(Рубрика «Точка зору»)
Результати парламентських виборів стали для багатьох сюрпризом. Щоправда, більше це стосується мажоритарних округів. Результати за пропорційною системою в основному не здивували. Всі політичні партії, яким соціологи прогнозували пройти до парламенту, у підсумку до нього потрапили.
Що стосується мажоритарки, то 163 зі 199 депутатів-мажоритарників програли на своїх округах. У більшості округів перемогли представники партії «Слуга народу».
У попередньому матеріалі ми говорили про піар народних депутатів на бюджетних ресурсах, чому це неприпустима практика, а також про те, скільком парламентарям це допоможе знову переобратися.
Тоді ми припустили, що щонайменше 75 зі 174 депутатів, які використовували субвенції в цілях власного піару, знову здобудуть представницький мандат. Проте, за підсумками виборів, таких депутатів виявилося лише 33 (майже 20%). І у цьому випадку добре, що наш прогноз не спрацював.
Причин декілька:
- Використання бюджетних коштів у цілях агітації є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу.
- Депутати ставлять собі в заслуги залучення бюджетних коштів на певні об’єкти (спортивні майданчики тощо) та придбання обладнання (комп’ютери тощо) і цим самим підміняють собою повноваження місцевого самоврядування, яке має вирішувати подібні проблеми. Обов’язок депутатів – ухвалювати закони. Фактично, більшість із них акцентують свою увагу на тому, скільки їм вдалося залучити коштів у свій округ, а не на тому, які законодавчі ініціативи вони розробили чи ухвалили і як вони впливають на життя громадян.
- Дуже часто субвенції виділяються на об’єкти, які більш привабливі для проведення піар-акцій. Меншою мірою на об’єкти, які потребують першочергової реконструкції чи будівництва.
Що стосується народних депутатів, які найбільше використовували бюджетні ресурси у власних медійних та агітаційних цілях, то лише трьом з першої десятки вдалося знову переобратися до парламенту. Мова йде про Ігоря Гузя, який переміг по 19-му виборчому окрузі; Сергія Рудика, який переміг по 198-у окрузі, та Антона Яценка, який святкує перемогу по 200-му виборчому округу. Іншим депутатам з нашого ТОП-списку успіх своїх колег повторити не вдалося. Наприклад, Павлу Дзюблику, Олегу Барні, Костянтину Іщейкіну, Владиславу Голубу, Георгію Тімішу, Олегу Ляшку, Богдану Дубневичу.
Нагадаємо, що в період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі Громадянської мережі «Опора» зафіксували 2 724 випадки піару на бюджетних ресурсах.
Чому такі результати?
Однозначної відповіді тут немає. Проте, ймовірно, що однією з причин є те, що бажання бачити у Верховній Раді нових політиків перемогло дитячі майданчики, принтери та сценічні костюми, які за бюджетні кошти купувалися та дарувалися за участі чи від імені народних депутатів. І, звісно, з прицілом на майбутні парламентські вибори.
Які висновки?
Ключове те, що бюджетні кошти не використовувалися для того, щоб хтось за гроші платників податків знову переобирався в парламент. Тому процес розподілу субвенцій має бути прозорим та рівномірним. Повинні бути сформовані чіткі механізми та критерії, на основі яких ухвалюються рішення, куди першочергово спрямовувати бюджетні кошти. Всі ці фактори дозволять зробити процес розподілу коштів неупередженим та політично незаангажованим.
Очікування
Тут все дуже просто. Сподіваємося, що новообрані депутати не будуть використовувати бюджетні кошти у власних медійних та агітаційних цілях. Якщо будуть, то ми зробимо все, щоб їхні виборці точно про це дізналися.
Анатолій Бондарчук – аналітик Громадянської мережі «Опора»
(Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода)
