Київ – Численні самогубства в українській армії зумовлені як посттравматичними розладами унаслідок участі у воєнній операції України на Донбасі, так і їхніми невирішеними проблемами у цивільному житті, стверджують посадовці Міноборони, волонтери та психологи. Міністерські чиновники говорять про запуск системи реабілітації учасників бойових дій на Сході для подолання психічних розладів і зменшення випадків суїцидів серед бійців. Але цифр не наводять, посилаючись на секретність. Психологи ж радять навчити бійців та командирів долати бойовий стрес ще до того, як вони опиняться на лінії фронту.
У Міноборони назвали «недостовірною» і «маніпулятивною» інформацію головного військового прокурора Анатолія Матіоса про самогубство 2-3 військових на тиждень у зоні АТО протягом минулого року. Посадовці визнали, що ця проблема існує, однак за їхніми словами, протягом останнього року зростання кількості суїцидів не відбулося, а реальні цифри є «в рази меншими», ніж стверджує Матіос.
Про це заявив журналістам начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил України Олег Грунтковський.
«Я не знаю, звідки в нього ця статистика: можливо, хтось надав йому недостовірні дані... Я можу сказати єдине, що реальна цифра в рази менша. Дивно чути такі заяви від вищих посадових осіб, особливо – військової прокуратури, від людей, які не займаються роботою з особовим складом, профілактикою суїцидів... Ця заява ‒ неправда, вона не відповідає дійсності та пов'язана з маніпуляцією громадською думкою», ‒ заявив посадовець, і додав, що за статистикою, йде тенденція до зменшення суїцидів в армії.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода Олег Грунтковський категорично відмовився назвати кількість самогубств за останній рік або місяць, пославшись на те, що ці даними є конфіденційними. Він не змінив своєї думки навіть після апеляції до закону «Про доступ до публічної інформації», який прямо забороняє обмежувати доступ до суспільно значущої інформації.
Водночас представник Міноборони запевнив, що за січень і лютий самогубств в армії було на три випадки менше, ніж за аналогічний період 2017 року.
За його даними, близько 66% суїцидів відбувається не на лінії фронту, а в пунктах постійної дислокації. Кількість самогубств на 100 тисяч бійців мало відрізняється від аналогічних показників у арміях країн-членів НАТО, які нині не беруть участі у війнах, доводить Олег Грунтковський.
20 лютого головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в ефірі телеканалу «112 Україна» повідомив, що за його даними, в середньому в зоні української воєнної операції з відсічі російським військам та сепаратистам щотижня вчиняли самогубство 2-3 вояка.
«Дуже сумна статистика самогубств серед людей, які тривалий час перебувають на фронті: в середньому, на тиждень – 2-3 людини. До 80% з них мають ті чи інші ознаки посттравматичного стресового розладу, який полягає і в жорстокості у сім'ї, і в агресії, і у несприйнятті цивільного життя», ‒ визнав Матіос. За його словами, держава нічого не робить для подолання наслідків ПТСР серед бійців.
В Україні, яка четвертий рік живе в умовах неоголошеної війни з Росією, досі немає системи навчання офіцерів щодо протидії стресам у їхніх підрозділах, так пояснює ситуацію із самогубствами в армії представниця об'єднання «Психологічна кризова служба» Людмила Новіцька – психолог, що працює з бійцями на волонтерських засадах.
Військові ж психологи більше займаються особовим складом. І не вчать командирів, як впоратися з наслідками бойового стресу та як поліпшити свій власний психологічний станЛюдмила Новіцька
«Як психолог, який працює з військовими та ветеранами, бачу, що в нас відчутне системне навчання командного складу. Військові ж психологи більше займаються особовим складом. І не вчать командирів, як впоратися з наслідками бойового стресу та як поліпшити свій власний психологічний стан. Командир, який має почуття провини і сорому, має свої особистісні проблеми, перекладає їх на своїх підлеглих. Бійці – а це переважно звичайні люди – мають ще й свої почуття провини та сорому, які підкріплюються участю у бойових діях та їхніми особистими проблемами з цивільного життя», ‒ пояснює психолог причини самогубств у лавах ЗСУ.
Чимало тих, хто пішов до лав ЗСУ і на фронт – перфекціоністи, вони прагнуть досягти ідеального образу себеЛюдмила Новіцька
У багатьох випадках, додає Людмила Новіцька, бійці, повертаючись до мирного життя, потрапляють в обставини, які посилюють отриману психологічну травму, і тоді, каже вона, «стається непоправне».
Часто виявляється й інша причина стресових розладів, яка може спричинити самогубство військовослужбовця, додає психолог.
«Чимало тих, хто пішов до лав ЗСУ і на фронт – перфекціоністи, вони прагнуть досягти ідеального образу себе. І часто, коли вони бачать, що не відповідають цьому ідеальному образу, в них виникають суїцидальні настрої», ‒ пояснює Людмила Новіцька.
Як зменшити кількість самогубств у ЗСУ?
У Міноборони звітують про початок пілотного проекту з так званої «психологічної декомпресії»: підрозділи, які вивели з зони бойових дій, невдовзі направляють до одного з двох санаторно-курортних закладів Міноборони, у яких психологи допомагають бійцям поступово перейти від бойових умов до умов мирного життя. Наразі декомпресія тримає 5-6 днів, і «її треба проводити не індивідуально, а для цілих підрозділів», ‒ наполягає Олег Грунтковський.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він додав, що у перспективі до проекту залучать чотири санаторно-курортні заклади Міноборони у Карпатах та на узбережжі Чорного моря, а сама «декомпресія» триватиме до двох тижнів, що відповідає практикам найсучасніших армій світу, стверджує посадовець.
Окрім того, Міноборони випустило посібник для командирів щодо профілактики суїцидів у підрозділі, звітує Олег Грунтковський.
Однак нині, за його словами, подолання посттравматичних розладів, «на жаль, переважно лежить на родинах вояків».
Тим часом, у «Психологічній кризовій службі» пішли шляхом порівняння досвіду провідних армій світу.
«Армія США має найкращу систему реабілітації своїх вояків, проте відсоток самогубств серед них залишається досить високим», ‒ констатує Людмила Новіцька.
На противагу вона наводить приклад армії Ізраїлю, де бійців та їхніх командирів ґрунтовно навчають уникати бойового стресу і долати його, причому це відбувається ще до потрапляння в реальні бойові умови. Відсоток самогубств у ізраїльській армії є дуже низьким, хоча її бійці й ведуть реальні бойові дії, каже психолог.
Відтак «Психологічна кризова служба» ініціювала навчання бійців, які мають невдовзі вирушити на передову, та їхніх командирів основам профілактики та подолання ПТСР.
Торік голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець повідомила, що за період проведення української воєнної операції на Донбасі понад 500 українських військових позбавили себе життя внаслідок ПТСР. Вона також навела статистику Національного інституту соціальної та судової психіатрії МОЗ України: майже 85% суїцидів скоюють учасники бойових дій у віці до 40 років, більшу частину з них складають особи до 30 років.
Тим часом, у Міноборони відмовляються надати медіа кількість самогубств у лавах армії за останній рік, посилаючись на конфіденційність інформації, або ж на внесення цих даних до переліку інформації з грифом «таємно».
