Хто має розпоряджатися активами, заарештованими у «корупційних» справах: Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) чи державні підприємства? У справі екс-міністра доходів та зборів в уряді часів президента Януковича Олександра Клименка позиції АРМА і Головної військової прокуратури щодо цього розділилися. Більше того: нерухомість, корпоративні права та автомобілі екс-міністра-втікача прокуратура передала АРМА, а тисячу напіввагонів, заарештованих у цій же справі, – «Укрзалізниці». Причина такого рішення – дефіцит вагонів в Україні та наявність в «Укрзалізниці» необхідних ресурсів для їхнього зберігання й використання. Про це йдеться в рішенні Печерського суду, подробиці якого з невідомих причин засекретили.
Через таке рішення щодо «напіввагонів Клименка» державний бюджет, імовірно, втратив без перебільшення «вагон» грошей, з’ясувало Радіо Свобода.
Олександр Клименко. До 2014 року – голова Міністерства доходів та зборів, респектабельний український посадовець, який входив у топ-10 найвпливовіших людей в Україні. І водночас – член неформального фінансово-політичного об’єднання, відомого як «Сім’я Януковича».
«Вагон» корупції
Через Клименка та його відомство проходили майже всі кошти, з дохідної частини державного бюджету, стверджують активісти, експерти та розслідувачі, які вивчали діяльність «Сім’ї» Віктора Януковича після втечі екс-президента під час Революції гідності.
На думку дослідників його майна та прокурорів, чимало цих коштів «осіло» в Клименка. Втікаючи, він залишив в Україні елітні автівки, дорогу нерухомість, частку в деяких компаніях та тисячу напіввагонів (один з найуживаніших типів вагонів, який має чотири вісі та може перевозити 64-69 тонн вантажів – ред.).
«Вагон» непорозуміння
У травні 2017 року в Україні прокотилася хвиля обшуків та арештів майна. Найгучніша з цих подій – «маски-шоу» в київському торговельно-розважальному центрі «Гулівер», який, на думку прокурорів, частково належить Клименкові. Фабула справи – розкрадання 12 мільярдів доларів, яке інкримінують Олександру Клименкові за той період, коли він очолював «найдохідніше» відомство України.
Загалом у ті дні обшукали понад 400 адрес у 15 українських областях, заарештували майна на суму 888 мільйонів гривень, повідомили на спільному брифінгу головний військовий прокурор України Анатолій Матіос та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. За їхніми словами, йдеться про майно компанії «Юнісон груп», яка належить Клименкові, та майно пов’язаних з нею фірм.
Пізніше, 4 серпня 2017 року, Анатолій Матіос відзвітував медіа, що прокуратура передала «Укрзалізниці» одну тисячу напіввагонів, власність компаній Олександра Клименка. За словами головного військового прокурора, таке рішення ухвалив Печерський районний суд Києва за поданням військової прокуратури.
За словами Матіоса, державні кошти, викрадені у 2011–2013 роках з податкових майданчиків, легалізували Клименко та його адвокати, а також працівники деяких європейських банків, зокрема у Ліхтенштейні.
«З 2011-го по січень 2014 року вкрадені в держави кошти офшорні компанії Клименка перерахували на рахунки групи компаній «Юнісон груп» – материнської компанії сім’ї Клименка – його, брата Антона та їхнього батька», – зазначив Матіос.
Ця компанія, стверджує прокурор, придбала на незаконно привласнені кошти 78 елітних квартир у Києві, Одесі та Донецьку, 28 офісних приміщень, 5 будинків, 41 паркомісце, 11 земельних ділянок, зокрема у привабливих районах Києва і області, 23 елітних автомобілі, 3 поверхи ТРЦ «Гулівер» і одну тисячу залізничних вагонів. Матіос наголосив, що цей рухомий склад приносив Клименкові 500 тисяч доларів на місяць, і з цих коштів він фінансував, зокрема, медіахолдинг «Вести».
Вагони в Україні є дуже прибутковим активом, а попит на їхню оренду перевищує пропозицію, стверджують експерти, опитані Радіо Свобода. Так, добова оренда одного напіввагона коштує тисячу гривень, однак навіть за таку вартість замовник не отримує вагон одразу, він чекатиме його місяцями, повідомляють джерела Радіо Свобода у компаніях, які перевозять свої товари залізницею. Схожу інформацію про попит і вартість вагонів надали Радіо Свобода в Нацагентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).
Що зараз з майном Клименка, в якому воно стані, чи приносить прибуток державі, чи, навпаки, генерує збитки? Більшість заарештованого майна Радіо Свобода вдалося розшукати в АРМА: нерухомість, корпоративні права та інші цінності, навіть елітні автівки передані управителям, які виграли конкурси, і вартість оренди цих статків надходить до бюджету, заявив Радіо Свобода начальник управління АРМА з питань управління активами Віталій Різник.
Винятком, за його словами, є 1000 напіввагонів: АРМА не визначала управителя для них, адже суд передав їх «Укрзалізниці».
Про стан, місцезнаходження та витрати на утримання вагонів нам відмовилися надати інформацію в «Укрзалізниці»Віталій Різник
«На сьогодні нам передали для здійснення заходів з управління (пошук управителів, які готові зберігати майно в належному стані, використовувати його і платити за його використання – ред.), частину майна, пов’язану з Клименком та його компаніями. Це – нерухомість, транспортні засоби та легкові автомобілі. В процесі вивчення майна однієї з компаній, ТОВ «Юнісон Груп», ми виявили, що їй належать близько тисячі напіввагонів. Ми спитали в «Укрзалізниці», де ці вагони і що з ними відбувається. З усієї запитуваної інформації нам надали лише ухвалу про передачу цих напіввагонів на відповідальне зберігання з правом комерційного використання одній з філій «Укрзалізниці». Про стан, місцезнаходження та витрати на утримання вагонів нам відмовилися надати інформацію: відповідно до статті 222 КПК їм заборонили поширювати цю інформацію».
Водночас Віталій Різник зауважив, що ситуація не є цілком однозначною. Так, дійсно, закон зобов’язує передавати заарештоване майно до АРМА, але лише за умови, що це не піде на шкоду слідству. І навіть якщо є таке подання, лишається ще один «фільтр» – це суддя, пояснює посадовець.
Що говорить про правила поводження з арештованими активами законодавство? У законі про «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» ідеться про те, що «управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління» (стаття 21), а одержані від реалізації активів кошти зараховуються на депозитні рахунки АРМА, а в разі обвинувального вироку суду – переходять до держбюджету. Утім, відповідні подання про передачу майна АРМА повинна робити прокуратура. Норм закону про те, що можна передавати арештоване майно третім особам без участі АРМА, Радіо Свобода не виявило.
Про інші варіанти поводження із заарештованими активами у чинному законодавстві не йдеться, стверджують представники Transparency International Ukraine. Відтак подання прокуратури щодо «вагонів Клименка» й ухвала Печерського суду про них, які різняться з рішеннями щодо іншого майна члена «Сім’ї Януковича», є незрозумілими з правової точки зору, стверджує Катерина Риженко, юридичний радник Transparency International Ukraine. Вона уточнює: закон про АРМА ухвалили ще у 2015 році, за два роки до арешту майна. І положення цього закону чітко передбачають передачу всіх арештованих активів у кримінальних справах, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, в управління АРМА.
«Стосовно так званої «справи Клименка», то в ній було арештовано низку активів. І це не тільки напіввагони, а і квартири, машини, паркомісця, декілька поверхів ТЦ «Гулівер» тощо. Проте, незважаючи на чинне на той момент законодавство, саме напіввагони не були передані в управління АРМА. Вся діяльність АРМА спрямована саме на те, щоб здійснювати ефективне управління арештованими активами, зберігати їхню вартість і навіть збільшувати її. Існує встановлений і вже дієвий механізм, як саме забезпечити досягнення цих цілей в процесі управління», – наголошує Катерина Риженко.
За її словами, частина активів Клименка, які таки були передані АРМА, вже в управлінні компаній, які виграли конкурси та генерують дохід, що вже надходить до бюджету України. Напіввагони ж – випадають з новоствореного за європейськими стандартами механізму управління арештованими активами. Таким чином держава не отримає від їх управління значні суми, а у разі виправдувального вироку суду у справі немає гарантії, в якому вигляді ці вагони будуть повернуті власнику.
Радіо Свобода не змогло знайти ухвалу Печерського суду щодо «вагонів Клименка» у відкритому доступі. В АРМА та Transparency International Ukraine стверджують, що ухвалу з невідомих причин засекретили і відомо лише те, що заявив журналістам Матіос.
Джерела Радіо Свобода в Печерському суді повідомили, що причина надання вагонів саме «Укрзалізниці» – в тому, що вони в дефіциті та що ця компанія має досвід управління такими активами.
Окрім того, «Укрзалізниця» надіслала листа до військової прокуратури про те, що накладення арешту на таку кількість вантажних вагонів без можливості їхнього використання для перевезення вантажів матиме погані наслідки для економіки через дефіцит вагонів в Україні.
В «Укрзалізниці» категорично відмовилися надати відповідь на офіційний усний запит Радіо Свобода про долю «вагонів Клименка». Працівники відмовлялися приймати запит, кидали слухавку, а потім просто відмикали телефони. Зрештою, керівник прес-служби компанії Сергій Щур запевнив, що відповідь буде надано. Також він уточнив, що «Укрзалізниця» є прибутковою, державних дотацій не отримує, відтак про «розмивання» доходів від оренди цих напіввагонів не йдеться.
Наразі Радіо Свобода не отримало відповіді на цей запит. Так само, як і на відповіді на запит до Головної військової прокуратури.
Між тим, у АРМА заявили, що військова прокуратура не зверталася до них з приводу подальшої долі «вагонів Клименка» і не проводила ніяких перемовин про це: ані офіційних, ані неформальних.
«Вагон» готівки – чи «доїхав» він до бюджету?
Найімовірніше, йдеться про корупційну схему з доходами від оренди «вагонів Клименка», стверджує екс-заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.
Схоже, нині «напіввагонами Клименка» користується з вигодою для себе одна з великих фінансово-промислових груп в УкраїніВолодимир Шульмейстер
«Я чув про цю та інші подібні корупційні схеми, коли працював у міністерстві. Схоже, нині «напіввагонами Клименка» користується з вигодою для себе одна з великих фінансово-промислових груп в Україні. З цим треба розібратися», – підсумував екс-посадовець.
Приблизно 70% від вартості оренди напіввагонів могли би надходити державі у разі, якби їхнім управлінням опікувалася АРМА, стверджують в Transparency International Україна. Фахівці цієї організації підрахували: за нинішніх цін на оренду та високого попиту на напіввагони за півтора року Україна могла би отримати понад півмільярда гривень, або близько 20 мільйонів доларів США.
Радіо Свобода порахувало: це повний мікроавтобус (дві тонни) десятидоларових купюр, або майже 40 тонн купюр по 10 гривень, одних з найбільш уживаних, тобто завантажений до верху напіввагон готівки. Якби ці вагони приносили дохід державі з 2015 року, з часу запуску АРМА – ішлося би про у 2,5 рази більшу суму, кажуть фахівці.
Зі свого боку, Віталій Різник посилається на доходи держави від використання інших напіввагонів, які заарештували в інших провадженнях і які АРМА змогло передати в управління:
«За законом ми маємо два варіанти поводження з наданим нам арештованим майном: реалізувати його чи залучити управителя на конкурсних засадах… Щодо напіввагонів таких потенційних управителів у нашому затвердженому переліку є близько 10: конкурс провести можна було. Якщо йдеться про використання таких вагонів за призначенням. Один з них, в разі добової оренди 1000 гривень, хай не кожну добу його орендують, генерує 20-30 тисяч гривень доходу на місяць. Щодо тисячі напіввагонів – можна порахувати».
Віталій Різник уточнює: управитель частину доходу вкладає у підтримання активів у належному стані, частину – залишає собі як винагороду, але близько 70% цих коштів віддає державі.
Отже, вагони в Україні, яка відчуває їхній дефіцит, – надзвичайно цінний актив. Чи не найприбутковіший із арештованого майна екс-міністра.
Але що цікаво: сам Олександр Клименко свого зв’язку з цим майном не визнає. Під час арештів майна, яке пов’язують з ним, він заявив у соцмережах, що «в нього ніяких обшуків немає».
Радіо Свобода продовжує відстежувати тему заарештованого майна Клименка. І охоче надасть можливість усім сторонам висловитися щодо цього у подальших публікаціях.
У червні цього року Головна військова прокуратура Генеральної прокуратури України завершила спеціальне досудове розслідування щодо шістьох колишніх службових осіб податкових органів, яких підозрюють у заволодінні 3,1 млрд. гривень, повідомила прес-служба ГПУ.
За версією слідства, підозрювані входили до «злочинної організації», яку очолював колишній президент України Віктор Янукович і членом якої був колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко.
Вони «заволоділи коштами державного бюджету України на загальну суму 3,1 мільярда гривень, тобто в особливо великому розмірі, шляхом незаконного відшкодування з державного бюджету України ПДВ на рахунки трьох фіктивних підприємств», – заявили в ГПУ.
Правоохоронці зазначили, що повідомили стороні захисту про завершення досудового розслідування.
У Генеральній прокуратурі повідомили, що загалом у провадженні щодо схеми незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість було 16 підозрюваних, трьом з них винесли обвинувальні вироки, щодо шести обвинувачених акти перебувають на розгляді в суді, ще щодо сімох підозрюваних, зокрема Клименка, розслідування завершене.
За рік до цього, влітку 2017 року, Головна військова прокуратура та МВС відзвітували про масові арешти нерухомості, коштів та активів у справі Клименка.
