Доступність посилання

Який вигляд повинна б мати мапа Донбасу за Мінськими угодами. Інфографіка

Українські військові на позиціях поблизу Новолуганського, Донецька область
Українські військові на позиціях поблизу Новолуганського, Донецька область

Нинішня фактична лінія зіткнення у зоні бойових дій на сході України наполовину не збігається з лінією зіткнення, визначеною Мінськими домовленостями, заявив на конференції в Києві представник України у Тристоронній контактній групі на Мінських переговорах Євген Марчук. Позаяк лінія зіткнення з часів «Мінська-2» не зазнала суттєвих змін, але все ж змінилася, Радіо Свобода показує, якою б мала бути мапа на Донбасі згідно з домовленостями і якою вона є нині. Куди рухаються українські військові й чи виконала Росія свої зобов’язання?

12 лютого 2015 року. Після переговорів «нормандської четвірки» у Мінську вирішують поновити домовленості про мирне врегулювання конфлікту на Донбасі.

Відтак сторонам, згідно з цими рішеннями, слід було припинити бойові дії, зупинитися на позиціях, згідно з домовленостями в Мінську від вересня 2014 року й відвести озброєння калібру, більшого від 100 міліметрів, від лінії зіткнення.

Лінія розмежування, згідно з Мінськими домовленостями
Лінія розмежування, згідно з Мінськими домовленостями

Але на Донбасі тривали бойові дії. Біля міста Дебальцева, де сконцентрувалося чисельне угруповання російських гібридних сил, відбувалися штурмові дії. Українські військові в умовах практичного оточення були змушені відійти. В результаті Україна втратила контроль над понад півтора тисячами квадратних кілометрів територій.

Відтоді лінія зіткнення не сильно змінювалася. Та українські сили використовують так званий «повзучий наступ».

2016 рік. Українські силовики повністю звільняють село Широкине, що на Приазов’ї, де протягом 2015 року активно точилися бойові дії. Також у 2016 році ЗСУ просунулися вглиб захоплених російськими гібридними силами територій на декілька кілометрів у районі Світлодарської дуги.

2017 рік. Батальйон «Донбас-Україна» заходить у населений пункт Новолуганське, що на Донеччині й північно-східніше від Горлівки. Того ж року звільняють сусідні населені пункти, Травневе і Гладосове, й підходять максимально близько до окупованої Горлівки.

На початку 2018 року на Луганщині українські сили просуваються в районі Золотого і Попасної. Бійці гірсько-штурмової бригади здобули контроль над двома селами: Катеринівка та Новоолександрівка. Навесні українські сили заходять у село Південне впритул до окупованої Горлівки. Тим часом на Донецькому напрямку десантники перегруповуються й займають вигідні позиції, де під контроль повністю потрапляє Верхньоторецьке. З останнього українські сили в рамках проведення операції Об’єднаних сил беруть під контроль декілька вулиць у Золотому-4 (в напрямку Золоте-5).

Лінія розмежування за станом на сьогодні
Лінія розмежування за станом на сьогодні

Протягом останніх років українські сили покращують вогневі позиції за рахунок так званої «сірої зони» й наближаються до контрольованої російськими гібридними силами частини території Донбасу. Так, тактичні дії відбуваються на Світлодарській дузі, під Авдіївкою, поблизу окупованого Докучаєвська та на Приазов’ї.

«Зустрічатися в «нормандському форматі» в цей час у перебігу передвиборної кампанії, яка відбувається в Україні, більш-менш безглуздо, тому що взагалі дотепер сьогоднішня українська влада не виявила бажання виконувати Мінські угоди, вони ж нічого не роблять для імплементації цих домовленостей, нічого не відбувається», – сказав президент Росії Володимир Путін у Сінгапурі.

Тим часом Дебальцеве, як і Докучаєвськ, – досі непідконтрольні Києву, хоча, згідно з Мінськими домовленостями, вони мають перебувати під контролем Збройних сил України.

  • Зображення 16x9

    Мар'ян Кушнір

    Мар’ян Кушнір працює на Радіо Свобода із 2015 року, висвітлює події російсько-української війни як фронтовий кореспондент. У березні 2022 року отримав контузію під час зйомок штурмових дій у ході відбиття російського наступу на Київщині. Протягом усіх років війни, спочатку гібридної, а потім і повномасштабної, він документує бойові дії на всіх гарячих напрямках – на Київщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжі, Херсонщині. Кушнір є лауреатом журналістської премії «Честь професії» за 2022 і 2024 роки. Його матеріал «Бій на Київщині: Українські військові пішли у контрнаступ» переміг у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події», а згодом журі відзначило репортаж «ЗСУ пішли в контратаку під Бахмутом: перші кадри з поля бою». У 2023 році Мар'ян Кушнір отримав спеціальну відзнаку від Bucha Journalism Conference за «непохитність відданості принципам і цінностям журналістської професії та винятковій мужності під час російсько-української війни».

  • Зображення 16x9

    Наталія Петрук

    Більдредактор. Закінчила Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. На Радіо Свобода працюю з 2017 року. 
     

XS
SM
MD
LG