агенція Радянського Союзу – ред.), Reuters, AP.
Тодішній політичний оглядач Радіо Свобода Леонід Мілявський про день 24 серпня 1991 року згадує так: того дня у київському корпункті відчувалось певне піднесення, але для нього сюрпризом проголошення Акту Незалежності України не стало.
«Нам стало раніше відомо, що має бути проголошена Незалежність, власне, тому і зібрались народні депутати у суботу на позачергову парламентську сесію. Але була у нас того дня радість, що Незалежність все-таки проголошена і що ми про це слухачам повідомили», – згадує Леонід Мілявський.
Він прийшов на Радіо Свобода з дисидентського руху. У 1980-і роки відбув трирічне ув'язнення за підтримку українських політв’язнів, займався, зокрема і дослідженням Голодомору. Леонід Мілявський був одним із засновників Українського культурологічного клубу, який радянська преса називала «послужливим ретранслятором ворожих голосів».
Леонід Кравчук про роль Радіо Свобода у відновленні української державності
Президент України у 1991–1994 роках Леонід Кравчук, розмірковуючи над роллю Радіо Свобода, зазначає: у часи СРСР саме Радіо Свобода було «ворожим голосом», з яким треба було вести боротьбу.
До «ворожих радіостанцій» було особливе ставлення за радянських часівЛеонід Кравчук
«Не до всіх радіостанцій, а до «ворожих радіостанцій» було особливе ставлення за радянських часів. Основне завдання контрпропаганди було визначено в такий спосіб: не допустити на територію Радянського Союзу і України, зокрема, «ворожих голосів». Тобто, думок, які були в західному світі і які тлумачили події Радянського Союзу і радянської України відповідно до історичних фактів. Тому що вся пропаганда і контрпропаганда комуністичної партії Радянського Союзу будувалася на брехні», – розповідає Кравчук.
На його думку, програми Радіо Свобода відіграли важливу роль, щоб українці знали свою історію, включно з такими трагічними її сторінками, як Голодомор.
Треба віддати належне Радіо Свобода, вони передавали документальноЛеонід Кравчук
«Я вам хочу сказати: те що в Україні розпочалися реальні оцінки Голодомору і те, що були прийняті перші рішення ЦК компартії України з цього питання – це заслуга – я не хочу сказати історично єдина – але це заслуга Радіо Свобода. І рішення ЦК Компартії України фактично про визнання Голодомору, і одне з перших повідомлень про Чорнобильську катастрофу теж Радіо Свобода зробила. Треба віддати належне Радіо Свобода, вони передавали це документально», – каже Леонід Кравчук.
Вже за його президентства у Києві в 1992 році відкрили перше офіційне представництво Радіо Свобода в незалежній Україні.
