Один із найвідоміших учених сучасності Стівен Гокінґ в своїх останніх міркуваннях про світоустрій передбачив появу нової раси суперлюдей. На перший погляд, цьому слід було б зрадіти, але проблема в тому, що вони становитимуть загрозу людству. Суперможливості люди отримають, за словами вченого, завдяки генному редагуванню – технології, яка сьогодні розвивається дуже стрімко і вже давно вийшла за межі наукової фантастики. Гокінґ помер більш, ніж півроку тому, але його прогнози лише посилили вже й без того гострі занепокоєння можливістю вносити зміни до людського ДНК.
Вчений Стівен Гокінґ, який пішов з життя у березні на 77-му році життя, в своїх останніх роботах допустив можливість того, що генна інженерія цілком може дозволити створення нового виду суперлюдей. Своїми думками він поділився у творах, написаних під час підготовки однієї з книг, повідомляє The Guardian.
«Я впевнений, що протягом цього століття люди винайдуть, як змінювати як інтелект, так і такі інстинкти, як агресія», – цитує Гокінґа видання.
Широкому загалові Гокінґ відомий як автор науково-популярної книжки «Коротка історія часу», в якій розповідається про появу Всесвіту, природу простору і часу, чорні діри (він вважав їх «шляхом» до альтернативних всесвітів, – ред.) і теорії супер-струн. Книжка розійшлася по всьому світу більш ніж десятимільйонним тиражем. Його книжки декому замінили підручники і розбудили зацікавлення фізикою в тих, хто завжди був байдужий до неї.
Проти генної інженерії із людьми, ймовірно, ухвалять закони. Але деякі люди не зможуть протистояти спокусі покращити людські особливості, такі як пам’ять, стійкість до хвороб та тривалість життяСтівен Гокінґ
«Проти генної інженерії із людьми, ймовірно, ухвалять закони. Але деякі люди не зможуть протистояти спокусі покращити людські особливості, такі як пам’ять, стійкість до хвороб та тривалість життя», – додав Гокінґ, який був одним із засновників квантової космології.
Фізик у своїй останній роботі «Короткі відповіді на серйозні питання» припустив, що між «вдосконаленими» та «невдосконаленими» людьми утвориться прірва.
«Як тільки-но з’являться такі суперлюди, з’являться також і значні політичні проблеми із «невдосконаленими» людьми, які не зможуть конкурувати. Ймовірно, вони вимруть або стають неважливими. Замість цього буде відбуватися перегони істот, які самовдосконалюються», – посилається на слова вченого видання.
Як пояснюють автори статті, коментарі вченого стосуються таких відносно нових технологій редагування генів, як Crispr-Cas9. Їй кілька років, проте науковці покладають на можливості цього інструменту великі надії. Технологія може дозволити видаляти одні гени та додавати інші – але її особливість в надзвичайній точності редагування генома: тобто в можливості вирізати, вставляти та видаляти «окремі букви генетичного коду».
Людей поки що цією технологією не редагують – цьому перешкоджають як законодавчі, так і етичні бар’єри. Проте вчені активно вивчають її потенціал.
Так, наприклад, минулого тижня завдяки Crispr-Cas9 вченим з Пенсильванського університету вдалося відредагувати ген, який стає причиною смертельної печінкової нестачі у мишей. Вчені успішно розробили процедуру лікування мишей шляхом модифікації їхнього генетичного коду в утробі матері.
Проте науковці одразу пояснили, що перш ніж такий самий підхід можна буде використовувати на людях, треба провести чимало додаткових досліджень.
Проблема саме із людьми поки що полягає здебільшого в «великій кількості етичних і регуляторних бар’єрів, які в даний час стримують пренатальне редагування генів у людини». Крім того, конкретна застосована технологія потребує значно більшого вивчення та вдосконалення. Проте цей видатний прорив є важливим кроком уперед у пошуку лікування великої кількості генетичних розладів», – пояснюється у виданні New Atlas.
Можливість редагування генома людини – сьогодні одне з ключових питань біоетики, серед яких також евтаназія, аборти або ж, наприклад, сурогатне материнство.
Експерти з Наффілдської ради з біоетики (Nuffield Council on Bioethics) нещодавно заявили, що змінювати ДНК людського ембріона може бути цілком «морально допустимим», якщо це в майбутніх інтересах дитини і не сприятиме посиленню нерівностей у суспільстві.
Такого припущення щодо етичності «редагованих ембріонів» вистачило для того, щоб привернути численну критику. Дослідників одразу почали звинувачувати у відчиненні вікна можливостей для створення необмеженого використання спадкової генетичної інженерії – тобто, ті самі занепокоєння, про які говорив Гокінґ.
Одне з найбільших занепокоєнь – можливість створення «дизайнерських» немовлят на замовлення батьків. Технологія обіцяє не лише позбутися генетичних хвороб, але й змінювати деякі фізичні властивості, які людина успадковує.
Безпечність генної модифікації поки що не була доведена – існують підтвердження, що така «гра в Бога» може завдати більшої шкоди ДНК, яка потім успадковуватиметься наступними поколіннями.
