Брюссель – Що заважає українцям долучитися до «клубу заможних європейських націй»? – Низка міжнародних аналітиків звертає увагу на те, що Україні позбутися статусу однієї з найбідніших держав континенту заважає відсутність консенсусу між «домашніми» політиками щодо реформування держави. Є й інші причини бідності: безпекові ризики через війну на Донбасі, корупція та, як наслідок, поганий бізнес-клімат. Нині до цих факторів додалося ще одне «гальмо» – грядущі президентські й парламентські вибори
Чому Україна така бідна? – На думку Марека Домбровського, аналітика брюссельського Центру Брейгеля, який спеціалізується на економічних проблемах, такий повільний рух українців до заможного життя може бути пояснений кількома факторами. Перший – це ризик для безпеки держави і невизначеність, породжена безперервними воєнними діями на сході держави. Однак, це лише одна з причин, врегулювання якої не залежить від українського уряду. Решта недоліків, які спричинили «застій» у прогресі України в бік покращення життєвих стандартів, – це «несприятливий бізнес-клімат та корупція, скорочення кількості населення та зменшення пропозиції робочої сили. Останнє, але не менш важливе питання пов’язане з політичною невизначеністю, через майбутні президентські й парламентські вибори 2019 року».
Як вважають європейські експерти, розвиток політичних процесів в Україні – ось що стримує такі необхідні суспільству реформи. Зростання економіки дуже незначне й породжує відчуття нестабільності. Отриманню наступних кредитів від міжнародних фінансових установ, зокрема МВФ, заважає корупція й слабкі зусилля влади для її подолання. Незавершена реорганізація енергетичного сектору, заблокований процес приватизації та слабкий хід реформування політичної системи України – такими, на переконання Марека Домбровського, є інші фактори, через які українці не можуть потрапити до числа заможних націй Європи.
«Після Євромайдану минуло понад чотири роки, але завершена лише незначна частина очікуваних реформ. Економічне зростання було недостатнім для того, щоб забезпечити відчутне відновлення країни чи задоволення найважливіших соціальних потреб. Це робить українське суспільство все більш нетерплячим і розчарованим і, як наслідок, потенційно сприйнятливим до популістської демагогії та зовнішніх маніпуляцій», – констатує аналітик.
Вибори, корупція та спадковість некомпетентних правлячих еліт
Причини бідності українців на сайті американського аналітичного центру Atlantic Council аналізують також професор канадської Бізнес-школи Івері Василь Калимон та професор Карлтонського університету Олег Гаврилишин. Вони пишуть, що українські олігархічні кола взаємодіють із колами правлячої верхівки, а можливості процвітання й розвитку України були знівельовані корупцією та спадковістю некомпетентних правлячих еліт.
«Економіка підірвана неефективністю й корупцією. Державні підприємства продовжують висмоктувати державний бюджет, збагачуючи тих, хто їх контролює. Монопольні практики досі присутні в багатьох секторах, а конкуренція обмежена. Регуляторні органи ухвалюють ціноутворення відповідно до потреб домінуючих бізнес-інтересів. Земельна реформа заблокована на користь аграрних магнатів. Через корупцію в сфері закупівель розпорошується навіть військовий бюджет. Реформування й очищення банківського сектору супроводжувалося масовим привласненням державних коштів власниками приватних банків», – пишуть автори статті «Чому Україна така бідна?».
На те, що українське населення добре усвідомлює, яку роль у стагнації економіки та зубожінні відіграє нинішня влада і президент, вказують їхні низькі рейтинги в соціальних опитуваннях. Тим часом, як боротьба з корупцією та створення справжнього незалежного Антикорупційного суду мають стати ключовими чинниками реформ, «потрібно припинити переслідування антикорупційних активістів і атаки проти НАБУ», пишуть Калимон та Гаврилишин. На їхню думку, вибори президента й Верховної ради 2019 року можуть стати можливістю для змін, бо «без нового лідера, готового до радикальних реформ і боротьби з корупцією, будь-які зусилля задля економічного покращення будуть підірвані, що поставить під загрозу і саму життєздатність та незалежність України», вважають аналітики.
Марек Домбровський у своєму аналітичному матеріалі вказує на те, що саме наближення виборів є новим фактором економічної стагнації. «Президентські й парламентські виборчі кампанії, хоч і заплановані на березень та осінь наступного року, вже розпочалися. З огляду на це та період, необхідний для утворення нового уряду після виборів, наступні півтора року політичні сили України реформам сприяти не будуть.
Для українців, вважає експерт, це «погана новина, адже час працює не на користь держави… Державна фінансова система й українська валюта не стабілізувалися й залишаються вразливими до економічних і політичних потрясінь – як внутрішнього, так і зовнішнього походження. Сама ж країна залежить від фінансової підтримки МВФ та інших зовнішніх донорів», – каже брюссельський експерт, звертаючи увагу на те, що в той же час міжнародна спільнота «дедалі більше розчаровується повільним ходом реформ і нездатністю української влади обмежити корупцію».
Координатор Організації Об’єднаних Націй та керівник гуманітарної місії ООН в Україні Ніл Вокер під час презентації останньої доповіді про людський розвиток заявив, що наразі близько 60 відсотків населення України живе за межею бідності.
