Брюссель – Безвізовий режим із Грузією може постати під загрозою через сплеск кількості шукачів притулку. Як констатують статистичні служби, зокрема, Швейцарії та Швеції, з часу скасування віз громадянам цієї держави надходження клопотань про надання політичного притулку з боку грузинів переживає справжній бум.
Різке зростання кількості шукачів притулку в ЄС з-поміж громадян Грузії є загрозою безвізовому режиму, який з 2017 року діє між країнами Шенгенського простору і цією державою. Зокрема, проведення консультацій навколо цієї проблеми ініціювала Швейцарія, де за минулий рік було зафіксоване рекордне зростання – на 44 відсотки – кількості грузинських шукачів притулку. Згідно із даними швейцарської статистичної служби, в 2017 році було подано 670 клопотань.
Швейцарський Державний секретаріат із питань міграції пояснює збільшення кількості шукачів притулку з Грузії скасуванням у 2017 році візових вимог для громадян цієї кавказької країни. З того часу вони вільно і без потреби у візах можуть подорожувати 26 країнами Шенгенського простору протягом 90 днів.
Але оскільки кількість шукачів притулку в Грузії з тих пір різко зросла, Федеральний департамент закордонних справ (FDFA) наразі ставить цю лібералізації візового режиму під сумнів, повідомили швейцарські ЗМІ.
Як тільки певна кількість заявників отримає негативну відповідь, ця тенденція знову змінитьсяДеніз Ґраф
Керівниця швейцарського відділу Amnesty International Деніз Ґраф, коментуючи ситуацію, зазначає, що це – проблема перехідного періоду.
«Як тільки певна кількість заявників отримає негативну відповідь, ця тенденція знову зміниться», – каже вона.
Тільки з січня 2018 року близько 100 громадян Грузії звернулися щодо надання притулку в нашій країніТома Маттер
Тим часом швейцарські політики, зокрема національний радник Тома Маттер, висловлюють занепокоєння сплеском кількості шукачів притулку з Грузії. «Оскільки грузинам більше не потрібна віза для поїздки в Європу, кількість клопотань від них про надання в Швейцарії стрімко зросло. Тільки з січня 2018 року близько 100 громадян Грузії звернулися щодо надання притулку в нашій країні», – заявляє політик, наголошуючи на тому, це виключно шукачі економічного, а не політичного притулку, та вимагаючи від уряду Швейцарії негайно вжити заходів.
Його колега, національний радник Пірмін Бішоф також висловлює стурбованість, кажучи: «Насилу можу уявити собі, щоб грузинів вдома переслідували і їм щось загрожувало».
У Швеції грузинські біженці – найбільша група після шукачів притулку із Сирії
Істотне зростання звернень громадян Грузії про надання притулку констатувала і Швеція. Як стало відомо кореспонденту Радіо Свобода, в цій державі за цей рік 298 осіб подали прохання про політичний притулок, що становить найбільшу групу біженців після громадян Сирії.
«Грузія справді ризикує тим, що її безвізовий режим Євросоюзом буде припинено, якщо вона не посилить зусилля для запобігання того, що її громадяни шукають притулок… Цього року 298 грузинів попросили притулку в Швеції, ставши найбільшою групою шукачів притулку після сирійців…» – кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі
