Доступність посилання

ТОП новини

Одеських лікарів звинуватили в смерті пацієнтів та підробці документів


Одеський приватний медичний центр «Інто-Сана»
Одеський приватний медичний центр «Інто-Сана»

Родичі двох померлих пацієнтів одеської приватної клініки «Інто-Сана» в суді намагаються довести провину п’ятьох лікарів, в тому числі завідувача клініки. Лікарі заперечують провину і кажуть: все робили за протоколами. Досудове слідство у справах триває з 2017 року, нещодавно до матеріалів долучили медичну експертизу. Вона доводить провину лікарів, стверджують адвокати родичів. Захисники лікарів заперечують такі висновки, але планують провести повторну експертизу. Судові засідання проходять поки в закритому режимі через медичну таємницю. Нещодавно у справі з’явилися нові звинувачення – у підробці документів.

Чотирьох лікарів приватної клініки «Інто-Сана» (Одеса) підозрюють у неналежному виконанні професійних обов'язків, які призвели до смерті пацієнтів, ще одного – у підробці документів. В квітні 2017 року в лікарні після кількох операцій помер Сергій Крижановський, а влітку – Олег Крашунський. Після майже двох років розслідування в червні 2019 року слідство повідомило про підозри Віктору Сидорову та Інні Сисоєвій за фактом смерті Крижановського, а також Костянтину Подоплєлову і Олександру Пальжку за фактом смерті Крашунського. Сисоєву одразу відпустили під особисте зобов’язання, пізніше таку саму міру запобіжного заходу встановили для Пальжка, Сидорова і Подоплєлова. Близько двох місяців вони перебували під цілодобовим домашнім арештом. Як кажуть адвокати лікарів, це був перший випадок в Україні, коли через можливу лікарську помилку суд призначив настільки сувору міру запобіжного заходу.

Родичі потерпілих наполягають: лікарі припустилися трагічних помилок, які призвели до смерті. Як розповідає донька Крижановського Ірина Богданова, вони із батьком звернулися до лікарні 11 квітня 2017 року. Страхового полісу не було, проте лікарня була поблизу. В «Інто-Сані» їм рекомендували зробити операцію, втім, за словами доньки, після цього батьку не стало краще.

«Вони сказали, що зранку 12 квітня будуть його готувати до термінової операції. Проте зробили її тільки через добу. Лікар сказав, що все було нормально, ускладнень не було, але в перший же день почав погіршуватися його стан», – розповідає Богданова. Після цього Крижановському зробили ще кілька операцій. Донька наполягає, що той помер під час останньої з них, на якій був присутній хірург з військового шпиталю. Його, за словами Богданової, запросила вона сама, хотіла почути думку «зі сторони».

Я сиділа під операційною і майже одразу почула викрики: «Допоможіть!»
Ірина Богданова

«Я сиділа під операційною і майже одразу почула викрики: «Допоможіть!» Це було ввечері, близько 22.00. Вони хотіли приховати час смерті, відправили додому. А о 5.30 ранку зателефонували і сказали, що батько помер», – пригадує вона. Із ухвали суду від 11 травня 2018 року зрозуміло, що саме Богданова зробила фотокопію історії хвороби свого батька. Після вилучення історії хвороби з лікарні під час обшуків прокуратура встановила, що документи суттєво відрізняються.

«Вказані обставини можуть свідчити про приховування медичної документації, внесення до неї змін та її фальсифікації медичними працівниками центру «Into-Sana» у разі настання летальних випадків у клініці та наявності підстав для відповідальності медичного персоналу», – йдеться в ухвалі суду. На підставі цього суд тоді постановив провести додаткові обшуки і вилучення документів з медичного центру. Як розповів Радіо Свобода один із сімейних лікарів, в тому числі для унеможливлення подібного переписування історії хвороби (якщо воно мало місце) в рамках реформи охорони здоров’я запроваджується електронна система eHealth. Наразі вона є обов’язковою тільки для сімейних лікарів, а вузькопрофільні спеціалісти мають увійти в неї з 1 січня 2020 року. Втім, «Інто-Сана» як приватна клініка не зобов’язана користуватися державною системою, наголосив лікар, тільки за власним бажанням.

Другий пацієнт, який помер, Олег Крашунський, потрапив в «Інто-Сану» 30 липня 2017 року. В нього був страховий поліс. І коли заболів живіт, чоловік викликав швидку.

«Вони зробили УЗД, потім, щоб зробити КТ, довелося чекати на лікаря. Потім лікар із реанімації подивився результат і сказав, що Олег «не його хворий». Сина поклали в хірургію», – говорить матір померлого Аннет Крашунська. Але вже наступного дня його перевели в реанімацію через необхідність постійного нагляду.

1 серпня Олегу стало краще, стверджує матір, і вони вирішили перевезти його в іншу лікарню, тому що вже не довіряли лікарям «Інто-Сани». Нам довго казали, що не можна транспортувати Олега, говорить Крашунська, тільки в кінці дня все ж таки дозволили. Врешті-решт, родичі вирішили, що вивезуть хворого вранці.

«Крутився він, крутився по ліжку, потім нібито заспокоївся. Медична сестра почала вводити йому ліки, я стою поряд і кажу: «В нього щока колір змінила». Вона подивилася і каже: «Це світло так падає». Заходить лікар, я йому кажу про щоку, він перевіряє око і одразу каже: «Негайна реанімація», – розповідає матір померлого. Вона також стверджує, що при ній лікарі почали телефонувати в бюро ритуальних послуг і домовлятися про похорони її сина, що ніхто не намагався її заспокоїти, коли вона плакала в коридорах лікарні.

Родичі також кажуть, що вже після смертей їм телефонували з клініки: Крашунську питали, чи не хоче вона продовжити страховий поліс; Богданову – як почувається її батько. В компанії подібні дії заперечують.

«У компанії відсутня інформація про вищезазначені факти. Інформація про стан пацієнта, включно про його смерть, відображена в електронній системі, тож медичний персонал має доступ до цієї інформації», – повідомили Радіо Свобода в юридичному відділі «Інто-Сани». Олег Крашунський був родичем одеського олігарха Бориса Кауфмана – сестра Олега одружена із братом бізнесмена, Максимом.

На підставі харківської експертизи лікарям пред’явили підозри

Підозри лікарям винесли після того, як до матеріалів справи додали висновки від спеціалістів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Адвокати потерпілих Наталя Сягровець і Микола Стоянов стверджують: експертиза доводить провину лікарів. Згідно із документом, вони нібито використовували одні й ті ж самі невірні реанімаційні заходи, а обох смертей можна було уникнути у випадку належного лікування. Про це, зокрема, йдеться в ухвалах суду стосовно Крашунського та Крижановського.

Як повідомили Радіо Свобода в прес-службі Одеської обласної прокуратури, судово-медичні експертизи проводили у грудні 2018 року та січні 2019 року на базі експертної установи, і її працівники констатували порушення правил діагностики та лікування, що призвели до тяжких наслідків. Також прокуратура розслідує можливу фальсифікацію документів лікарями – трьом лікарям повідомлено про підозри за статтею 358 Кримінального кодексу (підроблення документів, печаток, штампів та бланків), а ще двом – за статтею 366 (службове підроблення). Останнє обвинувачення більш тяжке і стосується посадових осіб. Крім хірургів та анестезіологів, підозру в тому числі отримав завідувач медичного центру «Інто-Сана» Валерій Артеменко. Запобіжний захід для нього мають ще обрати – судове засідання на момент написання статті ще не було призначене.

Висновки експертів усіх дуже здивували. Після вивчення експертизи ми вважаємо, що вона не відповідає дійсності і будемо вимагати провести нову
Олег Юдін

«Висновки експертів усіх дуже здивували. Після вивчення експертизи ми вважаємо, що вона не відповідає дійсності і будемо вимагати провести нову», – говорить Радіо Свобода адвокат лікаря Сидорова Олег Юдін. За його словами, експертизу проводити в харківському бюро не можна було, оскільки це не державна установа. Захист потерпілих заперечує такий підхід, вирішувати законність експертизи буде суд.

В «Інто-Сані» кажуть: про будь-які факти підробки медичної документації компанії невідомо, проте юридична служба припускає, що інша сторона навмисно розповсюджує інформацію, яка буде «очорняти» лікарів. Юристи також кажуть, що лікарі не могли перешкоджати вивозу Крашунського за день до його смерті.

«Питання транспортування пацієнта в інший медичний заклад вирішується не працівниками центру, а самим пацієнтом, який має право в будь-який момент взагалі відмовитися від запропонованого лікування, і жодний працівник центру на має права перешкоджати пацієнту відмовитися від лікування. Лікарі можуть висловити лише рекомендації щодо доцільності транспортування в інший медичний заклад, але рішення залишається за самим пацієнтом. На нашу думку, раптова смерть пацієнта в даному випадку якраз підтвердила обґрунтованість побоювань лікарів у зв’язку з високою вірогідністю ризику для здоров’я при транспортуванні пацієнта», – повідомили Радіо Свобода юристи компанії.

Як характеризують трагічні випадки із Крашунським і Крижановським лікарі «Інто-Сани», адвокат Юдін не говорить через медичну таємницю. Він, втім, зазначає, що лікарі виконували всі вимоги протоколів лікування їхніх діагнозів. Також медичною таємницею є і діагнози пацієнтів, які померли, і офіційні причини їхньої смерті. Лікарі сумлінно ходили на допити і виконували всі вимоги слідства, каже Юдін.

На початку червня один із лікарів, хірург Сидоров спілкувався із кореспонденткою одеського видання «Общественный прибой». В інтерв'ю лікар пояснив смерть Крижановського післяопераційними ускладненнями, а добове затримання із першою операцією – необхідністю підготувати пацієнта до операції.

Суд проходить у закритому режимі

За клопотанням потерпілих судові засідання з приводу обрання запобіжного заходу для лікарів, а потім і апеляційні засідання з цього приводу, проходили в закритому режимі. Адвокат Сягровець пояснює це, по-перше, поведінкою інших лікарів, що приходили в суди підтримати колег-підозрюваних, а по-друге, можливим розголошенням медичних даних. Коли справу будуть розглядати по суті, потерпілі обіцяють не клопотати про закрите судове засідання. Адвокати підозрюваних виступили проти закриття – більша частина інформації, яка може становити лікарську таємницю, вже оприлюднена або в ЗМІ, або в ухвалах слідчого судді, каже адвокат Юдін.

«Інтерес до закриття з’явився, тільки коли справа набула суспільного резонансу. Ми бачимо тут зловживання правом на закриття. Потерпілі, щодо яких існувала медична таємниця, на жаль, померли, і, власне, чиї права зараз захищає суд, не дуже й зрозуміло», – говорить захисник Радіо Свобода.

В прокуратурі підтримували усі клопотання потерпілих про закритий режим, оскільки під час слідства та судового розгляду не можуть бути розголошені відомості, що становлять лікарську таємницю та інформацію про обставини сімейного життя, повідомили Радіо Свобода в прес-службі відомства.

Найсуворіше покарання за так звану медичну помилку, в якій підозрюють чотирьох з п’яти лікарів, – дворічне тюремне ув’язнення. Адвокати захисту говорять, що таким чином закон трактує конфліктні ситуації на користь лікарів. Адвокати, з якими спілкувалось Радіо Свобода, також стверджують, що перекваліфікація справи малоймовірна в напрямку більшої відповідальності, навіть враховуючи нові обвинувачення в підробці документів. Так адвокат Володимир Мацко в коментарі Радіо Свобода наголосив, що в обвинуваченнях у підробці документів прокурорам потрібно буде довести, що підробку, якщо вона була, скоїли саме ті чи інші лікарі, а також що підроблений документ мав статус офіційного.

Володимир Мацко
Володимир Мацко

«На деяких сторінках соціальних мереж, а також інтернет-виданнях неодноразово лунала думка про те, що нібито в діях лікарів у цій справі вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 119 Кримінального кодексу (вбивство через необережність). Але нам потрібно розуміти «цінність» таких тверджень. Кожне суспільне небезпечне карне діяння – злочин, має певні елементи (склад злочину). Відсутність одного елементу не може утворювати той чи інший злочин», – заявив адвокат.

Він також додав, що хоча зміна кваліфікації злочину можлива, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду, але більшість таких випадків свідчить про недосконалість роботи правоохоронних органів, і такі провадження здебільшого «розвалюються» в суді».

Обидві сторони кажуть про залякування та пресинг. Зокрема, Аннета Крашунська і Ірина Богданова повідомили Радіо Свобода про погрози і приниження в соціальних мережах, проте в ЗМІ можна знайти також і їхні погрози на адресу лікарів. Місцеві ЗМІ також повідомляли, що медичні працівники зверталися в поліцію із заявами про погрози, лікарям облили кислотою автівки, а деяким з них відправляли додому похоронні вінки та розписували двері надписами «вбивці». В кінці 2017 року компанія «Інто-Сана» забезпечила лікарів охороною – про це йдеться в заяві компанії для українських ЗМІ від 24 червня 2019 року. Юристи компанії також стверджують, що поліція не розслідує справи про погрози, побої та псування майна лікарів. Втім, варто зазначити: після того, як правоохоронні органи розпочали розслідування у справі, інформації про тиск або погрози більше не з’являлось.

12 серпня 2019 року суд має обрати міру запобіжного заходу вже для п’яти лікарів – вперше для завідувача Артеменка, а також для інших чотирьох лікарів.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG