На них дивляться, як на прокажених. Але якщо дати таким людям шанс, вони знову зможуть жити нормально і соціалізуватися. Так у Празі вже 7 років працює соціальний проект «Прагулік», який залучає безпритульних до різної роботи – зокрема, й до проведення екскурсій.
Прага – одна з найпопулярніших туристичних столиць Європи. За 2018 рік місто, згідно з даними чеського управління статистики, відвідали понад 20 мільйонів туристів. Чимало з них замовляють класичні прогулянки столицею Чехії, які охоплюють центр міста та найбільші пам’ятки архітектури. Однак Радіо Свобода вдалося знайти проект, де обіцяють унікальний досвід, адже тури проводять люди, які живуть чи жили на вулиці.
Спершу заходимо на сайт проекту та обираємо гіда. У кожного різна історія, різний день та час проведення туру. Домовляємось про зустріч подалі від центру Праги. «Добрий день!», – він сором’язливо підходить, вітається й одягає на себе бейджик зі своїм ім’ям. Їржі в окулярах, сива борода, чистий одяг. Складно повірити, що всього рік тому цей чоловік жив на вулиці.
Чоловік веде групу до першої локації поблизу Вртбовського парку. Місце не дуже приємне.
«Підходьте-підходьте, заходьте всередину. Ось там один безхатько побудував собі курінь. Він там і помер. А оскільки ми товаришували, я почав там жити замість нього. Там було дуже добре. Жодних туристів», – розповідає Їржі.
Маршрут екскурсії – місця, де чоловік жебракував 12 років поспіль. Його розповідь приголомшує, адже вона не схожа на класичні історії безпритульних. Їржі має вищу освіту Чеського техуніверситету, у нього була своя невеличка фірма. Та потім, через стрес, почав випивати: «Мене майже не бувало вдома. Із сином бачився дуже рідко. Від дружини віддалився. Потім у мене стався нервовий зрив, і я почав пити. Згодом лишився без житла»
Чоловік намагався жити в гуртожитках, шукати підробітків – та марно. Усі гроші йшли на алкоголь. «Одного разу я залишився в парку. Почалася злива, і я сховався у гроті. Коли я був студентом, я водив туди дівчат. От я і почав жити в тому гроті. Там неподалік жили ще інші безхатьки, і ми якось знайшли спільну мову», – продовжує розповідати свою історію Їржі.
Так було і в дощ, і в мороз. Останні 5 років Їржі жив у печері. Розповідає: стороннім дістатися складно, та й вітер не задував. Життя на вулиці змушувало навчитись виживати: «Тут я ночував, а вдень залишав свої речі. Брав із собою лише спальний мішок. Тут спали ще інші люди. Пам’ятаю, якось нас тут було 8-10 людей»
Так тривало кілька років. Аж поки просто на вулиці до нього не підійшла одна дівчина і запропонувала роботу: «Я часто сидів біля Національного театру. Там я зустрів Терезу Юречкову, вона підійшла до мене і запитала, як мої справи. Через три тижні вона знову прийшла. А після цього ще. Вона шукала людей для роботи»
Тереза – засновниця проекту «Прагулік», який і організовує екскурсії. Ідея з’явилася ще 7 років тому. Колись студентський проект перетворився за ці роки на соціальний бізнес, який нині допомагає багатьом чеським безхатькам.
«Ми подумали, що можна залучити безхатьків, які краще за будь-якого гіда знають місто. Звісно, на початку було непросто. Адже така робота вимагає відповідальності, навичок спілкування з людьми. Попри це, нам вдалося зібрати групу відповідальних людей для перших екскурсій», – розповідає Тереза.
За словами Терези, на початку було багато проблем, вони, до слова, лишаються й досі. Вона розповіла історію про безхатченка, який працює у них на проекті. Дівчина випадково зустріла його в Празі і він розповів, що не зможе проводити більше ексурсій, бо його можуть кинути за ґрати.
Не дивлячись на це, «Прагулік» дуже швидко став популярним проектом. Ним зацікавились місцеві ЗМІ та навіть міжнародні режисери-документалісти. Відтак за 7 років існування «соціального бізнесу», як його називає засновниця, його послугами скористались понад 60 тисяч туристів і жителів Чехії. А перейняти ідею та досвід до Праги приїздило чимало охочих з усього світу.
Їржі приєднався до проекту не з самого початку, однак за той рік, що чоловік проводить екскурсії, його життя кардинально змінилося. Завдяки проектові Їржі спілкується з людьми і має шанс підзаробити грошей. За кожен із таких турів чоловік отримує фіксовану ставку у 350 крон, а це приблизно 400 гривень.
«Мої умови життя зараз значно покращилися. Зараз я тимчасово проживаю в будинку для біженців. Для того, щоб почати нове життя, було необхідно позбутися звички пити алкоголь. Такі проекти дуже допомагають», – розповідає Їржі.
«Прагулік», окрім зарплатні, може оплатити 3 місяці оренди соціального житла для свого гіда. На умовах позики – гроші доведеться повернути. «Ми працюємо не для того, аби вирішити всі їхні проблеми. Це завжди їхня відповідальність. Ми пропонуємо їм різні інструменти, аби вони могли допомогти собі самі», – розповідає засновниця «Прагуліка».
Ексукрсія з Їржі добігає кінця. Люди без остраху тиснуть чоловікові руку і дякують за тур: «Я задоволена, що пішла. Це був дуже цікавий досвід. Мене приємно здивувало, що така людина може знайти в собі сили повернутися до нормального життя. Гадаю, це не всім вдається».
