Якщо в цілому оцінювати перший візит Зеленського до Брюселя, то насамперед він має символічний характер, зазначає газета «День». Звичайно, має значення, куди здійснюється перша поїздка, однак важливішим є те, з чим їхати й про що говорити. І тут постає головне питання – чи може Володимир Зеленський і його команда запропонувати новий імпульс на європейському напрямку, підняти нову планку, тим паче, коли Росія веде наступальну політику (наприклад, у ПАРЕ вже близькі до ухвалення рішення, яке фактично скасує санкції та поверне російську делегацію в організацію)? І навпаки, чого слід очікувати від Євросоюзу, адже за результатами виборів до Європарламенту, керівництво ЄС буде змінено вже восени? На думку експерта газети, народного депутата Оксани Юринець, якщо новообраний президент і його команда працюватимуть якісно, вони можуть із усього того, що вирощували, поливали, доглядали, зібрати всі ягідки. Бо парламентом, попереднім президентом і урядом зроблено дуже багато роботи. Інший експерт видання, голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко не бачить причин зміни політики України щодо ЄС і НАТО. Україна – на межі виживання – і з точки зору необхідності залучення ресурсів для розвитку і для гарантування своєї безпеки та територіальної цілісності. Цим обумовлюється необхідність мати тісні відносини з ЄС і НАТО, тобто це питання виживання України. Тому навряд чи тут можливі взагалі якісь зміни, вважає експерт.
Конфлікт, що виник між новим президентом України Володимиром Зеленським і Верховною Радою, – це набагато тривожніший знак, ніж може здатися, переконаний дописувач газети «День». Навіть перевибори Верховної Ради не стануть остаточним розв’язанням проблеми – як і формування нового Кабінету міністрів. Протистояння збережеться: переважна більшість суспільства бажає змін, але їх не бажає впливова меншість. Тут залишається не дуже великий простір для компромісу. Дописувач газети Ілля Федосеєв вважає найбільш ймовірним два варіанти. Можливо, олігархічна верхівка України зможе укласти із Зеленським і його оточенням домовленість приблизно на таких умовах: ми йдемо з політики і не претендуємо на владу і вплив, – а натомість ви залишаєте нас на свободі і при капіталах. Плюси такого варіанту всім очевидні. Головний же мінус у тому, що за такого компромісу жодна сторона не отримує бажаного. Олігархи і пов’язані з ними політики навряд чи будуть задоволені своїм усуненням від державних справ. Зеленському ж загрожує гірше, що може отримати політик у такій ситуації: влада без грошей. Дуже скоро президент виявиться винним вже тим, що всім хочеться їсти – а їсти нічого. Докладніше йдеться в статті «Тривожний знак», або Як пройти між Сціллою революційного терору і Харібдою контрреволюції?»
«Кремль розробив три сценарії повернення України». У статті під таким заголовком дописувач тижневика «Країна» публіцист Олег Романчук перераховує їх. Перший сценарій – реванш проросійських сил на виборах. Другий – внутрішня дестабілізація. Так званий контрольований хаос, щоб змусити Україну прийняти умови Кремля. Третій – військова операція. Деякі з цих сценаріїв вже починають втілюватись. Йдеться про можливість референдуму або ж опитування про досягнення мирних домовленостей із Росією. Мовляв, мусимо шукати компроміс. Навіть такі опитування можуть бути небезпечні для Української держави, наголошує дописувач. Бо ними легко маніпулювати. Надто – коли йдеться про малоосвічене й недосвідчене в політичному сенсі українське суспільство. Тож автор погоджується із головою Верховної Ради, який вважає, що новий президент і його команда шукають шляхів капітуляції перед країною-агресором.
