Україна отримує від Вашингтона та Брюсселя чіткі сигнали: реформи мають рухатись швидше. Війна – не виправдання для повільних змін. Самі лише міжнародні транші не вирішать проблем, говорять партнери. Від Києва чекають конкретних кроків: Антикорупційного суду за рекомендаціями Венеційської комісії, судової та правоохоронної реформи, приватизації та прозорого витрачання донорських грошей. Чи вловлює Київ сигнали Заходу?
Україні за рік вдалося піднятися в індексі сприйняття корупції. Це визначила міжнародна організація Transparency International. Але успіх – умовний. Країна стала лише на одну сходинку вище. Позаду 50 держав, де ситуація гірша. А от попереду – сто тридцять країн, де схем і оборудок менше.
Важливий показник – оцінки, які держава заробляє за прозорість у державному секторі. І якщо минулого року Київ мав тут 2 бали, цьогоріч – лише один. Міжнародні партнери наполягають: боротьбу з корупцією треба пришвидшити.
Антикорупційний суд
Співпраця з найбільшим фінансовим донором – Міжнародним валютним фондом – загальмувала ще торік. Там заявляють: без незалежного Антикорупційного суду, реформ в енергетиці і фіскальному секторі – грошей не буде.
«Зараз важливо, щоб влада України забезпечила невідкладний розгляд, відповідно до парламентських процедур, законопроекту про Антикорупційний суд. І щоб при цьому під час його розгляду в парламенті були враховані поправки Венеційської комісії Ради Європи» – заява МВФ.
У Вашингтоні теж радять створити Антикорупційний суд, або навіть кілька таких судів. Через 4 роки після Євромайдану корупція залишається гострою проблемою України, сказала екс-представник Державного департаменту США Вікторія Нуланд.
«Необхідна більш активна приватизація держпідприємств, які слугують «дійною коровою» для деяких еліт. Вони, як і раніше, намагаються практикувати старий підхід в економіці. Потрібна нормалізація ринку газу. Загалом, думаю, напрямок наступного етапу реформ в Україні зрозумілий. Це питання волі і політичної єдності», – сказала Нуланд в інтерв'ю німецькій медіакомпанії Deutsche Welle.
Корупція
Україна останні тижні увірвалася на сторінки світової преси. Але публікації не про успіхи, а про проблеми.
Корупція роз’їдає оборонну галузь в Україні, пише одне із найавторитетніших американських видань The New York Times. Величезні витрати на армію породжують фіктивні тендери у державному концерні «Укроборонпром», мовиться у розслідуванні. Журналісти наводить приклад, як концерн закуповував один гвинтик – аж за чотири тисячі доларів.
«Укроборонпром» звинувачує американське видання в перекручуванні фактів. Хор тривожних дзвіночків доповнюється заявами з Європи. Київ ухвалив багато потрібних законів. Але політична система опирається змінам і консервує корупцію у державі, пише у спеціальній колонці до свого візиту в Україну, який відбувся на минулому тижні, міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен.
«Україна створила антикорупційні інституції, запустила систему електронних декларацій та підвищила прозорість у державних закупівлях завдяки системі ProZorro. Але тепер уряд повинен захищати незалежність та ефективність цих нових інституцій. Створення незалежного Антикорупційного суду є необхідною умовою для подальшого прогресу», – написав Андерс Самуельсен для видання «Європейська правда».
А на Мюнхенській конференції він послав ще один чіткий сигнал: під час спілкування із журналістами кілька разів поспіль відмовився відповідати, чи рухається Україна у бік Заходу.
Гроші і санкції
Офіційний Брюссель, попри скандал із програмою модернізації пропускних пунктів на західному кордоні України, за даними джерел Радіо Свобода у європейських інститутах, згортати допомогу Києву не планує. Принаймні – поки що. Хоча гроші за модернізацію кордону доведеться повернути: Україна не завершила жоден із об’єктів. Втім, у Брюсселі обговорюють нові програми допомоги Києву.
Але цього тижня Європейський союз на Україні обпікся двічі. Не тільки через гроші на модернізацію українського кордону, але й через санкції проти представників команди Януковича.
Суд Євросоюзу вирішив зняти санкції із депутата-утікача Сергія Клюєва. Причина – українські суди досі не завершили провадження і колишнім чиновникам не винести обвинувальні вироки. Це рішення суду ЄС – іміджеві втрати не лише для офіційного Києва, а й для чиновників із Євросоюзу.
Водночас Захід не відвертається від України. Держдепартамент США обіцяє зберігати санкції проти Росії, доки Москва не припинить агресії. Євросоюз продовжив санкції щодо 150 осіб та 38 компаній через Крим та Донбас. Рада Європи виділяє Україні на наступні чотири роки майже 30 мільйонів євро – аби реформи рухались. А Данія – 65 мільйонів євро для підтримки економіки та демократії.
Проте партнери сподіваються, що Київ таки почує вже не розрізнені сигнали, а цілий хор попереджень: зволікати з реформами немає часу.
Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».
