Байкери прокремлівського клубу «Нічні вовки», яких після анексії Криму Росією прозвали «путінськими ангелами», знову в дорозі. 21 березня вони запланували проїхатися Баня-Лукою – столицею Республіки Сербської на території Боснії і Герцеґовини, де живе переважно сербське населення, – а через тиждень дати прес-конференцію у столиці Сербії Белграді. Свій цьогорічний мотопробіг «вовки» назвали «Російські Балкани». І незважаючи на те, що влада Боснії й Герцеґовини заборонила двом членам цього клубу в’їзд на територію держави, суспільство Республіки Сербської, яка перебуває у складі Боснії, дивиться на них по-іншому. Як і в Сербії.
Інформацію про заборону в’їзду на територію Боснії і Герцеговини кільком байкерам пропутінського клубу «Нічні вовки» Радіо Свобода підтвердили раніше в Міністерстві закордонних справ цієї країни. Тоді не уточнили, кому саме заборонений в’їзд, однак, за даними місцевих ЗМІ, обмеження стосується лідера групи Олександра Залдостанова, відомого за прізвиськом «Хірург», а також лідера сербського відділення «Нічних вовків» Саші Савича. Причиною називають «міркування безпеки».
Близько двох десятків членів байкерського руху, що перебуває з 2014 року під санкціями США за роль у підтримці Росією бойовиків на Донбасі, стверджують на своїй сторінці у «Фейсбуку», що їхній тур «Російські Балкани» спрямований, зокрема, на «вивчення історичної спадщини Російської імперії і Російської православної церкви» і «дослідження культурного впливу Російської імперії на Балканах».
«Нічні вовки» заявили, що вирушать у Боснію і Герцеговину та Сербію приблизно на дев’ять днів, почавши тур 19 березня і плануючи проїхати близько двох тисяч кілометрів.
«Політичні ідеї» «Нічних вовків»
Вже традиційно щороку – перед травневими відзначеннями Дня перемоги у Другій світовій війні – «Нічні вовки» проводять свої провокаційні тури містами Європи. Рік тому це були гучні проїзди під назвою «Дороги Перемоги – на Берлін», покладення квітів на меморіальному кладовищі радянських солдатів у Варшаві, проїзд центром Праги, який супроводжувався протестами місцевих активістів.
Цьогорічний «балканський тур» розкритикував боснійський міністр національної безпеки Драґан Мектич, назвавши його кампанією залякування перед виборами, що заплановані на жовтень.
За його словами, «Нічні вовки» несуть «сильні політичні ідеї» і планують відкрити свій офіс у місті Баня-Лука, фактичній столиці сербського регіону Боснії, Республіки Сербської, щоб спостерігати за виборами. Влада Сербії, як заявив Мектич, «хоче надати їм легітимність і використати у виборчому процесі».
Чи справді такий великий вплив Росії на Балканах?
Старший дослідник Атлантичної ради у США Димитар Бечев нещодавно стверджував, що, хоча Росія все активніше працює на Західних Балканах, її вплив не такий великий, як вважають.
Представляючи в Лондонській школі економіки свою нову книжку «Конкурентна сила: Росія в Південно-Східній Європі» Бечев висловив занепокоєння тим, що, на його думку, західні ЗМІ одержимі ідеєю показувати Росію як «партнера, який став ворогом» на Балканах та на Близькому Сході.
Місцева влада та еліти залучали Росію, щоб обслужити свої внутрішні інтереси і планиДимитар Бечев
«Насправді, хоча Росія й нарощувала присутність у Балканському регіоні, це було не завжди тому, що вона мала на меті нав’язати себе, а тому, що місцева влада та еліти залучали Росію, щоб обслужити свої внутрішні інтереси і плани», – вважає Бечев.
Слов’янська культура та православна віра багатьох мешканців регіону, на його думку, історично та культурно є благодатним підґрунтям для можливого здійснення російської «м’якої сили» на Балканах.
«Руйнівні цілі» Росії на Балканах
Але Ясмин Муянович, автор книжки «Голод та лють: криза демократії на Балканах», менш упевнений, що вплив Росії в регіоні був завищений.
«Вплив Росії в Боснії та на Балканах вочевидь не настільки значний, як у «найближчому зарубіжжі». Але це не означає, що Москва не має конкретних стратегічних цілей у регіоні, цілей, які, з точки зору політичної та демократичної цілісності місцевої влади, є неймовірно руйнівними», – вважає Муянович.
За його словами, поєднання чітких російських цілей у регіоні та відчайдушне прагнення деяких місцевих політиків (наприклад, президента Республіки Сербської в Боснії Милорада Додика) утриматися при владі створює вибухове поєднання.
Мета Росії проста: не допустити Боснію в НАТО та ЄСЯсмин Муянович
«Мета Росії проста: не допустити Боснію в НАТО та ЄС, – додає Муянович. – Москва хоче домогтися, щоб ця країна залишалася етнічно розділеною і немічною в серці Балкан».
Проте ці погляди вочевидь не поділяє влада Республіки Сербської в Боснії і влада Сербії у Белграді.
«Різне сприйняття туру «Нічних вовків» є віддзеркаленням політичного ландшафту Балкан, включно з відмінностями у відносинах із Росією», – каже в коментарі Балканській службі Радіо Вільна Європа белградський аналітик Бошко Якшич.
Ці так звані «путінські ангели», безсумнівно, є частиною дуже політизованого порядку денногоБошко Якшич
«Республіка Сербська, зокрема, є бастіоном проросійських настроїв і в даний час є основним центром російської діяльності на Західних Балканах, – додає він. – У Сербії тим часом існують численні організації, групи, асоціації та навіть політичні партії, які не приховують свого захоплення Росією. [Цей тур], окрім іншого, має служити застереженням про те, що Росія збільшує свій вплив, покладаючись як на наявну місцеву підтримку, так і на використання всіх доступних засобів та способів виявлення своєї «м’якої сили».
«Ці так звані «путінські ангели», безсумнівно, є частиною дуже політизованого порядку денного», – вважає Якшич.
Над матеріалом працювали: Gordana Knezević, Людмила Ваннек
