Спочатку коротко:
- Російська медіа-компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить соратникам президента України Володимира Зеленського, повернула назад отримані з бюджету Росії кошти на фінансування кінострічки «Вниз». Йшлося про 35 мільйонів рублів – за курсом на час отримання ця сума становила понад 16 мільйонів гривень.
- У Грузії звільнили гендиректора телеканалу, ведучий якого вилаяв Путіна.
- В Офісі президента України повідомили, що глава держави Володимир Зеленський виступає з ініціативою надавати друге громадянство етнічним українцям із дружніх до Києва країн.
- Сенатор-демократ Чак Шумер закликав провести розслідування, чи не загрожує національній безпеці популярний додаток FaceApp, розробник якого на території Росії.
- Із американського актора Кевіна Спейсі зняли обвинувачення у сексуальних домаганнях.
- У команді президента України Володимира Зеленського хочуть створити інформаційно-розважальний телеканал «для широких мас».
Зять Медведчука став бізнес-партнером великого російського забудовника
Зять лідера партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Андрій Рюмін став бізнес-партнером родини Павла Тьо – голови ради директорів будівельного холдингу Capital Group, який у Москві спеціалізується на будівництві комплексів, іншої житлової та комерційної нерухомості. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»). У листопаді 2018 року Рюмін став співзасновником компанії ТОВ «Прайм-Инвест». Напрямок діяльності фірми – покупка і продаж власного нерухомого майна. Крім Рюміна, який володіє часткою в 50%, співзасновниками «Прайм-Инвест» виступили бізнесмен-забудовник Павло Тьо, його син Герман Тьо, Валентина Становова та Михайло Хвесько. Тьо, Становова та Хвесько – безпосередні керівники корпорації Capital Group.
Порошенка намагаються зняти з виборів
Політична партія «Європейська солідарність» заявила, що її лідера, п’ятого президента України Петра Порошенка намагаються зняти з виборів через суд. У заяві, оприлюдненій 18 липня, мовиться, що Шостий Апеляційний адміністративний суд Києва розглянув позов з вимогою зняти Порошенка з виборчої гонки «нібито за порушення порядку ведення передвиборної агітації». Справу передали в Окружний адміністративний суд Києва. У партії розцінюють ситуацію як політичний тиск, а рішення Шостого Апеляційного адміністративного суду Києва збираються оскаржити у Верховному суді.
Вибори-2019
21 липня українці достроково обиратимуть нову Верховну Раду. Частину депутатів – за партійними списками, частину – мажоритарниками в округах. Та чимало прізвищ осіб серед кандидатів вже є добре знайомими виборцям. Дехто з них має сумнівну чи суперечливу репутацію. І серед тих, хто ймовірно отримає депутатський мандат і своє крісло на Грушевського, 5 – є фігуранти розслідувань «Схем». Хто вони та в яких розслідуваннях фігурували, читайте за посиланням.
Дострокові вибори до Верховної Ради 2019 року кардинально відрізняються від попередніх виборчих кампаній. Передовсім – тим, що претендентам на парламентські крісла критично бракує часу на «розкрутку». Але попри це чотири партії з шістки лідерів, які наразі долають прохідний бар’єр 5% – політичні новачки. Які, проте можуть певною мірою спиратися на адмінресурс і на лояльні всеукраїнські медіа. Причому конкурентна боротьба точиться і на умовно проукраїнському, і на умовно проросійському електоральному полі, визнають аналітики. Через це, на їхню думку, змінюються як способи «достукатися до виборця», так і структура фінансування й витрат політичних сил. Більше про це тут.
Європарламент закликав Росію звільнити українських політв’язнів
Європейський парламент значною кількістю голосів ухвалив резолюцію, якою закликав Росію повернути українських політв’язнів, яких «незаконно і свавільно» утримують за ґратами в самій Росії і в окупованих нею українських Криму й частині Донбасу. Європарламентарі також привітали продовження санкцій ЄС щодо Росії й закликали Європейський союз розробити нову стратегію відносин із Росією. Резолюцію, що є політичною заявою і не обов’язкова до виконання, в тому числі й органами Євросоюзу, підтримали 458 євродепутатів із 627 присутніх – майже три чверті; проти були 80 і 89 утрималися. Як відбувалося засідання та що означає ця резолюція для України, читайте за лінком.
Підтримуйте своїх!
Ваше Радіо Свобода Daily
Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
