(Рубрика «Точка зору»)
Брюссель – Я не бачив такого явного вираження журби в колах Європейського союзу від ранку після референдуму щодо «Брекзиту» в 2016 році. Тоді я бачив сльози на очах євродепутатів, які переварювали факт того, що вперше країна-член ЄС вирішила вийди з Євросоюзу. Сьогодні, черед день після пожежі в Соборі Паризької Богоматері, я зауважив емоції на обличчях в Брюсселі. Виглядало на те, ніби ще один друг щойно нас залишив.
Президент Європарламенту Антоніо Тайяні встав, відкриваючи сесію в Страсбурзі вівторкового ранку. Він був приголомшений, коли сказав, що «ми глибоко поранені тим, що сталося учора в Парижі, і ця рана довго заживатиме».
Париж став свідком кількох жахливих подій останніми роками, включно з терористичними нападами – як то напад на редакцію журналу Charlie Hebdo, культовий музичний клуб Bataclan і національний стадіон «Стад-де-Франс». Єлисейські поля, а також численні кафе також були мішенями, а саме вони є важливими для вуличної культури французької столиці. А Тріумфальна арка зазнала ушкодження під час протестів «жовтих жилетів», які потрясли Париж протягом багатьох вихідних останнім часом.
І все ж я маю відчуття, що картина полум’я, яке знищувало Нотр-Дам, заділо за щось дуже живе. Можливо, Ейфелева вежа є символом «Міста вогнів», але готичний собор стоїть якраз в самісінькому серці Парижа. Протягом своєї 800-річної історії він все бачив: всі революції та війни, які писали історію європейського континенту. І він вистояв більш-менш цілісним! До вчорашнього дня…
На сьогоднішній сесії Європарламенту в Страсбурзі були присутні ще два президенти європейських інституцій: голова Європейської ради Дональд Туск та керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. За збігом обставин, вони якраз мали доповісти європарламентарям про саміт ЄС щодо «Брекзиту», який відбувся минулого тижня. Але обидва почали свої промови словами про Собор Паризької Богоматері.
Це має стосунок до того, що означає бути європейцем, і ту провідну роль, яку відіграє Франція у тому, що ми називаємо «європейською ідентичністю»
І те, що вони обидва сказали, показує, чому паризька пожежа є також значимою для багатьох, особливо в Європейському союзі. Бо це пов’язано з символізмом. І – якщо конкретніше – це має стосунок до того, що означає бути європейцем, і ту провідну роль, яку відіграє Франція в тому, що ми називаємо «європейською ідентичністю».
Туск зауважив, що пожежа «ще раз нагадала нам, що ми пов’язані чимось більш важливим і більш глибшим аніж договори. Сьогодні ми краще розуміємо суть того, що є спільним, ми знаємо скільки ми можемо втратити. І що ми хочемо це захищати – разом».
Вигляд шпилю собору, який падав у вогні, був шокуючим нагадуванням того, якої хиткою все ж є будівля самого ЄС
Європа, яка часом живе від кризи до кризи в останнє десятиліття, і де націоналісти та популісти, як очікується, покажуть непогані результати на травлених виборах до Європарламенту, заклики до того, що об’єднує ЄС, будуть наростати з наближенням виборів, призначених на кінець травня. І все ж вигляд шпилю собору, який падав у вогні, був шокуючим нагадуванням того, якої хиткою все ж є будівля самого Євросоюзу.
І саме Юнкер в своїй промові згадав як взаємопов’язані Франція та Європа: «В усіх наших життях, Париж не є і не може бути нейтральним місцем. Це є місто, в якому ми знову хочемо закохуватись».
Париж є де-факто столицею Європи. Брюссель хоча і є адміністративним центром ЄС, але Брюссель є столицею саме інституцій, а не континенту
Париж є де-факто столицею Європи. Брюссель хоча і є адміністративним центром ЄС і саме в ньому розташовані європейські інституції, але Брюссель є столицею саме інституцій, а не континенту. Стамбул та Москва більші за Париж, але вони далеко від центру Європи. Лондон належить світові більше, аніж Європі. Відень колись претендував на цю роль, але нині він є занадто провінційним. Рим та Афіни є місцями народження європейської думки та філософії, але вони є занадто античними і надто південними. Берлін, можливо, є майбутнім Європи, але він все ж занадто німецький і, донедавна, був розділеним.
Коли сьогодні Паризька Богоматір страждає, з нею страждає і цілий континент
Сучасна ідея об’єднаної Європи є ідеєю французькою, і від часу її народження Франція була в її епіцентрі. Можливо, англійська мова є мовою спілкування в ЄС сьогодні, але інституції ЄС є багато в чому все ще французькими в своїй суті. Німеччина є економічним локомотивом ЄС, але Франція тримає карту. Франція є просто-напросто невід’ємною частиною ЄС і Париж є європейською діамантовою короною.
Ось чому, коли сьогодні Паризька Богоматір страждає, з нею страждає і цілий континент.
Рікард Юзвяк – кореспондент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Брюсселі
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
