Доступність посилання

ТОП новини

Проект Меморіалу Героїв Небесної сотні: територія пам’яті стала зоною дискусії


Алея Героїв Небесної сотні, вшанування пам’яті героїв Небесної сотні. 18 лютого 2018 р.
Алея Героїв Небесної сотні, вшанування пам’яті героїв Небесної сотні. 18 лютого 2018 р.

Цього року у середмісті Києва, де відбувались протистояння під час Революції гідності, має розпочатись будівництво Меморіалу Героїв Небесної сотні – Національного музею Революції гідності. Цьому передували, серед іншого, публічні обговорення проектів меморіалу, слідчі дії Генпрокуратури, – а нині триває конфлікт проти схваленого проекту, який висловили білш як 20 родин Героїв Небесної сотні та архітектори. Громадська організація «Родини Героїв Небесної сотні» заявляє, що це приватна точка зору кількох родин; музейники ж вважають, що протест загрожує побудові меморіалу, що у майбутньому може призвести до «відсутності будь-якого меморіалу взагалі».

Родини Героїв Небесної сотні, серед яких мати Олександра Плеханова і брат та сестра Богдана Сольчаника, і низка активістів звернулись до представників влади і громадськості з вимогою змінити проект побудови Меморіалу Небесній сотні у Києві. Автори листа (26 родин Героїв Небесної Сотні і низка громадських об’єднань) заявили, що у разі реалізації проекту-переможця конкурсу на найкращий Меморіал Небесній сотні буде зруйновано історичний ландшафт, «місце найкривавішого злочину новітньої української історії".

Місце, де має бути збудований Меморіал Героїв Небесної сотні. Київ, 20 листопада 2017 року
Місце, де має бути збудований Меморіал Героїв Небесної сотні. Київ, 20 листопада 2017 року

Автори звернення також зауважують, що будівництво меморіалу відповідно до схваленого проекту небезпечне для проведення слідчих дій, які проводять у місцях масових розстрілів 18–20 лютого 2014 року.

Немає дерев – і подальша робота слідчих не має сенсу
Віра Гой

«53 дерева зрубають, а 58 – пересадять, щоб посадити більш як сто 25-річних нідерландських лип (по 90 тисяч гривень за кожну), які мають стати частиною Меморіалу. А тепер – практична корисна інформація: для проведення слідчого експерименту здійснюється прив’язка до місцевості – не лише ландшафту, а й статичних об’єктів на ньому: дерев, стовпів, сіті-лайтів тощо. Крім того, що ці статичні об’єкти можуть бути перешкодою для траси кулі, яка може пройти наскрізь, застрягнути чи зрикошетити від них, вони можуть обмежувати сектори обстрілу, звужуючи їх. Отже, немає дерева – сектор стає ширшим, – і збільшується похибка. Немає дерев – і подальша робота слідчих не має сенсу», – зазначає одна з ініціаторів звернення Віра Гой, сестра Героя Небесної сотні Богдана Сольчаника.

Раніше в інтерв’ю для Радіо Свобода начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк висловив думку, що до закінчення судового розгляду «справи Майдану» «ландшафт» на Алеї Героїв Небесної сотні не варто змінювати.

Степан Сольчаник вимагає від представників Музею Майдану надати йому низку документів, серед них – пам’яткоохоронний паспорт об’єкту (майбутнього меморіалу), затверджені Київською міською держадміністрацією і Національною спілкою архітекторів письмові умови конкурсу на найкращий Меморіал Героям Небесної сотні, протоколи громадських слухань щодо обговорення проекту Меморіалу тощо.

«Конкурс на побудову меморіалу відбувся з дотриманням усіх процедур» – В’ятрович

Відповідь представників музею Майдану не забарилась: вони наголошують, що після оголошення конкурсу проектів побудови Меморіалу – Музею Майдану, який передбачає реконструкцію Алеї Героїв Небесної сотні, інформація була доступною для обговорення, сама процедура конкурсу та оголошення результатів відбувались відкрито й прозоро.

Представники майбутнього музею наголошують, що перебіг реалізації проекту – від початку конкурсних процедур і донині – доступний на офіційних сторінках організатора і замовника конкурсу, а також на сайті Музею, інформацію щодо конкурсу і його результати поширювали через ЗМІ та у соціальних мережах, цю ж інформацію адресно пересилали родинам загиблих майданівців.

Символічний напис на місці, де має бути збудований Меморіал Героїв небесної сотні. Київ, 20 листопада 2017 року
Символічний напис на місці, де має бути збудований Меморіал Героїв небесної сотні. Київ, 20 листопада 2017 року

​Як повідомив Радіо Свобода директор Меморіалу героїв Небесної сотні Ігор Пошивайло, на сьогодні зроблено все, що необхідно для реалізації проекту: виготовлено проектно-кошторисну документацію, надано результати необхідних експертиз, отримано потрібні погодження, виділено кошти, відібрано генпідрядника будівництва і проведено підготовчі роботи. Будувати меморіал можна відразу після закінчення усіх слідчих дій.

Голова громадської організації «Родина Героїв Небесної сотні» Володимир Бондарчук у коментарі для Радіо Свобода підтвердив, що рідні загиблих учасників Революції гідності не лише отримували інформацію щодо перебігу конкурсу, але й мали змогу висловлювати свої побажання. За словами Бондарчука, нинішній конфлікт може призвести до того, що там, де гинули майданівці, меморіалу взагалі не буде.

Імовірні наступні конкурси і проекти теж матимуть своїх супротивників
Володимир Бондарчук

«Розумієте, виходить, що імовірні наступні конкурси і проекти теж матимуть своїх супротивників, які також претендуватимуть на категоричність своїх позицій. До того ж доведеться з початку проводити всю процедуру, яка включає ухвалення Верховною Радою України чергового бюджетного закону, розпорядження уряду, розробки і запуску нової процедури конкурсу тощо», – наголосив Бондарчук.

Керівник Українського інституту національної пам’яті, учасник Революції гідності Володимир В’ятрович у коментарі щодо ситуації, що склалась із проектом меморіалу, наголосив: міжнародний конкурс на побудову Меморіального комплексу Героїв Небесної сотні відбувся «з дотриманням усіх процедур», на реалізацію проекту виділено бюджетні кошти, а отже, після проходження усіх «кіл пекла» не лишається іншого шляху, як реалізувати проект. Інакше – «не буде жодного меморіалу». «І, здається, для декого саме це і є метою», – зазначає В’ятрович.

Слідчі дії не завершені - сестра Богдана Сольчаника

Коли цей матеріал був опублікований, Віра Гой роз’яснила, яким частина родин героїв Небесної сотні бачать майбутній меморіал: за її словами, родини не проти побудови меморіалу, - вони проти його побудови на Алеї Героїв Небесної сотні, «історичній пам’ятці та місці пам’яті». «Щонайменше, дивно, чому під меморіал запропонували це (і єдине) місце. Але ми ніколи не були проти меморіалу як такого!», - наголошує Гой.

Вона також зазначила, що слідчі дії щодо подій 18-20 лютого 2014 року на алеї не завершені, тим часом як «музейники кажуть, що слідство майже завершене».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG