Міністерство науки та освіти України презентувало новий проект Українського правопису. Експерти, які над ним працювали, кажуть, що правопис розробили на фундаменті української традиції. Головна його особливість – наявність варіативності в різних випадках вживання певних літер. Окрім того, проект пропонує і нові правила написання слів, які узвичаїлись в українській мові.
Міністерство науки і освіти України презентувало новий український правопис. Його розробила Українська національна комісія з правопису. Нові правила постали на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
Правописна комісія повернула до життя низку особливостей «харківського» правопису, який затвердили в 1928 році. На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя.
До 15 вересня проект буде на громадському обговоренні.
Ідея змінити правопис виникла через те, що українська мова, як і будь-яка інша, розвивається й неодмінно народжує нові явища, пояснює заступник міністра освіти та науки України Максим Стріха.
Попередня ж редакція українського правопису була ухвалена ще в 1990 році. Після цього було кілька спроб внести до нього зміни, але вони провалилися через те, що це питання було політизованим, зазначив Стріха.
Основною ознакою нового правопису є наявність варіативності у спірних випадках, каже заступник міністра.
Ми прагнули зробити правопис, який буде прийнято всіма, який буде зручнийМаксим Стріха
«Ми не прагнули робити революцію. Ми прагнули зробити правопис, який буде прийнято всіма, який буде зручний, який буде легко імплементтовуватися в освітній процес», – зазначає Стріха.
Для використання в побуті, за словами директора Інституту мовознавства імені Потебні НАН України Богдана Ажнюка, новий правопис має великий позитив: він розширює межі дозволеного й мінімізує кількість точних приписів.
Основні зміни
Новий український правопис дозволяє варіативність використання відповідних літер в чотирьох випадках.
Проект рекомендує писати «и» та «і» на початку слова перед приголосними «н» та «р». Тобто, обидва слова – індик та индик – згідно з новим правописом, будуть правильними.
Окремі дієслова й похідні від них іменники, вигуки, частки пропонують писати з літери «и». Скажімо, икавка, ич! Те ж саме стосуватиметься і деяких загальних та власних назв іншомовного походження, згідно з їхньою вимовою в цих мовах. Наприклад, Кім Чен Ин.
В узвичаєних в українській мові словах грецького походження з літерою «ф» новий правопис допускає варіантне написання літери «т». Скажімо, правильним вважатиметься написання кафедра та катедра, міф і міт, ефір та етер.
Так само можна буде на власний розсуд вирішувати, писати аудиторія чи авдиторія, аудієнція та авдієнція.
В офіційних документах варіативності не передбачено: там рекомендують писати перший з двох варіантів: «і», «ф» та «у».
В іншомовних іменах та прізвищах людей дозволяють вживати як «г», так і «ґ». Тобто, помилкою не буде написання слова Вергілій та Верґілій.
Згідно з новими правилами, в художніх текстах іменники третьої відміни на -ть, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому й давальному відмінках можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, крови, незалежности.
У словах із латинським коренем -ject- рекомендують вживати літеру є: об’єкт, проєкт, проєкція.
Правопис пропонує писати разом слова з регулярно вживаним іншомовним компонентом: попмузика, пресконференція, віцепрем’єр, експрезидент. Окрім того, за новими правилами разом пропонують писати і слово топмодель.
Пів пропонують писати окремо із загальними та власними назвами у родовому відмінку однини: пів аркуша, пів Києва.
Якщо ж «пів» становить з іменником єдине поняття і не виражає значення половини, то їх рекомендують писати разом: півмісяць, півострів.
Зміни можуть торкнутися і деяких власних назв, як то «запорожець» чи «фольксваген». Деякі назви продуктових товарів комісія з правопису радить писати без лапок і з маленької літери. Наприклад, кока-кола.
Повний текст нового українського правопису можна знайти на сайті Міністерства освіти та науки.
Думки експертів
Проект нового правопису не означає, що весь старий відправляється на смітник, зауважує експерт напрямку «Освіта» Українського інституту майбутнього Микола Скиба. Він каже, що багато норм залишається. Проте в експерта виникають запитання, чи потрібно повертатися до «харківського» правопису. Частина запропонованих змін видаються йому досить обґрунтованими, а в частині він бачить певну штучність.
Пройшов час, багато способів вимовляти, писати слова, особливо вживання «и» в кінці слів, наприклад, радости... Вже виробилась певна звичка, вже не будемо ми так вимовлятиМаксим Скиба
«Пройшов час, багато способів вимовляти, писати слова, особливо вживання «и» в кінці слів, наприклад, радости... Вже виробилась певна звичка, вже не будемо ми так вимовляти. Це така штучна конструкція. Наскільки виправдано сьогодні повертатись до таких норм – у мене питання», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Микола Скиба.
На його думку, певні штучні конструкції, які пропонують ввести, будуть тільки ускладнювати життя, особливо школярам. Він вважає, що зміни варто було б робити менш радикальними. Комісії, каже Скиба, потрібно було більше уваги звернути на живу еволюцію мови. Він також застерігає від того, щоб через псевдонаукові експерименти не вийшло ситуації, коли українці не впізнають власну мову.
Редактор «Порталу мовної політики» Максим Кобєлєв вважає проект, виставлений на громадське обговорення, недосконалим.
Там є деякі технічні суперечності між різними пунктамиМаксим Кобєлєв
«Там є деякі технічні суперечності між різними пунктами… За своїм духом цей правопис все одно залишається радянським з легкими вкрапленнями клясичного правопису. Це дуже несміливий крок, але в правильному напрямку», – зазначає Кобєлєв.
Плюсом нового проекту він називає можливість в іменниках третьої відміни в родовому відмінку вживати «и». Але, на його думку, це варто було дозволити робити не тільки в художньому стилі, а в інших. Він вважає логічним і правильним вживання «ав» у таких словах, як авдиторія. Але наявність варіативності він вважає невиправданою
Розмиваються мовні норми. Стає не зрозуміло, як писатиМаксим Кобєлєв
«Розмиваються мовні норми. Стає не зрозуміло, як писати. У результаті, ті, хто зараз пишуть «у», вони й далі будуть писати через «у». Ті, хто зараз пише через «в», вони й далі писатимуть через «в». У чому тоді суть реформи?» – зауважує Кобєлєв.
Немає в цьому правописі і багатьох пунктів, які мали б бути, зазначає він. Скажімо, відмінювання слів, які закінчують на о, наприклад кіно.
Перекладача, кандидата філологічних наук Олену Бросаліну дуже потішив запропонований проект. Вона каже, що зміни, запропоновані в ньому, дуже очікувані і на часі.
Мені дуже сподобалося, що дуже мудре рішення ухвалили: дозволити паралельне вживанняОлена Бросаліна
«Справедливість цього вимагає. Потреба назріла вже давно до цього (харківського – ред.) правопису повернутися. Мені дуже сподобалося, що дуже мудре рішення ухвалили: дозволити паралельне вживання. Прихильники зможуть себе вільно почувати, а не прихильники зможуть зорієнтуватися, відчути смак нових слів, нових форм», – каже Бросаліна.
Вона зауважує, що наявність звуків «г» та «ґ» є питомою рисою української мови, тому їхня варіативність у новому проекті – це позитив.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ
Історія української мови: 200-ліття граматики Павловського
Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?
75% української мови: в тому числі і для мовлення на ОРДЛО та Крим
Судовий позов до Авакова і Аброськіна. Знищення ознак національної ідентичності
