Українські волонтери, які збирають відпрацьовані батарейки, б’ють на сполох: вони накопичили понад 50 тонн елементів живлення, однак єдине підприємство яке переробляло їх в Україні, відмовилося від цього, а імпортери батарейок не поспішають оплачувати їхню переробку в ЄС. Координатори проекту «Батарейки, здавайтеся!» покладають надію на зміни до законодавства про відходи, до підготовки яких вони долучилися спільно з Мінприроди. І сподіваються, що вартість переробки закладатимуть у ціну товару, як це відбувається на Заході.
Між тим, експерти радять українцям будь-що збирати батарейки і не викидати їх на звалище, бо саме вони є найтоксичнішим елементом побутового сміття, який вкрай небажано повертати у довкілля.
Ртуть, свинець, кадмій, літій, кислоти та лужні сполуки – ці речовини виділяються зі вживаних батарейок і отруюють ґрунт, річки й підземні води. Зрештою, вони потрапляють до продуктів харчування, якщо їх викинути на звичайне звалище. Ця проблема давно відома науковцям, більше того, у Євросоюзі створена ціла система поводження з відпрацьованими батарейками. Утім, в Україні це питання навіть не врегульоване у законодавстві, стверджує група волонтерів громадського проекту «Батарейки, здавайтеся!»
Шість років тому ці волонтери, переважно представники ІТ-бізнесу, почали створювати всеукраїнську мережу збирання на переробку вживаних батарейок. Нині вона нараховує півтори тисячі точок для прийому використаних елементів живлення, а самих старих батарейок організація зібрала понад 50 тонн. Чи не найбільший склад, у Києві, налічує 14 тонн таких відходів.
До України лише легально завозяться 3250 тонн батарейок на рік, хоча переробки на національному рівні немає. Ми пропонуємо долучитися до вирішення проблеми імпортерам та торговельним мережамЛюбов Колосовська
Однак головна проблема виникла з переробкою батарейок: як виявилося, в Україні вона вже неможлива, пояснила Радіо Свобода Любов Колосовська, директор проекту «Батарейки, здавайтеся!»
«Ми створили цей проект, коли дізналися, що львівський завод «Аргентум» оголосив, що приймає вживані батарейки на переробку. Але згодом виявилося, що це лише експеримент. Його припинили після того, як переробка батарейок стала дорожчою, ніж цінна сировина, яку з них можна отримати. Тим часом, до України лише легально завозяться 3250 тонн батарейок на рік, хоча переробки на національному рівні немає. Ми пропонуємо долучитися до вирішення проблеми імпортерам та торговельним мережам», – розповіла волонтер. За її інформацією, упродовж тижня відбудуться переговори з низкою великих компаній, частина з них уже надала попередню згоду на участь у фінансуванні переробки батарейок.
Любов Колосовська наводить приклад Євросоюзу: там держава не бере на себе переробку подібних відходів, а лише формулює «правила гри». Тоді як оплачують роботу з утилізації батарейок виробники та імпортери, наголошує вона. В українських реаліях може йтися лише про вивезення батарейок за кордон на одне з великих виробництв, які сортують та переробляють елементи живлення. Таке вивезення може коштувати декілька копійок у перерахунку на одну батарейку, пояснюють у мережі «Батарейки, здавайтеся!». Волонтери цього проекту спільно з Мінприроди та з експертами з ЄС долучилися до написання законопроекту, який передбачає, зокрема, і правила поводження з відпрацьованими елементами живлення.
«У світі переробкою батарейок зазвичай займаються не уряди, а постачальники цього товару. В Україні державний проект з переробки означатиме корупцію й розкрадання коштів. Тож ми ведемо переговори з імпортерами й переробниками у Євросоюзі. Батарейок щороку більшає, а зберігати довго їх не можна!» – наголошує волонтерка.
Любов Колосовська уточнює: наразі йдеться про вивезення вже зібраних 50 тонн використаних елементів живлення. У разі, якщо вдасться укласти угоду з переробником у Німеччині або Польщі, то утилізація цієї партії може коштувати понад 5 мільйонів гривень. Проект «Батарейки, здавайтеся!» фінансується лише за благодійні внески. Нині їх вистачає на утримання складу, на закупівлю надійної тари та на інші подібні витрати.
Утім, громадському проектові вже готові допомогти з вивезенням, якщо на це знайдуть кошти. А саме, якщо імпортери батарейок захочуть платити за їхню переробку, і закладати її у вартість нового товару.
Максим Бобруєнко, директор компанії «Екологічні інвестиції», підтвердив Радіо Свобода, що його підприємство має ліцензію на перевезення таких відходів і готове організувати вивезення батарейок до ЄС, взявши на себе всі юридичні питання. Що ж до переробки в Україні, то в найближчій перспективі це не є можливим, пояснює підприємець.
«Створити сучасне, а не кустарне виробництво з сортування та переробки батарейок – це декілька мільйонів євро інвестицій, – каже Бобруєнко. – І щоб виробництво було рентабельним, мають бути великі обсяги збирання старих батарейок, і за переробку мають заплатити постачальники нових. Вартість переробки треба закласти в ціну».
В Україні в обігу перебувають вісім типів елементів живлення, стверджують екологічні організації. Найстаріші, радянського зразка, містять свинець і ртуть, і є найбільш небезпечними для довкілля, пояснюють волонтери. Також загрозу несуть елементи живлення мобільних телефонів: якщо таку батарею пошкодити, літій, який вони містять, займається від контакту з повітрям і може викликати пожежу. Тому батарейки треба сортувати, причому робити це вже на виробництві. Тривале зберігання ускладнює і сортування, і переробку цих відходів.
Вилучивши з побутового сміття лише батарейки, ми зменшуємо його токсичність удвічі – еколог
Між тим, в Україні діє кілька мереж зі збору батарейок, одну з них сформували експерти-екологи.
Так, збором елементів живлення у кількох регіонах України займається голова Херсонського обласного осередку Національного екологічного центру України, доктор біологічних наук Іван Мойсеєнко. Під його керівництвом зібрано понад шість тонн батарейок. Він закликає українців самостійно збирати ці відходи і зберігати їх доти, доки не з’явиться надійний спосіб їхньої переробки в Україні, або ж коли не набуде чинності угода із західними переробниками.
Це – найтоксичніша складова побутових відходів: якщо відділити батарейки, сміття стає удвічі менш небезпечним для довкілляІван Мойсеєнко
«Дуже важливо вилучати батарейки із загальної маси сміття й зберігати. Це найтоксичніша складова побутових відходів: якщо відділити батарейки, сміття стає удвічі менш небезпечним для довкілля. А по масі це якісь частки відсотка, – наводить свої розрахунки науковець.– Зрозуміло, що ми не побудуємо переробне підприємство за рік-два. Тому зараз треба налагодити систему збору й зберігання. Навіть такі розвинені країни, як Японія, теж зберігають батарейки, а тим часом працюють над найсучаснішою методикою переробки цього ресурсу. Адже наявні технології не є повністю безпечними».
При цьому Іван Мойсеєнко побоюється, що централізоване «закладання переробки у вартість товару» призведе до того, що імпортери будуть не зацікавленні у більшому збиранні відходів на переробку, щоб залишити частину цієї екологічної націнки собі. З іншого боку, знижка громадянам, які здають стару батарейку, купуючи нову, матиме набагато кращий результат, пропонує він.
У Міністерстві екології та природних ресурсів повідомляють, що саме зараз триває обговорення змін до законодавства про відходи, із залученням урядовців та експертів. Якими будуть майбутні закони, стане зрозуміло вже найближчими днями.
