Після завершення будівництва Росією Керченського мосту почалася гібридна блокада Азовського моря та його портів. Перш за все, сам міст є бар’єром для великих суден. Станом на червень 2018 року понад 144 контейнеровози відмовилися від використання портів у Маріуполі та Бердянську, бо не можуть проходити під мостом. Другий фактор – рейди Прикордонних військ ФСБ Росії, які на швидкісних катерах зупиняють судна, що йдуть до українських портів. Такі заходи з боку Росії створюють суспільно-економічний тиск на українські приазовські міста та підприємства.
В Азовському морі росте напруга. Іноземні судна, що прямують до портів Бердянська та Маріуполя, перевіряють російські прикордонники. Наслідок – значна частина власників шукає можливості переглянути свою логістику. Вже сьогодні це впливає на промисловість українських припортових міст.
Протягом травня російські прикордонники затримали сімох українських моряків. Зараз двоє із них перебувають у Криму, ще двоє – в Росії.
На думку Олега Слободяна, прес-секретаря Державної прикордонної служби, затримання українських шхун було відповіддю на арешт кримського судна «Норд». Тоді у МЗС Росії пригрозили заходами у відповідь.
Блокада і її вплив на припортові міста
Промисловість Маріуполя та Бердянська залежна від морської логістики, тому на них блокада азовських портів негативно впливає в першу чергу.
Олександр Данилюк, керівник Центру оборонних реформ, зазначає, що Росія тисне на Азовську акваторію з кількох причин.
«Росія намагається створити негативні наслідки для цих міст, які можуть вилитися, в тому числі, в гібридні операції, використання працівників українських підприємств, щоб дестабілізувати ситуацію перед виборами. Або ж щоб примусити Україну відновити водопостачання для Криму», – каже Данилюк.
За його словами, Росія вже стикнулася з тим, що прісної води не вистачає не лише для господарства, а й для мешканців, а експерти говорять про те, що впродовж наступних кількох років її запаси вичерпають.
Керівник Центру оборонних реформ також зазначив, що у приазовських містах фіксують підготовку «псевдопрофспілкових організацій» на портових підприємствах. Їх можуть використовувати у провокаціях під час виборів, якщо ситуація з блокуванням портів призведе до погіршення роботи підприємств.
Перевірки українських суден – політичний тиск
Прес-секретар Державної прикордонної служби Олег Слободян зазначає, що російські ЗМІ чітко пов’язують блокаду в Азовському морі із затриманням судна «Норд».
«Після затримання «Норда» з’явилася інформація, що російські прикордонники почали полювання на українських моряків. Хоча ми проводили відповідні заходи з українським моряками, не всі зрозуміли серйозність ситуації, і росіянам вдалося захопити дві українські маленькі шхуни», – розповідає Слободян.
У той же час, наголошує Слободян, українські прикордонники діяли виключно в правовому полі.
З іншого боку, Азовське море, згідно із договором від 2004 року, вважається морем спільного внутрішнього користування.
«І українські, і російські судна можуть вільно використовувати весь басейн Азовського моря. Порядок використання щороку затверджує спеціальна комісія. Формально росіяни можуть оглядати українські судна, але зараз це використовуються як політичний та економічний тиск на Україну», – наголосив Слободян.
За словами представника Держприкордонслужби, прикордонники намагаються захищати українських моряків, патрулюючи територію.
«Минулого тижня була інформація про рух російського прикордонного катера до наших моряків. Була загроза, що їх затримають. Наша корабельна катерна група вирушила туди, дійшли швидше за росіян, ми попередили їхній катер, що йому не потрібно там перебувати, і він повернувся до російського берега», – каже Слободян.
«Азовська криза не була неочікуваною»
Військово-морські сили України втратили кораблі в Криму і рештки, які повернули росіяни, не можуть виконувати жодного комплексного завдання в морі. Так вважає голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
За його словами, командування ВМС намагається виправляти ситуацію, ремонтувати та модернізувати судна, але без державної програми і достатнього фінансування нічого зробити не можна.
«Азовська криза не була неочікуваною. Починаючи з 2014 року, йшлося про те, що якщо держава буде вкладати гроші лише в сухопутні війська, то рано чи пізно фронт зупиниться і Росія перейде в ті ніші, де ми слабкі. Сьогодні ми слабкі в повітрі та на морі. І от ми отримали азовську кризу. Зараз ми не можемо швидко протидіяти цій ситуації», – каже Чмут.
На думку експерта, для України був би доречним варіант закупівлі іноземних кораблів, але держава не вкладає гроші у флот.
«Тому ми нічого не можемо зробити, окрім того, як констатувати, що Росія продовжує наступати», – наголошує Чмут.
Олександр Данилюк, у свою чергу, зазначає, що Україна має наростити прикордонну службу і можливості ВМС.
«Залишається багато можливостей у правовому полі, які до кінця не використані Міністерством закордонних справ. Це передумова до міжнародного діалогу, бо, по суті, те, що відбувається зараз, співмірно з тим, що було в 2014 році на Донбасі», – каже Данилюк.
У той же час прес-секретар Державної прикордонної служби Олег Слободян наголошує, що в акваторію Азовського моря виходять на патрулювання як російські, так і українські прикордонники в однаковій кількості.
«Це не те, що російські кораблі в Азовському морі стоять на відстані видимості один від одного. Навіть із наявністю тих технічних засобів, які у нас є, ми можемо бачити їх, відслідковувати і діяти на упередження», – запевняє Слободян.
