Популісти в Італії прийшли до влади. Як діяти Україні?

Рим – У муках в Італії таки народився коаліційний уряд популістів після трьох місяців складних переговорів та компромісів. У п’ятницю склав присягу кабінет у складі праворадикалів-націоналістів «Ліги» та ліворадикалів «Руху п’яти зірок» на чолі з прем’єр-міністром Джузеппе Конте. Команда урядовців євроскептиків, представлена тиждень тому, через вето президента зазнала змін насамперед призначенням міністром економіки та фінансів поміркованішого політика Джованні Трія, критика Євросоюзу, але не євровалюти. Міністерство закордонних справ очолив «найвпливовіший в Італії єврократ» Енцо Моаверо Міланезі. Саме його та президента країни Серджо Маттареллу місцеві оглядачі називають тепер ключовими фігурами в Італії, на які має покладатися Україна в просуванні своїх інтересів у ЄС.

Що ж, уряд створено. Виборці перевели подих і чекають на зміни, адже до влади прийшов «уряд змін» – так себе позиціонує команда популістів. Та й міжнародні біржі й рейтингові агентства трохи заспокоїлися, не знижуючи далі кредитний рейтинг Італії через затяжну політичну нестабільність і непередбачуваність.

Колотнеча на світових ринках цього тижня була серед головних причин негайного створення політичного уряду, а не перехідного кабінету чи ще гірше позачергових виборів у розпал пляжного сезону. До того ж назрівали вибори, які обіцяли стати по суті референдумом в Італії «за» і «проти» євровалюти. Така небезпека наразі минула, але серед оглядачів немає одностайної думки, що ідея референдуму стосовно євро зовсім відійшла у минуле.

Євро – так, євро – ні

Маттео Сальвіні («Ліга») та Луїджі Ді Майо («Рух п’яти зірок») – вчорашні претенденти на главу уряду, нині на посаді віце-міністрів залишатимуться впливовими фігурами. Побоюються, що Джузеппе Конте, невідомий італійцям прем’єр-міністр, стане просто виконувачем забаганок популістів.

У складі кабміну, хоч і не в головному міністерстві, а залишився теоретик виходу з єврозони Паоло Савона. Його кандидатуру на посаду міністра економіки й фінансів відкинув раніше президент Серджо Маттарелла, оголосивши минулої неділі про формування тимчасового кабінету технократів. Нинішній міністр економіки Джованні Трія хоч і критикує Євросоюз, але вважає вихід Італії з монетарного союзу небажаним, бо це спричинить ще гіршу кризу в країні.

«Вихід із євро – це чистої води базікання і пропаганда популістів. Але у двох партій залишаються надто сильними настрої антиєвро. Лідери дуже часто, планомірно виступають проти євро. Важко робити передбачення», – зауважує в розмові з Радіо Свобода журналіст La Stampa Якопо Якобоні.

Перед парламентськими виборами 4 березня, побоюючись втратити частину електорату, партії популістів не вели відвертої кампанії щодо виходу з євро. За даними італійської преси, коли справа дійшла до утворення спільного уряду, кандидатура Савони стала для коаліціантів козирною картою для втілення прихованого плану прощання з євро.

Самі протагоністи такий сценарій заперечують. «Ми не хочемо виходу з євро, ми ніколи про це не говорили», – заявляв днями очільник «Руху п’яти зірок» Луїджі Ді Майо. «Хто казав, що хочемо залишити зону євро, цього немає ні в наших планах, ні в програмі, не було цього в голові в Савони», – навздогін партнеру по урядовій коаліції заявляв Маттео Сальвіні, провідник «лігістів».

Оглядач Массиміліано Ді Паскуале називає передвиборчу кампанію цих партій підступною і нечесною стосовно виборців, тому й довіра до цих сил під великим запитанням, зокрема щодо майбутнього євровалюти.

«Питання євро відклали тимчасово, бо залежить, як довго протримається цей уряд, що він зробить, чи загостряться відносини з ЄС стосовно євро. Це питання часу», – додає Радіо Свобода журналіст Ді Паскуале, автор книжок та публікацій про Україну.

Обидва оглядачі впевнені, що попри зміну кількох імен та збережену в програмі багатовекторну спрямованість зовнішньої політики, чинний уряд має яскраво виражений популістський промосковський погляд.

«Окрім питання євро ще сильнішим є прокремлівський наратив на Апеннінах. Так, ці партії говорять про США як «традиційного трансатлантичного союзника», але насправді факти прямої співпраці з росіянами свідчать про інше («Ліга» підписала угоду про співпрацю з партією Путіна «Єдиная Россия», «Рух п’яти зірок» має також тісні контакти з московськими політиками). У програмі чинного уряду йдеться про бажання скасувати санкції проти Москви. Звичайно, щось робитимуть у цьому плані, бо бізнес-лобі сильно тисне на них, особливо на півночі країни. Що конкретно буде в питанні антиросійських санкцій, важко передбачити», – зазначає Якопо Якобоні.

Орієнтири для України

Серед міністрів єдиним надійним переговірником для України вважають голову зовнішньополітичного відомства Енцо Моаверо Міланезі. 64-річний правник із великим досвідом роботи в структурах ЄС та в двох попередніх урядах Італії вважається переконаним європеїстом та «найвпливовішим єврократом Італії». «Якщо кабінет жовто-зелених хоче справді змінити ЄС, не зруйнувавши його, Енцо Моаверо Міланезі – гідна людина», – написала La Repubblica.

«Призначення Моаверо Міланезі міністром закордонних справ – позитивний знак для України. Як виглядає, це буде уряд вже поміркованих популістів. Санкцій проти Росії не будуть торкатися, ні Сальвіні, ні Ді Майо не матимуть повноважень впливати на ці питання. Завдяки президенту країни та негативній реакції ринків, склад уряду вдалося розбавити менш радикальними особами. Хвилювання українців перебільшені. Київ має тепер заспокоїтися, бо Італія залишиться в ЄС, у зоні спільної євровалюти», – коментує для Радіо Свобода Федеріго Арджентієрі, професор політологічних студій John Cabot University в Римі.

Трохи по-іншому бачить українську перспективу Ді Паскуале : «Єдиними фігурами, на які може розраховувати Україна, це президент Серджо Маттарелла та міністр закордонних справ Енцо Моаверо Міланезі. Вони залишаються переконаними європеїстами. Наголошую, в цьому уряді багато проросійськи налаштованих осіб, він сильно популістичний, тому Києву не слід розслаблятися. Ді Майо, Сальвіні та Савона чинитимуть тиск у питанні зняття санкцій, очевидно, буде дискусія між прибічниками й противниками санкцій. Невідомо, чи одна особа – Енцо Моаверо Міланезі зможе врятувати ситуацію (на користь України). Я побоююся, що закордонна політика Італії з цим урядом зазнає змін, попри присутність головного дипломата-європеїста».

Щоб дати сигнал зміцнення італійсько-українських відносин та заручитися підтримкою Рима в ЄС, оглядач радить президенту Петру Порошенку запросити президента Серджо Маттареллу з державним візитом до України. Це слід зробити саме під час каденції відверто проросійського уряду в Римі, наголошує Массиміліано Ді Паскуале. На постаті Маттареллли радить концентруватися українським керівникам і Якопо Якобоні.

«Цей уряд сильно популістичний, він пронизаний націонал-«совранізмом» на кшталт Найджела Фаража у Великій Британії чи Марі Ле Пен у Франції. Вони прагнуть повернути стрілки годинника навпаки. Важливо, що на даному етапі глава держави Маттарелла не піддався диктату партій популістів щодо кандидатури міністра економіки. І вони (коаліціанти) зрозуміли, що не є всесильними, що, на щастя, є президент Італії. Тому Маттарелла залишається єдиною відправною точкою і гарантом для майбутніх відносин між Італією та Україною», – підсумовує журналіст La Stampa Якобоні.

Відкриття лабораторії популістів

Наскільки збалансованою або навпаки виявиться позиція Рима стосовно відносин зі США, ЄС та Росією, можна буде пересвідчитися вже наприкінці поточного місяця, коли Рада Європи має розглядати питання про продовження санкцій проти Москви у відповідь на її агресію в Україні та анексію Криму 2014 року. Це й стане першим тестом для зовнішньої політики італійського уряду популістів.

Післявиборча політична криза в Італії тривала майже 90 днів. Нестабільна ситуація склалася після парламентських виборів 4 березня, коли жодна партія чи коаліція не набрали достатньої кількості голосів (понад 40 відсотків) для формування абсолютної парламентської більшості. Після семи раундів складних консультацій президент Італії Серджо Маттарелла доручив сформувати коаліцію партіям, які здобули більше симпатій виборців: «Рух п’яти зірок» – 32 відсотки і «Ліга» – понад 17 відсотків, яка була у складі коаліції правоцентристів, що в сумі набрала 35 відсотків.

Проєвропейська Демократична партія лівоцентристів отримала лише 18 відсотків голосів, і нині перейшла в опозицію. Серед опозиційних сил наразі й партія правоцентристів Сильвіо Берлусконі «Вперед, Італіє» (понад 14 відсотків), хоча зв’язок із соратниками-лігістами повністю не переривають.

Таким чином, в Італії вперше серед країн ЄС відкривається лабораторія з реалізації ідей популістів. Яких експериментів слід очікувати і як вони вплинуть на життя громадян та Євросоюзу в цілому – це чи не найголовніші питання найближчого часу.