(Рубрика «Точка зору»)
Моя тижнева подорож добігала кінця в угорському хостелі. І де-де, а там аж ніяк не очікував почути російську попсу. Просто за тиждень в Європі поступово відвикаєш від цієї збоченої любові нашого люду змушувати всіх довколишніх слухати те, що любиш ти, не запитуючи в них, чи теж цього воліють.
І одна справа, якби довелося почути цю мерзоту від самих росіян чи мешканців постсовка. Це б не видавалося таким дивним, як від мешканця Південної Кореї, котрий увімкнув на своєму ноутбуці спочатку якусь дику попсню з дієслівною римою, а потім «Любе». «Давай, шашіль, давай, брат, два кальца», – по-своєму підспівував він Расторгуєву й водночас розповідав сусідці по хостелу, що 2 роки прожив у Росії і дуже любить музику цієї країни.
Наступну порцію «задоволення» я отримав у Чопі, лиш перетнувши угорсько-український кордон. Коли сідав у потяг до Львова, із вагона вибігла зграя закарпатських підлітків, котрі на весь звук слухали та підспівували Шатунову про «Сєдую ночь».
Мода на українську музику
Тим часом в самій Росії зараз знову мода на українську музику. Не просто українську, а україномовну. Раптом виявилося, що цікаві росіянам не ті, хто кон’юнктурно переходить на російську й стає більшим московитом, ніж місцеві виконавці, а ті, кому байдужий російський ринок як явище. Принаймні, хто точно початково на нього не орієнтувався.
Досить почитати захоплені коментарі на Ютюбі під новим треком реперки Alyona Alyona чи побачити кількість каверів та перекладів пісні «Плакала» від Kazka, аби зрозуміти, що це справді хвиля захоплення.
Досить було дати можливість розвиватися вітчизняній культурі, трохи обмеживши засилля російської, як українська музика стала популярною й затребуваною. І байдуже насправді, що там в Росії про неї думають. Можуть слухати все, що вважають за потрібне, лиш би Україні нічого не намагалися нав’язати.
Бо саме без впливу РФ вітчизняна естрада звільнилася від орієнтування на смаки північно-східного сусіда й почала шукати себе по-новому. Між світовими тенденціями та рідними традиціями, роблячи особливий продукт, котрий вирізняє українське з-поміж інших. Шукаючи акцентів та шляхів до свого слухача.
Музика, зроблена для українців – чудово піде на експорт
Квоти діють. Вони не лише відгороджують країну від кремлівської інформаційної експансії, а й перетворюють Україну з екс-колонії на справді незалежну державу із цікавим культурним продуктом для інших.
Рано ще говорити про якийсь великий успіх. Це лише тенденції, але вони позитивні. Й додатково підтверджують тезу про те, що засилля російського сковує українську культуру, заважає їй розвиватися, тому умови необхідно вирівнювати в усіх можливих сферах.
Можемо спостерігати поступ і в кіноіндустрії, де зростання відбувається не лише кількісне, але й якісне.
Не плекаю ілюзій, що процес буде швидким та безболісним, бо ледь не щодня чую, як в моїй галицькій Теребовлі з салонів автівок, смартфонів підлітків та з місцевих кнайп лунає російська музика – від попси й до репу та шансону.
Але українське стає модним у світі, тому буде модним й тут.
Бо те, що робиться для себе – робиться гарно та якісно. Тому музика, зроблена для українців – чудово піде на експорт. І це стосується не лише музики. Робіть усе, як для себе.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Українська мова завойовує серця і розум відомих спортсменів
Українська мова почала домінувати на телебаченні – дослідження «Простору свободи»
Оточення Порошенка і війна з Росією. Яка доля чекає законопроект про державну мову?
Україна і Голодомор. Він і досі триває у вигляді русифікації
Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною
