Львів – У Львові презентували книгу спогадів «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту». Понад 140 українських військовослужбовців і очевидців розповіли про оборону Луганського аеропорту влітку 2014 року. Документальну хроніку зібрали і опрацювали волонтери. Мова про події у Луганську взимку-навесні 2013-2014 років, про оборону Луганського летовища, про те, що відбувалося на території та околицях аеропорту. Все пережите очевидці переосмислюють і аналізують.
Майор 80-ї десантної бригади Олег Дудич під час презентації був у незвичній для себе ролі: роздавав автографи. Він розповідає у книзі про «дорогу життя», якою щодня їздили машини з продовольством і боєприпасами, важка техніка. Адже, за його словами, після прориву до Луганського аеропорту цей шлях постійно прострілювався противником, маршрут змінювався, залежно від ситуації і території, яку контролювали українські бійці.
Ми всі зрозуміли, що це – не АТО, а справжня війна. Луганський аеропорт був менше висвітлений, бо туди не потрапив жоден журналістОлег Дудич
«Все, що ми пригадали у цій книжці, то ми повертались знову в літо 2014 року, у «наш аеропорт», як ми його називали. Я був командиром конвойної роти, у мене була одна дорога – туди і назад. Тоді почались бойові дії, перші втрати, і ми всі зрозуміли, що це – не АТО, а справжня війна. Кожен клаптик землі має свою цінність. Луганський аеропорт був менше висвітлений, бо туди не потрапив жоден журналіст. Але ця книжка побудована на спогадах, і у ній розміщені фотографії українських бійців. 14 серпня я був поранений під час обстрілу колони», – говорить Олег Дудич.
Книга побудована на спогадах понад 140 учасників і очевидців, але чітко у хронологічному порядку. Описана вся історія оборони Луганського аеропорту. Кожен спогад про ту чи іншу подію під час оборони летовища продовжується наступним, таким чином підсилюється розуміння ситуації загалом.
«Війна почалась дуже несподівано, неочікувано. Особливо для нашої бригади. Ми були на стадії переформування. У нас тільки створився окремий батальйон у Чернівцях – третій. Але ми укомплектували одну батальйонну тактичну групу, яка вирушила 8 березня по східних регіонах України», – розповідає десантник 80-ї бригади Богдан Дишко.
Найбільша проблема, пригадують бійці, була з водою. Збирали дощову воду. Місцеві волонтери з Луганська, ризикуючи життям, старались привозити воду в пляшках. Серед тих, хто допомагав українським захисникам, були Сергій і Анастасія Глотови. Саме їм належала ідея видати книгу про оборону Луганського аеропорту. Протягом 2016-2018 років вони збирали свідчення про летовище, записали десятки осіб, чимало спогадів надіслали їхні друзі з Луганська. Весь матеріал допомогли опрацювати півсотні волонтерів. Книжку Сергій Глотов називає народною.
– Це – фіксація сучасної української історії очима героїв. Книга присвячена оборонцям Луганського летовища. Багато людей, які проживають в окупованому Луганську, просили передати вітання українським військовослужбовцям.
– Нашою метою було визначити всі військові підрозділи, які брали участь в обороні Луганського аеропорту, є спогади всіх представників. Нами охоплені, власне, сама оборона летовища, бої за Георгіївку, Лутугине, перекриття Краснодонської траси, утримання висоти Новоганнівки, рейд на Антрацит, штурм Хрящуватого. Всі фотографії, які ми отримали, унікальні – зроблені оборонцями аеропорту. Світлин надійшло понад 2 тисячі, 140 увійшли у книгу, – зауважили Сергій і Анастасія Глотови.
Аеропорт опинився у кільці противника
6 квітня 2014 року бойовики захопили приміщення обласного управління СБУ в Луганську. 8 квітня у міжнародний аеропорт «Луганськ» увійшли десантники 80-ї бригади зі Львова. Їхнім завданням було взяти під охорону цей стратегічний об’єкт. 13 квітня оголошено про початок Антитерористичної операції в Україні. А 29 квітня Луганськ був окупований. Підтримувані Росією бойовики, як розповідають бійці, намагались захопити аеропорт, пропонуючи українським військовослужбовцям здатись. Але безрезультатно. Тоді почались перші обстріли летовища. У ніч на 14 червня над Луганським аеропортом противник збив військово-транспортний літак. 40 українських військовослужбовців 25-ї десантної бригади і 9 членів екіпажу загинули. Відтоді жоден літак не приземлявся в Луганському аеропорту, а українські бійці опинились в оточенні. 13 липня на летовище прорвались військовослужбовці з трьох українських бригад і полку спецпризначення, розповідають очевидці, навколо аеропорту знову замкнулось кільце – 31 серпня 2014 року відбувся штурм летовища.
«Тоді ж рано-вранці російські танки почали рух у бік аеропорту. Тоді вже почався штурм: пішла піхота, танки, БТРи. З трьох напрямків. Сепаратисти були прямо перед нами», – пригадує десантник Олег Гільжинський.
Бійцям надійшла команда відходити. Особовий склад поділили на групи, кожна з яких отримала завдання. Начальник штабу 80-ї бригади Андрій Ковальчук наказав знищити техніку противника і вийти живими.
Не можна було росіянам віддати цей об’єкт, щоб вони доставляли вантажі, зброю, техніку і спокійно рухались вперед. Ми не здали Луганський аеропорт. Ми виконали бойове завдання, вимотали тактичні групи Збройних сил РосіїАндрій Ковальчук
«Яке стратегічне значення мав цей аеропорт? Не можна було росіянам віддати цей об’єкт, щоб вони доставляли вантажі, зброю, техніку і спокійно рухались вперед. 31 серпня було вирішено залишити аеропорт, ми не здали Луганський аеропорт, жоден солдат його не покинув. Ми виконали бойове завдання, вимотали тактичні групи Збройних сил Росії, а там були різні – з Дагестану, Чечні, були такі підрозділи, які розвантажувались, отримували снаряди, повертались в Росію назад із втратами», – наголосив генерал Андрій Ковальчук.
У книзі подані коментарі офіцерів і експертів про оборону Луганського аеропорту. На думку більшості, Луганський аеропорт як стратегічний об’єкт зіграв важливу роль на подальший хід всієї ситуації на Донбасі. Автори книги зібрали і надрукували список загиблих і зниклих безвісти українських військовослужбовців. Але не вдалось знайти повну інформацію про волонтерів і мирних жителів, які загинули в околицях Луганського аеропорту протягом березня-серпня 2014 року.
«Історія оборони Луганського аеропорту може багато чому навчити. Це історія про незламність духу у ворожому оточенні, про втрати і самопожертву, про самовідданість і взаємодопомогу армії та народу, якому вона служить», – написали автори книги «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту».
