Відносини Білорусі та Росії з нового року стали однією з головних тем в українському інформаційному просторі. Тональність дискусій зачіпає практично весь спектр емоцій – від «Лукашенко здав Білорусь» до «Треба чекати наступу Росії з білоруської території».
Незважаючи на те, що в Україні транслюються два канали, «Білорусь 24» і білоруськомовний «Белсат», переважна більшість українців досі використовує для свого аналізу ситуації в Білорусі інформацію з російських джерел і дуже рідко – з білоруських чи польських медіа.
Саме цим кореспондентка Білоруської служби Радіо Свобода Алена Літвінава пояснює іноді досить категоричні оцінки, які ґрунтуються не завжди на правдивої інформації. Але те, що Росія не зупиниться на анексії частини території тільки України, – єдине, з чим погоджується більшість київський експертів, з якими вона спілкувалася.
Більше тисячі кілометрів українсько-білоруського кордону майже незахищені. Це може загрожувати нам інтервенцією з півночі на територію нашої країниІгор Гузь
Народний депутат України Ігор Гузь, який представляє в парламенті фракцію «Народний фронт» і є заступником голови комітету Верховної Ради у закордонних справах, закликав президента Петра Порошенка, уряд і Міністерство закордонних справ України терміново розробити нову стратегію відносин з Білоруссю. Він переконаний, що українська влада повинна відреагувати на виклики, пов’язані з новим етапом тиску Кремля на Білорусь і можливим її приєднанням до Росії.
«У будь-який момент ситуація може загостритися, в тому числі через зміщення Лукашенка або його ліквідацію, і може статися напад Кремля на сусідню державу. Більше тисячі кілометрів українсько-білоруського кордону, будемо говорити відверто, майже незахищені. Відповідно це може загрожувати нам інтервенцією з півночі на територію нашої країни. Чи є якісь дії уряду і Міністерства закордонних справ для попередження такої ситуації? На мій погляд, їх немає », – заявив Ігор Гузь в парламенті.
Перш за все депутат пропонує кадрами і фінансами посилити роботу українського посольства в Білорусі і активізувати співпрацю в таких сферах, як популяризація спільних сторінок національної історії (наприклад, таких історичних постатей, як Костянтин Острозький), проведення спільних з білоруськими журналістами тренінгів, щоб протистояти інформаційній війні Росії, а також збільшення присутності України в інформаційному просторі Білорусі.
Ми повинні працювати на випередження. Але цього не роблять зараз, не робили цього і під час воєнного стануІгор Гузь
Одночасно, за його словами, Україна повинна розробити дії на випадок анексії Білорусі Росією.
«У такому разі російські війська безперешкодно і дуже швидко можуть бути в Луцьку, Рівному, Житомирі та в Чернігові. Тому питання територіальної оборони, фортифікаційних споруд, моделювання мобілізації в першу чергу в цих областях мають бути розроблені, і ми повинні працювати на випередження. Але цього не роблять зараз, не робили цього і під час воєнного стану», – заявив Ігор Гузь.
Білорусь для Росії – як Австрія для Німеччини
Глава Асоціації політичних наук з Кропивницького Дмитро Сінченко порівнює становище сучасної Білорусі з Австрією в 30-ті роки минулого століття:
Залишилося тільки отримати підпис Лукашенка під угодою про «добровільне» приєднання його країни до Російської Федерації, або віддати команду на проведення операції заради остаточної окупації БілорусіДмитро Сінченко
«Москва вважає білорусів частиною російського етносу. Двома країнами так само керують авторитарні режими, вони так само мають спільний кордон, «спільну мову» (бо білоруська практично вийшла з ужитку), міф про спільну історію ...
Кремль так само, як і нацисти в Австрії, підтримував опозиційні рухи в Білорусі, Лукашенко, як і австрійський канцлер, успішно придушував. Путіну, як і Гітлеру, вдалося взяти під свій контроль білоруських силовиків і зв’язати свого колегу союзними договорами. Тепер залишилося тільки отримати підпис Лукашенка під угодою про «добровільне» приєднання його країни до Російської Федерації, або віддати команду на проведення операції заради остаточної окупації Білорусі».
За словами експерта, Білорусь є в ще гіршому зовнішньополітичному становищі, ніж тодішня Австрія, на відміну від якої, у Лукашенка немає гаранта-союзника у вигляді фашистської Італії. «А в тому, що гарантії ядерних держав по Будапештській меморандумі не працюють, Білорусь могла переконатися на прикладі України».
Єдиний шанс для Білорусі зберегти свою незалежність – воювати. Не дозволяти московському загарбникам здійснювати безперешкодно окупаціюДмитро Сінченко
«Єдиний шанс для Білорусі зберегти свою незалежність – воювати. Не дозволяти московському загарбникам здійснювати безперешкодно окупацію. З Лукашенком на чолі або без нього, офіційними збройними силами або народним рухом опору.
Білоруси повинні розуміти, що, незважаючи ні на що, вони все ж мають союзника – Україну. І наші збройні сили вже сьогодні повинні мати план захисту Білорусі – не тільки тому, що ми маємо набагато більше підстав вважати білорусів дійсно братнім народом, на відміну від росіян; не тільки тому, що у нас спільна історія; не тільки тому, що це – наш економічний партнер, а перш за все тому, що маємо 1084 кілометри загального кордону. Якщо не відстояти незалежність сусідньої країни, ці тисячі кілометрів можуть стати ще одним фронтом війни з Кремлем», – вважає Дмитро Сінченко.
«Білорусь не васал Росії»
Політолог Антон Фянько, якого пов’язують з Віктором Медведчуком, одним з лідерів створеного перед президентськими виборами в Україні опозиційного блоку «За життя», переконаний, що Білорусь не є сателітом Росії:
Європейські партнери України не продемонстрували ефективності в урегулюванні кризи на ДонбасіАнтон Фанько
«Білорусь – союзниця і партнер Росії. У їхніх стосунках іноді іскрить. Це абсолютно природні конфлікти, пов’язані з постачанням нафти, газу, з ціною на них, з позицією російських фінансово-промислових груп. Ці тертя іноді загострюються, потім ми спостерігаємо деескалацію, але сьогодні дійсно склалася дуже непроста ситуація, що вимагає миротворчих посередницьких зусиль.
Але в цій ситуації є не тільки білорусько-російський контекст, тому що досі, подобається нам це чи ні, але європейські партнери України не продемонстрували ефективності в урегулюванні кризи на Донбасі», – заявив Антон Фянько в ефірі телеканалу« 112 Україна».
Політолог також не виключив, що Віктор Медведчук, з яким нещодавно зустрічався Олександр Лукашенко, може виконувати функції посередника між Кремлем і Мінськом:
«Відносини між трьома східнослов’янськими країнами сьогодні вимагають серйозних переговорів і дуже серйозного діалогу. Безумовно, при всій важливості (мінської) тристоронньої контактної групи – це переговори по дуже вузькому порядку денному, а потрібен широкий діалог, в якому важлива роль повинна бути відведена ефективним медіаторам, посередникам; тим людям, які вже мають репутацію на миротворчій ниві».
Оригінал матеріалу Білоруської служби Радіо Свобода ви можете прочитати тут.
