Гість програми «Ваша Свобода»: Віктор Пинзеник, народний депутат, міністр фінансів і віце-прем'єр кількох урядів України
Олександр Лащенко: Міжнародне рейтингове агентство Moody’s підвищило суверенний рейтинг України в іноземній та національній валютах, повідомляла агенція «Інтерфакс Україна». Пане Пинзеник, на ваш погляд, наскільки значуща ця новина?
Україна уникла найстрашніших речей
– Я не скажу, що це дуже істотний прорив, але такий сигнал є позитивним. Це крок до того, що Україна колись може вийти на зовнішні ринки з кращими позиціями, а головне – з можливістю запозичувати за нижчими ставками.
Ситуація не є простою (в економіці України – ред.). Ми дуже вразливі з точки зору залежності від зовнішньої підтримки, зокрема з МВФ. Але країна пережила дуже непростий період. Україна уникла найстрашніших речей, які могли би бути в період особливо початку 2014–2015 років. Економічні проблеми були ще й обтяжені війною з боку Російської Федерації.
(Повна версія програми)
– 2018 рік, рік що минув – на ваш погляд, які були досягнення економічні для України, а які були втрати?
Економіка зростала, але є проблема темпів росту
– Економіка зростала. Цифра, яку озвучує НБУ, близька до істини – 3,4% ВВП за рік. За останніх три роки це найвищий показник. Є проблема масштабів або темпів росту. Найбільше турбує проблема якості росту. І надалі основним чинником росту, на жаль, є торгівля імпортними товарами.
Наприкінці року хороший внесок зробив аграрний сектор.
Програма МВФ починає реалізовуватися, що відкриває можливість доступу до зовнішніх ринків
Інфляція буде нижчою, ніж минулого року. Проте вищою, ніж закладалася у прогноз.
Програма МВФ починає реалізовуватися, що відкриває можливість доступу до зовнішніх ринків. Отримання коштів МВФ дозволяє мати прогнозовану ситуацію. Ми додатково отримали кошти ЄС у сумі півмільярда євро, Світовий банк дав гарантії, які дозволять залучити мільярд доларів, при чому набагато дешевше. Багато можу говорити докорів щодо МВФ, але те, що співпрацюємо з ним – це річ добра і позитивна.
Є виклики на внутрішньому ринку запозичень. Позичаються символічні суми, і ціна цих грошей є дуже високою. Інфляція 10% у річному вимірі, а ставки за позиками 18-19%. Ринок не здатен забезпечити той масштаб дефіциту і обслуговування боргів.
– Пане Пинзеник, президент Росії Володимир Путін наводить статистику щодо нібито зростання торгівлі між Україною та Росією. Це не дивна статистика?
Сегмент ЄС – це сегмент, де експорт України росте швидше, ніж імпорт
– Відбулися досить серйозні якісні зміни в структурі торгівлі. З російського боку бачимо не тільки військову агресію, а й економічну – з нами давно ведеться торговельна війна.
Чотири роки назад 30% торгівлі України припадало на країни СНД, у 2017 році – 20%. Країни Європи складали 36%, а зараз – 44%. Відбулося майже дзеркальне заміщення однієї позиції другою. Зараз сегмент ЄС – це сегмент, де експорт України росте швидше, ніж імпорт.
Але залишається сильна залежність щодо вугілля. 72% імпорту вугілля припадає на Росію
2018 року український експорт виріс на 16%, імпорт з ЄС виріс на 13%. Що стосується Російської Федерації, то експорт України впав на 7%, а імпорт з Росії зріс майже на 20%.
Немає залежності по газу, з нафтою і нафтопродуктами – дві третини отримуємо не з Російської Федерації. Але залишається дуже сильна залежність щодо вугілля. 72% імпорту вугілля припадає на Російську Федерацію. За прогнозами на минулий рік оцінка була 28-29 мільйонів тонн вугілля, які треба спожити на ТЕС.
– Пане Пинзеник, працездатні, активні українці часто їдуть шукати кращого життя за кордон. І це триває не один рік. Є дані, що заробітчани нібито переказують більше валюти в Україну, ніж вкладають ті ж МВФ, інші іноземні інвестори. Називають суму у 9 мільярдів доларів. Як ви вважаєте, це не так вже й погано чи це є ознака великої кризи для України?
Економічні проблеми, які обтяжені агресією з боку Російської Федерації – це унікальні можливості мобілізувати суспільство і робити правильні дії
– Цього року ця цифра буде більшою. НБУ називає 11,5 мільярдів, до 12 мільярдів доларів (загальна сума переказів від українських заробітчан – ред.).
Ці люди повернуться в Україну, тільки тут потрібно створити відповідні умови. Коли економіка отримає інвестиції і з’явиться попит на робочі місця, робочу силу – це буде хороший стимул для підвищення зарплат.
Нинішня ситуація – найкращий шанс для реформ. Економічні проблеми, які обтяжені агресією з боку Російської Федерації, – це унікальні можливості мобілізувати суспільство і робити правильні дії. Мусимо робити реформи.
Одне з ключових завдань країни – залучення інвестицій. На жаль, це не вдається. Інвестиції 10 років тому були від 25% до 30% ВВП. Зараз вони у два рази менші. Але тоді ми мали 6%, 7%, 8% і навіть більше відсотків темпів росту. Заохочення інвестицій потребує такої ключової цінності, як прогнозованість.
