Вирок українському військовому Віталію Марківу вважають неочікуваним і дуже суворим як сторона захисту, так і обвинувачення. 12 липня суд присяжних міста Павії засудив солдата до 24 років позбавлення волі за обвинуваченням у причетності до убивства італійського фоторепортера. Провідний адвокат нацгвардійця назвав вердикт політичним і таким, що викликає зневіру до італійської Феміди. Захист повідомив про наміри оскаржувати рішення в апеляційному суді Мілана.
Шок. Заціпеніння. Здивування. Розчарування. Присутнім у залі не віриться у те, що почули з уст Анни Марії Ґатто, голови суду міста Павії. Короткі й одночасно затяжні хвилини мовчання. Серед української громади хтось ще молиться, хтось починає плакати. Прихильники родини загиблого холодним поглядом міряють щойно засудженого. А він – 29-річний Віталій Марків,старший сержант Нацгвардії України – стоїть і завмер.
До нього наблизилися карабінери, видно, що пробують з’ясувати, як почувається. Він же – непорушний. Потім опустився на стілець, голову в руки – і мовчить. За мить у супроводі охоронців засудженого українця в наручниках виводять, а він звертає цілеспрямований погляд у зал і голосно вигукує: «Слава Україні!». Близько сотні присутніх українців відповідають ще голосніше: «Героям слава!».
Віталій мені сказав: «Мамо, не переживай, ми прорвемося! Це не кінець, продовжуємо боротьбуОксана Макчимчук
Покликали матір поспілкуватися із сином. Згодом, стримуючи сльози, у розмові із кореспондентом Радіо Свобода Оксана Макчимчук розповіла: «Віталій мені сказав: «Мамо, не переживай, ми прорвемося! Це не кінець, продовжуємо боротьбу». Вона додала і від себе: «Правосуддя міста Павії показало своє обличчя, що місцеві судді не здатні розібратися, де – правда, а де – брехня. Їм потрібна була неправда, щоб засудити невинного. Але ми йдемо до кінця».
У Києві вимагали звільнити нацгвардійця Віталія Марківа – фото
«За межами здорового глузду»
Представники української діаспори з різних міст Італії, залишивши приміщення, не розходилися: обговорювали почуте і втішали матір, на їхню думку, невинно засудженого солдата. Потім громада згуртувалася і вголос скандувала: «Свобода! Свобода! Свобода!». Між собою люди обмінювалися гострими критичними відгуками на адресу присяжних Павії і систему місцевого правосуддя. Вони були майже одностайними у тому, «що Італія засудила не лише Марківа – Італія засудила Україну».
Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький, який особисто відстежував усі 17 засідань процесу, не стримував розчарування і на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» написав: «Рішення суду присяжних Павії виходить за межі здорового глузду. Ніхто не свідчив (на суді), що він (Марків) особисто стріляв, що він бачив цю групу (журналістів), що він повідомляв координати! По суті, Марківа засудили на основі видуманої «статті» Іларії Морані в газеті Corriere della Sera про «капітана», який «координував оборону міста». Абсурд!».
Посол України в Італії Євген Перелигін стояв поміж громади і не міг знайти слів для коментарів. Згодом, після «першого шоку», він написав у мережі «Фейсбук», що рішення суду зруйнувало у нього особисто всю ту уяву, яку він мав про європейське правосуддя після семи років роботи у Страсбурзі – європейській столиці верховенства права і прав людини. «Один тільки факт: павійські прокурори відмовились виїхати на місце так званого злочину, хоча сьогодні це мирна територія біля гори Карачун (біля Слов’янська), і використовували малюнки (!!!) та фотографії, щоб сформулювати обвинувачення», – зауважив дипломат Перелигін.
Політичний вирок?
Радіо Свобода, відстежуючи резонансну справу і перебіг самого процесу, що тривав рік, докладно повідомляло про аргументи сторін обвинувачення та захисту українського військового, який має друге італійське громадянство. Власне, цей факт і дозволив Італії притягти Віталія Марківа до кримінальної відповідальності як свого громадянина. Адвокат українця Раффаеле Делла Валле у розмові з Радіо Свобода висловив думку, що якби на місці Віталія опинився солдат американського чи російського походження, він був би виправданим або справа взагалі не дійшла б до суду. На переконання захисника, вердикт має політичний характер. Адвокат дав зрозуміти, що це наслідок серйозних проблем місцевої Феміди, і не виключив навіть впливу чинного російського президента на Італію.
Не виявлено жодного доказу вини солдата. Я більше не вірю у правосуддя, та я продовжую мою боротьбуРаффаеле Делла Валле
«Не виявлено жодного доказу вини солдата. Рішення суду присяжних Павії викликає зневіру до італійського правосуддя. Так, буде оскарження в апеляційному суді, але які судді трапляться там: залежні чи незалежні? Я більше не вірю у правосуддя, та я продовжую мою боротьбу. Я боюся такого правосуддя, що ухвалює такі рішення, як за часів Середньовіччя. Це велике розчарування», – коментував для Радіо Свобода Раффаеле Делла Валле, відомий правник із 56-річним досвідом роботи. «Марківа засудили як останнього жорстокого злочинця», – невдоволено додав захисник.
Прокурор і цивільні позивачі
Прикметно, що й для головного обвинувача Андреа Дзанончеллі вердикт став несподіванкою. Адже під час обвинувальної промови він просив суддів взяти до уваги пом’якшувальні обставини (позитивна поведінка підсудного під час процесу, відсутність попередніх судимостей) і дати підсудному не найвищу міру покарання 24 роки, а зменшити термін до 17 років неволі.
Відповідно до аргументів прокурора, старший сержант Нацгвардії України Віталій Марків не вчиняв убивства, але солдат інформував керівництво Нацгвардії про рух цивільних осіб біля фабрики Zeus Ceramica, а ті, зі свого боку, контактували з вояками ЗСУ, які з мінометів відкрили вогонь по групі іноземних журналістів. Віталій Марків, перебуваючи на бойовій позиції на горі Карачун, у силу своїх службових обов’язків не міг не знати, по кому буде спрямований вогонь атаки, переконував суддів головний обвинувач.
Такий вирок не подобається нікому. Я також зацікавлений прочитати мотивацію суддів, бо вони зайняли дуже сувору позиціюАндреа Дзанончеллі
Після оголошення вироку, спілкуючись з українськими журналістами, прокурор Дзанончеллі сказав: «Такий вирок не подобається нікому. Я також зацікавлений прочитати мотивацію суддів, бо вони зайняли дуже сувору позицію, занадто сувору. Певно, наші докази стали переконливішими, ніж ми сподівалися. Суд, по суті, визнав, що Віталій Марків відіграв вирішальну роль у події того дня (24 травня 2014 року) щодо інформування про місце розташування цих людей (групи журналістів)».
Батьки загиблого на Донбасі фоторепортера Андреа Роккеллі, як і раніше, відмовилися спілкуватися з українськими журналістами. На мікрофон італійським медіа вони сказали, що «не можуть радіти такому рішенню, але визнають плідну роботу прокуратури Павії та вважають вердикт стимулом для інших журналістів не боятися працювати за будь-яких обставин».
Цивільні позивачі проти держави України – журналістські асоціації – сприйняли рішення як «свято італійської журналістики». Таке рішення стало важливим для всіх репортерів, які ризикують життям, виконуючи професійний обов’язок, говорили медійники. «Вирок підтвердив, що інформація – це сила. Це підтвердження того, що Італія захищає тих, хто працює на інформаційній ниві сьогодні і хто хоче бути поінформованим. В Італії це є конституційним правом громадянина. Це важливе визнання нашого права (надавати інформацію та бути поінформованим)», – сказав Паоло Перуккіні, очільник обласної Спілки журналістів Ломбарії.
Початок другого етапу боротьби
Чекаємо письмового тексту рішення суду, і уряд України підготує свою позицію. Я впевнений, що буде апеляціяЄвген Перелигін
Чому суд присяжних Павії наважився на таку високу міру покарання за відсутності прямих доказів вини? Наразі ніхто не спроможний дати однозначної відповіді, окрім здогадок та особистих міркувань. Суддя зачитала лише вирок. Мотивацію рішення суду сторони мають отримати протягом наступних трьох місяців. Потім передбачений юридичний термін півтора місяці для підготовки письмового оскарження рішення і його подачі до апеляційного суду. Адвокати захисту заявили про твердий намір оскаржувати рішення Павії.
Щодо дій української сторони, посол Євген Перелигін сказав для преси: «Чекаємо письмового тексту рішення суду, і уряд України підготує свою позицію. Я впевнений, що буде апеляція».
За прогнозами захисників Віталія Марківа, новини з апеляційного суду Мілана можна буде очікувати на початку наступного року. Отож, оголошений вердикт – не остаточний, це рішення першої із трьох судових інстанцій в Італії. На черзі початок боротьби за визнання правди у другій інстанції – апеляційному суді. Тим часом засуджений солдат Національної гвардії України, арештований у Болоньї два роки тому, залишається у міланській в’язниці суворого режиму. Чимало українців-спостерігачів процесу не перестають апелювати до обох держав: «Італіє, за що й чому так жорстоко?», «Україно, чи ти доклала усіх зусиль, щоб не допустити арешту і ув’язнення свого солдата за кордоном?».
